іменем україни
13 липня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Карпенко С.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_3, про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанов державного виконавця та зобов'язання зняти арешт з майна,
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2016 року, в задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування ухвали Галицького районного суду м. Львова від 10 лютого 2016 року та ухвали апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2016 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що державним виконавцем здійснювались заходи примусового виконання виконавчого документа та винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору і постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в окремі провадження, а заява та розписка стягувача про повне добровільне погашення заборгованості надійшла у ВДВС після спливу строку на добровільне погашення заборгованості.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої й апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України, суддя
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_3, про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанов державного виконавця та зобов'язання зняти арешт з майна відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О.Карпенко