ІМЕНЕМ України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула 25 липня 2016 року в м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 04 липня 2016 року,
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2016 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заяви про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надання копій вироку та ухвали.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 04 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу суду першої інстанції повернуто особі, яка її подала.
У касаційній скарзі засуджений не погоджується із судовими рішеннями, вважає їх незаконними та ставить питання про скасування.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги та долучені копії судових рішень, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_4 оскаржує, у тому числі, ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2016 року, однак, вказане судове рішення оскарженню у касаційному порядку не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Однак, ухвала суду першої інстанції, яку оскаржує ОСОБА_4 у апеляційному порядку по суті не переглядалася та рішення, передбачене ч. 1 ст. 407 КПК України за результатами апеляційного провадження судом не приймалося, а тому вона не може бути предметом перегляду в суді касаційної інстанції.
Що стосується доводів касаційної скарги про незаконність ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 04 липня 2016 року то вони є необґрунтованими.
Статтею 392 КПК України передбачено перелік судових рішень, що підлягають оскарженню у апеляційному порядку. До вказаних судових рішень законодавством віднесено: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.
Із системного аналізу положень кримінального процесуального закону вбачається, що до інших ухвал, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку відносяться, зокрема такі ухвали: про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень (ч. 3 ст. 379 КПК України); про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні (ч. 4 ст. 380 КПК України); про вирішення питань пов'язаних із виконанням вироку (ч. 5 ст. 539 КПК України); про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 288 КПК України); про закриття кримінального провадження (ч. 8 ст. 284 КПК України); про тимчасовий арешт (ст. 583 КПК України); про виконання вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК України); про приведення вироку суду іноземної держави у відповідності із законодавством України (ст. 610 КПК України).
До того ж, крім наведених судових рішень, у апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках передбачених КПК України.
З огляду на вказані положення закону, апеляційний суд дійшов висновку, що судове рішення, яке оскаржував ОСОБА_4 у поданій апеляційній скарзі не може бути предметом перегляду у апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження, із посиланням на положення ч. 4 ст. 399 КПК України, та повернув апеляційну скаргу ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 04 липня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1