Ухвала
іменем україни
20 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого суддів: Дьоміної О.О., Дем'яносова М.В., Маляренка А.В.,
Леванчука А.О., Ступак О.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство», Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа - виконуючий обов'язки директора державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство» Гречуха Станіслав Сергійович, про поновлення на роботі, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 10 вересня 2015 року,
У травні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 4 вересня 2014 року № 137-п він був призначений на посаду виконуючого обов'язки директора державного підприємства «Геройське дослідно-промислове підприємство» (далі - ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство»).
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 5 травня 2015 року № 80-п його звільнено з посади виконуючого обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, згідно з п. 6 ст. 40 КЗпП України.
Позивач ОСОБА_5, посилаючись на те, що у порушення законодавства відповідач не запропонував йому під час звільнення іншої вакантної посади, не ознайомив з наказом про звільнення під підпис та звільнив його під час тимчасової непрацездатності, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на посаді виконуючого обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», допустивши негайне виконання рішення суду.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 10 вересня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Ухвалені у справі судові рішення не відповідають цим вимогам.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 4 вересня 2014 року № 137-п ОСОБА_5 було призначено на посаду виконуючого обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» (а. с. 5).
Згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 5 травня 2015 року № 81-п на виконання рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 5 листопада 2014 року поновлено ГречухуС.С. 1 вересня 2014 року на посаді виконуючого обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» (а. с. 49).
Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 5 травня 2015 року № 80-п ОСОБА_5 звільнено з посади виконуючого обов'язки директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, згідно з п. 6 ст. 40 КЗпП України (а. с. 6).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що звільнення ОСОБА_5 було проведено відповідачем у відповідності до вимог трудового законодавства, у зв'язку з поновленням на роботі на підставі судового рішення працівника, який раніше займав цю посаду.
Однак з таким висновком судів повністю погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 6 ч. 1 с. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Разом із цим відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Вирішуючи спір, суди у порушення вимог ст. ст. 10, 60, 212, 303, 315 ЦПК України не сприяли всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не перевірили доводів позивача, на які він посилався як на підставу подання даного позову до суду та не з'ясували чи було дотримано роботодавцем порядок звільнення позивача; чи існували на момент звільнення ОСОБА_5 вакантні посади на підприємстві та чи було йому запропоновано.
З'ясування цих обставин має суттєве значення для вирішення цього спору.
Отже, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди залишили поза увагою вищенаведене, а тому оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені як місцевим, так і апеляційним судами, то рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 10 вересня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
О.О. Дьоміна М.В. Дем'яносов А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак Головуючий: Судді: