20 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Маляренка А.В.,
ЛеванчукаА.О., Парінової І.К.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2016 року,
У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом.
Зазначала що, ОСОБА_8 зареєстрована та проживала АДРЕСА_1.
ОСОБА_8 була жінкою похилого віку, мала хронічні захворювання та потребувала постійного стороннього догляду.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла.
Посилаючись на те, що позивач здійснювала догляд за ОСОБА_8, понесла витрати на її поховання, відповідач - син померлої - не турбувався про матір, матеріальної допомоги їй не надавав, просила суд задовольнити позов та усунути відповідачавід права на спадкування за законом.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року позов задоволено.
Усунуто ОСОБА_9 від права на спадкування за законом на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2016 року рішення Літинського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, яка діє від імені ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Установлено, що ОСОБА_8 була зареєстрована та постійно проживала до дня смерті у будинку АДРЕСА_1 одиноко (а. с. 25).
За життя ОСОБА_8 склала заповіт, за яким усе майно заповідала дочці - ОСОБА_3
ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідки Літинської ЦРЛ ОСОБА_8 тривалий час хворіла та знаходилася на диспансерному обліку з діагнозами: УХС А/с кардіосклероз гіпертонічна хвороба ІІІ ст., хронічна серцева недостатність ІІ ст., деформуючий поліартрит колін, суглобів.
Згідно з довідкою Осолинської сільської ради ОСОБА_3 постійно до дня смерті доглядала ОСОБА_8 та поховала її за власний рахунок.
Із заявами після смерті ОСОБА_8 до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_3 - за заповітом та ОСОБА_4 - обов'язкова частка.
ОСОБА_4 спадщину після смерті матері - ОСОБА_8 - не оформив та помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися його діти ОСОБА_5, ОСОБА_4
У квітні 2015 року позивач звернулася до суду з даним позовом та просила усунути брата ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, від права на спадкування за законом на обов'язкову частку після смерті матері - ОСОБА_8
Згідно із ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їх матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Матеріали справи не містять доказів існування зазначених фактів у їх сукупності.
Крім цього, ОСОБА_3 не зверталася до суду за життя брата ОСОБА_9 щодо усунення його від права на спадщину після смерті матері ОСОБА_8
ОСОБА_9 прийняв спадщину після смерті матері, однак не оформив її в установленому законом порядку.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 є спадкоємцями після смерті їх батька - ОСОБА_9
За таких обставин апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Обставини справи досліджено повно, зібраним доказам надана оцінка.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при його ухваленні, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування судових рішень, та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком суду по їх оцінці, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представникам ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: М.В. Дем'яносов
А.О.Леванчук
А.В.Маляренко
І.К.Парінова