21 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Писаної Т.О., Закропивного О.В., Мазур Л.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна, про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання дачного будинку та дачної ділянки об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року,
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1990 року вона разом з дітьми позивача, які є відповідачами у справі, почала проживати з ОСОБА_9 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у належній йому квартирі. Вказувала про те, що вона та ОСОБА_9 мали взаємні права та обов'язки, спільний бюджет, були пов'язані єдиним побутом.
Під час спільного проживання у 2004 році вони придбали за спільні кошти дачний будинок з ділянкою № 78 в дачному кооперативі «Алюмінщік - 2», який знаходиться в с. Бабурка Запорізького району Запорізької області. Зазначене нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_9
11 липня 2015 року ОСОБА_9 помер. Зазначала, що нею були понесені всі витрати на організацію поховання.
Позивач вважала, що має право на 1/4 частку зазначеного майна, а тому просила суд: визнати факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_9 з 01 січня 2004 pоку без реєстрації шлюбу, визнати дачний будинок та дачну ділянку об'єктом права спільної сумісної власності, визнати право власності на 1/4 частки від 1/2 частки дачного будинку та дачної ділянки в порядку спадкування за законом.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 11 січня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Встановлено юридичний факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 13 березня 2009 року до 11 липня 2015 року. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог про встановлення юридичного факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 13 березня 2009 року до 11 липня 2015 року скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову в частині встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу (в іншій частині рішення суду не оскаржувалось та в апеляційному порядку не переглядалось (ст. 303 ЦПК України)), на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив з того, що оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання за позивачкою права власності на нерухоме майно, набуте під час спільного проживання з ОСОБА_9 без реєстрації шлюбу, тому відсутні підстави для задоволення позову в частині вставлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачки та ОСОБА_9, оскільки відповідно до положень ст. 16 ЦК України, 258 ЦПК України, встановлення факту не є способом захисту цивільних прав, зокрема права власності.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду не впливають.
Із матеріалів справи та змісту рішення апеляційного суду не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.О. Писана
В.О. Закропивний
Л.М. Мазур