№ справи 752/3118/16
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7819/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Чередніченко Н.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
21 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі: Горбачовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року
в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності.
Не погоджуючись з ухвалою суду відповідач подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про її скасування. Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Зазначаючи, що при вирішенні питання щодо підсудності справи судом не було враховано, що нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 19) (в літері Б) загальною площею 32,80 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, щодо яких заявлені вимоги про визнання права власності, територіально розміщені в Шевченківському районі міста Києва. А тому вважав, що дана справа не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.
Сторони двічі повідомлялися апеляційним судом про розгляд справи за адресами визначеними в матеріалах справи та поданій апеляційній скарзі. До суду не з'явилися, поважність причин своєї неявки не повідомили. Та не повідомили суд в порядку положень ст. 77 ЦПК України про зміну місця проживання.
Враховуючи вищевикладене, а також положення ст. 157 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін в силу вимог ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали спарви та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи, у березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_6 про визнання за нею права власності на 1/3 частину нежитлових приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 19) (в літері Б) загальною площею 32,80 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1,
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказував на те, що позовна заява подана та оформлена в порядку визначеному ст. ст. 119 -120 ЦПК України. Підстави для повернення заяви або відмови у відкритті провадження передбачені ст. 121, ч. 2 ст. 122 ЦПК України, відсутні. Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що спір підсудний саме Голосіїському районному суду м. Києва.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач вказував на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо підсудності справи не було враховано, що нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 19) (в літері Б) загальною площею 32,80 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, щодо яких заявлені вимоги про визнання права власності, територіально розміщені в Шевченківському районі міста Києва.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.
Як вбачається із тексту позовної заяви, позивач звертаючись до суду ставив питання визнання права власності на 1/3 частину нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 19) (в літері Б) загальною площею 32,80 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
У відповідності до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що об'єкт - нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 19) (в літері Б) загальною площею 32,80 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 територіально розташовані в Голосіївському районі м. Києва.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду про відкриття провадження постановлена з дотриманням норм процесуального права, а саме правил підсудності і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: