У Х В А Л А[1]
21 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.,
при секретарі Ігнатьєву Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до Приватного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_6 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 травня 2016 року,
встановила:
У березні 2016 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 06 серпня 2015 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» ( далі- ПАТ «ЕРДЕ БАНК») та ОСОБА_4 з застосуванням наслідків його недійсності. Витребувати майно з чужого незаконного володіння у власність ОСОБА_1
29.04.2016 р. позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та заборони реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві реєструвати будь-які права на квартиру за цією адресою.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 травня 2016 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову повернуто заявникам.
В апеляційній скарзі представник позивачів - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Свої доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору у зв'язку з тим, що вона має інвалідність 2 групи та віднесена до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. У свою чергу ОСОБА_2 також звільнена від сплати судового збору, оскільки вона віднесена до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи про що було зазначено в заяві про забезпечення позову. Суд першої інстанції проігнорував дану обставину та не зазначив мотивів, з яких дійшов висновку про те, що позивачі повинні сплачувати судовий збір.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу від 04 травня 2016 року про повернення заяви особам, що її подали, суд першої інстанції виходив з того, що остання не відповідає вимогам ч. 4 ст. 151 ЦПК України, оскільки не надано документа, що підтверджує сплату судового збору.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України повертає її заявникові, про що постановляє ухвалу.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявники посилались на ті підстави, що віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім цього, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей інвалідів і недієздатних інвалідів.
Жодного висновку про наявність чи відсутність підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору судом першої інстанції не зроблено.
Таким чином суд першої інстанції фактично усунувся від виконання своїх процесуальних повноважень та обов'язків, право позивачів на судовий захист, гарантований їм статтями 55, 124 Конституції України та передбачений статтями 3, 4 ЦПК України не забезпечив.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог процесуального закону, що є підставою для її скасування з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, - ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 травня 2016 року скасувати.
Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді:
Справа №22-ц/796/9657/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.