Рішення від 20.07.2016 по справі 758/10363/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №758/10363/15-ц Головуючий у 1 інстанції Васильченко О.В.

Апеляційне провадження №22-ц/796/7827/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Фролкова В.А.,

представника третьої особи Козмінської М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою виконуючого обов'язки директора Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України на рішення Подільського районного суду м. Києва від 6 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, третя особа Національна академія аграрних наук України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 6 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково: визнано незаконним наказ Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України №46-к від 22.06.2015 про його звільнення з посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України»; поновлено ОСОБА_6 на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» з 23.06.2015; стягнуто з Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_6 56199,60грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнуто з Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України на користь держави 1049,20грн судового збору; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (далі - господарство) з 17.01.2014 відповідно до наказу №13-к від 16.01.2014.

Відповідно до наказу Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (далі - станція) №46-к від 22.06.2015 позивача було звільнено з посади директора господарства з 23.06.2015 у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи (п.5 ст.41 КЗпП України).

Виходячи з того, що контракт з ОСОБА_6 не укладався, а звільнено його було у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи за контрактом, - суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ про звільнення позивача є незаконним та поновив його на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі виконуючий обов'язки директора Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 6 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 у повному обсязі.Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача і третьої особи просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є законність звільнення позивача з посади директора господарства на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач був призначений на посаду директора підприємства (господарства) за контрактом, проте, контракт з ним укладений не був, його звільнення мало бути проведено на загальних підставах відповідно до ст.40 КЗпП України, а тому вважав звільнення за п.5 ст.41 КЗпП України незаконним. Проте, такий висновок суду першої інстанції не грунтується на нормах трудового законодавства України, не відповідає установленим судом обставинам.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05.2014 №1255-УП ч.1 ст.41 КЗпП України доповнено п.5, відповідно до якого додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов є припинення повноважень посадових осіб.

Отже, для вирішенні питання законності звільнення особи за п.5 ст.41 КЗпП України підлягають доказуванню (установленню) такі факти і обставини: 1) чи є звільнений працівник посадовою особою і 2) чи припинені його повноваження.

КЗпП України не дає визначення «посадової особи», проте, системний аналіз визначень цього терміну в інших законах і кодексах України («Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України) дає підстави для висновку про те, що головним критерієм віднесення особи до посадової є наявність в її трудових обов'язках організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських чи управлінських функцій. До таких осіб відносяться керівники вищої та середньої ланки підприємств, що здійснюють керівництво підприємством у цілому або його окремим підрозділом.

З огляду на викладене директор Державного підприємства є посадовою особою. Позивач, прийнятий на роботу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України, був посадовою особою.

Сам по собі факт того, що при прийнятті на роботу з позивачем не був укладений контракт, як про це зазначено в наказі №13-к від 16 січня 2014 року (т1ас6), не дає підстав для висновку про те, що його звільнення у такому випадку мало бути проведено на загальних підставах. Стаття 40 КЗпП України визначає перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а ст.41 цього Кодексу - додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, зокрема, за п.5 ст.41 КЗпП - з посадовими особами у разі припинення їх повноважень. Отже, оскільки встановлено, що позивач був посадовою особою, а жодна норма трудового законодавства не передбачає підстави для звільнення в залежності від форми укладеного з працівником трудового договору (контракт є особливою формою трудового договору (ст.21 КЗпП України), - у суду першої інстанції були відсутні передбачені законом підстави вважати, що позивач підлягав звільненню лише з передбачених ст.40 КЗпП України підстав.

Повноваження посадової особи - директора господарства - передбачені Статутом Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» і виникають з моменту призначення особи на посаду. Директор господарства відповідно до п.6.5. Статуту призначається на посаду шляхом укладення контракту з директором наукової установи, якій господарство безпосередньо підпорядковане (в даному випадку господарство підпорядковано дослідній станції - п.1.3. Статуту), за погодженням з Академією. Звільнення директора господарства і, відповідно, припинення його повноважень посадової особи здійснюється тією ж установою (станцією) за погодженням з Академією (п.6.5. Статуту).

Встановлено і не заперечується жодною зі сторін, що з дотриманням положень п.6.5. Статуту господарства наказом №46-к від 22.06.2015 директора Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції за погодженням з Національної академією аграрних наук України припинено повноваження ОСОБА_6 як директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» та звільнено його з посади на підставі п.5 ст.41 КЗпП України (т1ас140,142-143). При цьому будь-яких порушень трудового законодавства не встановлено, адже контракт, у якому визначаються підстави для припинення повноважень, з позивачем не укладався, а звільнення посадової особи у зв'язку з припиненням її повноважень передбачено законом - п.5 ст.41 КЗпП України. Вказана норма законодавства про працю не передбачає будь-яких інших підстав для звільнення посадової особи, ніж припинення її повноважень, у зв'язку з чим доводи позивача про те, що йому незрозумілі причини звільнення, не заслуговують на увагу як такі, що не грунтуються на нормах матеріального права. На інші обставини в обгрунтування своїх вимог про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі ОСОБА_6 не посилається.

Оскільки звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог закону, відсутні підстави для задоволення його вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За таких обставин та на підставі ст.309 ЦПК України оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,309,313,316 ЦПК України, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки директора Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 6 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, третя особа Національна академія аграрних наук України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна

Попередній документ
59170029
Наступний документ
59170031
Інформація про рішення:
№ рішення: 59170030
№ справи: 758/10363/15-ц
Дата рішення: 20.07.2016
Дата публікації: 28.07.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин