79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" липня 2016 р. Справа № 926/878/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської ради, за вих. № 01/02-18/803 від 30.03.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/1683/16 від 04.04.2016р.)
на рішення господарського суду Чернівецької області від 10.03.2016р.
у справі № 926/878/15
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “МаксМарт” (надалі ТзОВ “МаксМарт”), м. Чернівці
до відповідача: Чернівецької міської ради, м. Чернівці
третя особа-1 на стороні позивача: ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2Ф.), м. Чернівці
третя особа-2 на стороні відповідача: департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, м Чернівці
третя особа-3 на стороні відповідача: Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство (надалі Чернівецьке міськШЕП) , м Чернівці
третя особа-4 на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (надалі ПАТ “Чернівцігаз”), м. Чернівці
третя особа-5 на стороні відповідача: комунальне підприємство “Чернівці-водоканал” (надалі КП Чернівціводоканал”), м. Чернівці
про стягнення майнової шкоди у сумі 47 259,69 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 2 від 27.05.2016р.)
від відповідача: ОСОБА_4 - представник (довіреність № 01/02-18/3226 від 08.12.2015р.)
від третіх осіб-1, 2, 3: не з'явилися
від третьої особи-4: ОСОБА_5 - представник (довіреність № 01/370 від 12.02.2016р.)
від третьої особи-5: ОСОБА_6 - представник (довіреність № 07/17 від 10.12.2015р.)
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 10.03.2016р. у справі № 926/878/15 (головуючий суддя - Ковальчук Т.І., судді Гушилик С.М., Дутка В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Чернівецької міської ради на користь ТзОВ “МаксМарт” 40 793,50 грн. майнової шкоди, 1 576,70 грн. судового збору та 87 1,63 грн. відшкодування витрат на проведення судової експертизи. В решті вимог у позові відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що саме відповідачем, в порушення вимог пп. 1, 4 ст. 21 Закону “Про автомобільні дороги”, ч.1 ст. 6, ст. 9 Закону України “Про дорожній рух”, п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, не було вжито заходів щодо утримання вулиці Руської у м. Чернівцях в безпечному для дорожнього руху стані 02.11.2013р., в результаті чого автомобіль позивача потрапив у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень. На підставі ст.ст. 1166, 1187, 1173 ЦК України суд стягнув прямі витрати позивача на відновлення автомобіля в сумі 40 793,50 грн. Витрати позивача в розмірі 750,00 грн. на оплату висновку експертного автотоварознавчого дослідження суд не відносить до необхідних витрат на відновлення автомобіля, тому дана сума до задоволення не підлягає.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Чернівецька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не враховано надані нею докази та аргументи, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про проведення автотехнічної чи транспортно-трасологічної експертизи. Відтак, вважає, що у позивача відсутні будь-які докази, що можуть відобразити причинно-наслідковий зв'язок між виникненням ДТП та спричиненою шкодою транспортного засобу позивача. Крім того, Чернівецька міська рада стверджує, що ДТП сталося 02.11.2013р. в період часу коли на зазначеній земельній ділянці покриття було відновлено і жодної ями чи вибоїни не було.
Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 04.04.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_7, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2016р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 21.04.2016р.
У зв'язку з перебуванням судді Якімець Г.Г. у відрядженні, 20.04.2016р. здійснено автоматичну заміну складу колегії суддів по розгляду справи № 926/878/15, замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Матущак О.І.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.06.2016р.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М., 06.06.2016р. здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів по розгляду справи № 926/878/15, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Мирутенка О.Л.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.07.2016р.
Скаржник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/4096/16 від 06.06.2016р.).
Третя особа-1 участі уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечила, у листі б/н від 03.06.2016р. просить справу розглядати без його участі (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/4095/16 від 06.06.2016р.).
Третя особа-2 відзиву на апеляційну скаргу не подало, участі уповноваженого представника в судове засідання також жодного разу не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
Третя особа-3 участі уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечила, у письмових поясненнях зазначила, що підтримує апеляційну скаргу, просить суд рішення суду першої інстанції скасувати в позові відмовити (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/3672/16 від 20.05.2016р.).
Представник ПАТ «Чернівцігаз» в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях, просить суд залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/3089/16 від 21.04.2016р.).
Представник КП «Чернівціводоканал» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, оскаржуване рішення суду просить скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Автомобіль марки MERSEDES-BENZ, модель S 320, тип - легковий седан, рік випуску-2004, об'єм двигуна 3222 куб.см, номер шасі (кузова, рами) №WDВ2200251А433893, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА378550, виданого 09.03.2010р. (а.с. 25 том І)
ТзОВ “МаксМарт”, на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору найму (оренди транспортного засобу) від 19.12.2011р. здійснював тимчасове користування вищевказаним автомобілем на оплатній основі (а.с. 26-27 том 1).
Згідно акту прийому-передачі № 1/S320 від 19.12.2011р. даний автомобіль був переданий ТзОВ «МаксМарт» в оренду відповідно до договору найму (а.с. 60 том І)..
Зі статуту ТзОВ “МаксМарт” вбачається, що його учасниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с. 10-21, 22 том І).
Як вбачається з матеріалів справи, у вечірній час 02.11.2013р. у м. Чернівцях по вул. Руська, 49 мала місце дорожньо-транспортна пригода з автомобілем MERSEDES-BENZ, модель S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: під керуванням водія ОСОБА_10 названий автомобіль в'їхав у неогороджену (непозначену) вибоїну, яка знаходилася на проїжджій частині, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Указана пригода зареєстрована в Журналі обліку ДТП 02.11.2013р. № ЖРЗПЗ 7419 і про неї підрозділом ВО ДТП при ВДАІ (Першотравневий район м. Чернівці) складено довідку №9293962 від 10.12.2013р. про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 28 том І).
Із вказаної довідки, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, вбачається, що
місце скоєння ДТП - м. Чернівці вул. Руська, 49; дата та час скоєння: 02.11.2013 р. в 18 год. 10 хв.; власник - ОСОБА_2; водій - ОСОБА_10, зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав механічні пошкодження нижньої частини (дно, кузов), водій тверезий, потерпілі відсутні. Наявні недоліки утримання вулично-дорожньої мережі: наявність на покритті вибоїн та руйнувань, невідповідність огородження місць проведення дорожньо-будівельних робіт нормативам, відсутність дорожніх знаків, передбачених дислокацією, або їх неправильне застосування.
Відповідно до “Схеми наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих, яка сталася 02.11.2013р.” на “будинок 47 вул. Руська” (так в схемі), складеної інспектором ДПС ВДАІ Шевченківського РВ ОСОБА_11 за участю понятих ОСОБА_12 і ОСОБА_13, розміри ями на дорозі, в яку потрапив автомобіль MERSEDES-BENZ, модель S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1, зазначено (без вказівки на одиницю виміру) глибина - 38, довжина - 14, ширина 4,4, ширина вулиці 8,30, перелік видимих пошкоджень автомобіля: тріщини, подряпини переднього бампера, розбитий піддон, розлилося мастило на проїжджій частині (а.с. 29 том І).
Факт наїзду 02.11.2013р. водієм автомобіля MERSEDES-BENZ, модель S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1, на перешкоду (вибоїну) по вул. Руській, 47 у м. Чернівці підтверджується також рапортом інспектора ДПС ВДАІ Шевченківського РВ ОСОБА_11 від 02.11.2013р., висновком про результати розгляду матеріалів ЕО № 7419 від 03.11.2013р., затвердженим 03.11.2013р. начальником Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області підполковником міліції ОСОБА_14, поясненнями водія ОСОБА_10 (а.с. 30, 31 том І).
У зв'язку з пошкодженням автомобіля в ДТП 02.11.2013 р. гр. ОСОБА_2 03.03.2014р. звернувся до судового експерта ОСОБА_15 із заявою провести автотоварознавче дослідження автомобіля MERSEDES-BENZ, S 320, реєстраційний номер СЕ7177А, та визначити вартість його відновлювального ремонту від отриманих пошкоджень.
За результатами такого дослідження, на підставі виконаної експертом ОСОБА_15 ремонтної калькуляції та виставлених ТзОВ “СМ Автодім” рахунків-фактур на виконання ремонтних робіт і придбання необхідних для ремонту матеріалів та запчастин № СМ-0000699 від 27.12.2013р., № СВ-0126 від 27.12.2013р., №СВ-0005 від 17.01.2014р., №СМ-0000031 від 31.01.2014р., експерт ОСОБА_15 склав Висновок №32Е/14 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Benz S320, реєстраційний номер НОМЕР_1, яка становить 46 509,69 грн. (а.с. 34-44, 46-53 том І).
З наданих позивачем документів вбачається, що відповідно до названих вище рахунків-фактур, видаткових накладних № СВ-3662 від 27.12.2013р., № СВ-1400143 від 17.01.2014р., актів виконаних робіт від 27.11.2013р., від 26.12.2013р. і від 31.01.2014р. ТзОВ “МаксМарт” сплачено за ремонт автомобіля та за експертне дослідження 41 543,50 грн., (а.с. 45, 53, 67, 68, 72 том І).
З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з проведенням аварійних розкопок ПАТ “Чернівцігаз” та КП “Чернівціводоканал” отримали 01.11.2013р. ордери на порушення об'єктів благоустрою - дозвіл провести розкопку дороги, бруківки по вул. Руська, № 60 строком з 01 по 10.11.2013р. (а.с. 97-98, 101-102 том І).
Обидва названі підприємства мають укладені з Чернівецьким міськШЕП договори про виконання робіт з відновлення дорожнього покриття (а.с. 99-100, 103-104 том І).
31.10.2013р. працівниками дільниці водопровідних мереж КП “Чернівціводоканал” виконувалися аварійно-ремонтні роботи за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 60, а саме: ліквідація витоку на водогоні, який спричинив підтоплення каналізації. Витік було ліквідовано методом зварювання, місце розкопки засипано піщано-гравійною сумішшю, що підтверджується рапортом виконання робіт від 31.10.2013р., нарядом-допуском на виконання тимчасових вогневих робіт №91, записом в Журналі виконаних заявок від 31.10.2013р. Відновлення бруківки після засипання місця розкопки піщано-гравійною сумішшю виконано КП “Чернівціводоканал” 01.11.2013р., на підтвердження чого суду подано рапорт виконаних робіт від 01.11.2013р. (а.с. 70-79 том ІІ).
Ордер № 164-В на порушення об'єкта благоустрою 01.11.2013р. було видано КП “Чернівціводоканал” протягом доби після проведення аварійно-відновлювальних робіт, що відповідає п. 5.4 Правил проведення земляних робіт на території м. Чернівців, затверджених рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.03.2010р. №173/5 (а.с. 35-39 том ІІ).
01.11.2013р. ПАТ “Чернівцігаз”, на підставі звернення до голови Першотравневої районної ради від 01.11.2013р. №29/3408, отримала ордер №163-В на порушення об'єктів благоустрою, яким дозволено провести розкопку дороги, бруківки по вул. Руська,60 строком з 01 по 10.11.2013р. (а.с. 97-98 том І).
04.11.2013р. ПАТ “Чернівцігаз” звернулася до управління ДАІ з листом за №29/3412, в якому просила в зв'язку з проведенням аварійно-ремонтних робіт з розкриттям дорожньо-шляхового покриття на газопроводі низького тиску по вул.Руська,60 забезпечити безпеку дорожнього руху у вигляді посту з працівників ДАІ для регулювання руху транспорту на зазначеній ділянці (а.с. 150 том ІІ).
З наряду-допуску №324 на виконання газонебезпечних робіт у газовому господарстві видно, що 04.11.2013р. ПАТ “Чернівцігаз” виконувало земляні та монтажні роботи на підземному газопроводі на вул. Руська,58-60 (а.с. 150-151 том ІІ).
Однак документів, які б свідчили про дату, коли ПАТ “Чернівцігаз” безпосередньо здійснило розкопку покриття вулиці Руської, 58-60 та коли відновило дорожнє покриття, в матеріалах справи відсутні.
Дослідженням змісту Положення про департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Статуту Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства, заснованого рішенням Чернівецької міської ради народних депутатів від 26.09.1963р. № 623/18, суд встановив, що ці документи не містять положень про те, що на департамент та/або міськШЕП безпосередньо покладено обов'язки з утримання вулиць міста Чернівці в безпечному для дорожнього руху стані.
Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради відповідно до свого Положення в редакції, чинній на дату скоєння ДТП - 02.11.2013р., є виконавчим органом Чернівецької міської ради, який в межах власних і делегованих повноважень забезпечує реалізацію державної політики в сфері житлово-комунального господарства міста, підприємств міського пасажирського транспорту, зв'язку та енергетики усіх форм власності (а.с. 95-113 том ІІ).
Названим Положенням визначено низку завдань та функцій департаменту, у тому числі організація виконання робіт з благоустрою міста, ремонту та утримання міського шляхового господарства (п. 2.17), здійснення функцій замовника при виконанні поточного та капітального ремонтів і реконструкції вулично-шляхової мережі міста, робіт з озеленення міста, ремонту об'єктів зовнішнього освітлення засобів регулювання руху ремонту та заміни водопровідної і каналізаційної мережі, мереж теплопостачального господарства та інших робіт (п. 3.1.8), здійснення контролю за виконанням робіт на об'єктах капітального та поточного ремонту і утримання вулично-шляхової мережі міста, інженерних мереж, технічних засобів регулювання дорожнього руху та інших об'єктах, замовником яких є департамент (п. 3.1.14).
Позивач, вважаючи, що відповідальність за утримання у безпечному для дорожнього руху стані вулиць міста Чернівці, в тому числі вулиці Руської, на якій сталася ДТП 02.11.2013р., покладається на Чернівецьку міську раду, звернувся до суду з позовом про стягнення з останньої майнову шкоду, завданої внаслідок вказаної ДТП, в розмірі 47 259,69 грн., в т.ч. 46 509,69 грн. вартість ремонту автомобіля та 750,00 грн. витрат на проведення експертних досліджень.
При винесені постанови колегія суддів керувалася наступним:
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як вбачається зі змісту статей 22, 1166 ЦК, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного їх цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Статтею 16 Закону України “Про автомобільні дороги” визначено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
У пп. 1, 4 ст. 21 Закону “Про автомобільні дороги” передбачено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону України “Про дорожній рух” встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Статтею 9 Закону України “Про дорожній рух” визначено до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху віднесено:
- розробку програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
- компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів;
- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
- забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
- вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
- організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 3 ст. 14 і ч.1 ст.16 Закону України “Про дорожній рух” визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Частина 1 ст. 21 Закону України “Про дорожній рух” визначає, що автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а відповідно до частини 1 статті 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
У п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198, встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані:
- своєчасно та якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху;
- постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;
- вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху;
- відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Також в п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., передбачено, що власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.
Тобто, з аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язки з утримання вулиць міста Чернівців у безпечному для руху транспортних засобів стані на дату скоєння ДТП 02.11.2013р. покладалися на Чернівецьку міську раду, тому відповідальність за відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху повинен нести саме відповідач.
Статтею 1173 ЦК України унормовано, що шкода, завдана фізичній або юридичні особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, у даній справі належить встановити незаконність дій чи бездіяльності відповідача, заподіяння в зв'язку з цим матеріальної шкоди позивачеві та довести розмір такої шкоди.
Враховуючи, що на КП “Чернівціводоканал” і ПАТ “Чернівцігаз” законодавчо не покладено обов'язків з утримання об'єктів транспортної інфраструктури, в тому числі доріг і вулиць м. Чернівці, в безпечному для дорожнього руху стані, відповідно вони не можуть нести пряму матеріальну відповідальність перед позивачем за наслідки ДТП 02.11.2013р.
Згідно довідки Чернівецького міськШЕП №319 від 13.07.2015р. підтверджується, що вулиці міста Чернівці знаходяться на балансі Чернівецького міськШЕП (а.с. 105 том І).
Однак у подальшому на вимогу суду подати належні докази, що підтверджують передачу Чернівецькою міською радою вулиць міста Чернівці на баланс Чернівецького міськШЕП (як-от: акт приймання-передачі, відповідне рішення міськради тощо) представники відповідача і третіх осіб департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради і міськШЕП пояснили, що така передача до 2013р. і впродовж 2013р. не відбувалася, вулиці на баланс міськШЕП не передавалися, а довідка останнього від 13.07.2015р. №319 є помилковою.
Отже, суд виходить з того, що Чернівецька міська рада, як орган місцевого самоврядування, є власником об'єктів комунальної власності - вулиць міста Чернівці, і станом на день ДТП 02.11.2013р. вулиця Руська перебувала у комунальній власності на балансі Чернівецької міської ради і не була передана на утримання ані третій особі-2, ані третій особі-3.
Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що КП “Чернівціводоканал” 01.11.2013р. відновив тверде покриття вулиці Руської після ліквідації аварійного витоку з водогону.
При цьому суд констатує, що на підставі наявних у справі доказів неможливо стверджувати, що розкопку дорожнього покриття на вул. Руській третя особа-4 здійснила саме 01-02.11.2013 р., однак таке й не виключається.
Разом з тим, суд зазначає, що співставлення схеми наслідків ДТП без потерпілих, яка сталася 02.11.2013р. та Схеми проведення земляних робіт відповідно до ордерів №163-В та 164-від 01.11.2013р. показує, що розкопки дорожнього покриття третіми особами 4 і 5 здійснювалися саме там, де була зафіксована яма, в яку 02.11.2013р. потрапив автомобіль позивача (а.с. 29, 100 том І).
В контексті викладеного, обов'язок органу місцевого самоврядування відшкодувати завдану в результаті неналежного утримання вулиць і доріг майнову шкоду не ставиться в залежність від того, чи хтось безпосередньо пошкодив, до прикладу, дорожнє покриття або мали місце наслідки стихійних явищ. Визначальним є те, чи виконав орган місцевого самоврядування передбачені законом обов'язки з утримання вулиць і доріг у безпечному для дорожнього руху стані.
Проаналізувавши матеріали справи, обставини справи, апеляційна інстанція вважає, що саме відповідачем, в порушення вимог пп. 1, 4 ст. 21 Закону “Про автомобільні дороги”, ч. 1 ст. 6, ст. 9 Закону України “Про дорожній рух”, п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, не було вжито заходів щодо утримання вулиці Руської у м. Чернівцях в безпечному для дорожнього руху стані 02.11.2013р., в результаті чого автомобіль позивача потрапив у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень.
Вирішуючи питання, чи перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку бездіяльність відповідача та завдана позивачеві ДТП 02.11.2013р. шкода, суд констатує, що факт ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль MERSEDES-BENZ, S 320, держномер СЕ7177АІ, зафіксований довідкою №9293962 від 10.12.2013р. про дорожньо-транспортну пригоду, складеною у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 04.07.2011р. №389 “Про затвердження Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду та її форми”.
При цьому твердження скаржника та доводи третьої особи-3 про те, що дана довідка про ДТП та схема наслідків ДТП не є належними доказами, які засвідчують факт і параметри ДТП, механізм виникнення пошкодження верхнього шару покриття дороги, відсутність вини водія в її скоєнні, зокрема перевищення ним швидкості чи неуважності під час керування, що призвело до скоєння ДТП, колегія суддів вважає безпідставними оскільки:
У відповідності до вказаного вище Порядку:
- довiдка про дорожньо-транспортну пригоду - це документ затвердженої цим наказом форми, який мiстить вiдповiдну iнформацiю про оформлену за участю працiвникiв Державтоiнспекцiї МВС, патрульної служби МВС дорожньо-транспортну пригоду та її учасникiв (п. 1.2);
- довiдка про ДТП видається безоплатно страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро України (далi - МТСБУ) на пiдставi їх письмового запиту до пiдроздiлу Державтоiнспекцiї МВС, патрульної служби МВС, у межах територiї обслуговування якого сталася ДТП. Разом iз запитами страховики надають завiренi копiї договорiв (полiсiв) страхування транспортних засобiв, зазначених у цих запитах (п. 2.1);
- за окремим мотивованим запитом до пiдроздiлу Державтоiнспекцiї МВС, патрульної служби МВС, у межах територiї обслуговування якого сталася ДТП, страховикам або МТСБУ надаються завiренi копiї вiдповiдних схем ДТП (п. 2.2);
- працiвниками пiдроздiлiв Державтоiнспекцiї МВС, патрульної служби МВС видаються довiдки про ДТП, що сталися в межах їх територiї обслуговування (п.3.1);
- довiдка про ДТП формується в графiчному виглядi (п. 3.2);
- номер довiдки про ДТП наноситься на прямокутник iз фоновим зображенням у виглядi крапок, розмiщених у шахматному порядку (п. 3.3);
- у правому верхньому кутi першої сторiнки довiдки про ДТП та справа в кiнцi її тексту вказується вiдповiдний цифровий код (п. 3.4);
- довiдка про ДТП пiдписується уповноваженою особою пiдроздiлу Державтоiнспекцiї МВС, патрульної служби МВС, яка її оформила, скрiплюється печаткою та реєструється в журналi облiку вихiдної кореспонденцiї цього пiдроздiлу. Назва пiдроздiлу Державтоiнспекцiї МВС, патрульної служби МВС, вихiдний номер та дата видачi зазначаються на кутовому штампi довiдки про ДТП (п. 3.5);
- за достовiрнiсть даних, зазначених у довiдках про ДТП, вiдповiдають працiвники пiдроздiлу Державтоiнспекцiї МВС, патрульної служби МВС, якими було заповнено картки облiку цих ДТП, та їх начальники (п. 3.6).
Досліджуючи довідку № 9293962 від 10.12.2013р. про ДТП, суд приходить до висновку, що вона складена уповноваженою особою з дотриманням встановленої компетенції у відповідності до Порядку, а тому є належним і допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України, який засвідчує факт ДТП 02.11.2013р. на вул. Руській, 49 у м. Чернівці та її причини - недоліки утримання вулично-дорожньої мережі: наявність на покритті вибоїн та руйнувань, невідповідність огородження місць проведення дорожньо-будівельних робіт нормативам, відсутність дорожніх знаків, передбачених дислокацією або їх неправильне застосування (а.с. 28-29 том І).
При цьому, суд звертає увагу, що видом ДТП у довідці зазначено наїзд на перешкоду, при оформленні ДТП не виявлено технічних несправностей автомобіля MERSEDES-BENZ, S 320, номерний знак НОМЕР_1, також відмічено, що зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав механічні пошкодження - нижня частина (дно, кузов), потерпілі відсутні, водій у тверезому стані, що підтверджується також висновком результатів медичного огляду ОСОБА_10 від 02.11.2013р. (а.с. 33 том І).
Щодо посилання скаржника на те, що інспектором ДПС ВДАЇ Шевченківського РВ не було складено процесуальних документів, передбачених інструкцією, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що довідкою №9293962 від 10.12.2013р. вини водія ОСОБА_10 у скоєнні ДТП не зафіксовано, відповідно, на думку суду, були відсутні підстави для складення адміністративного протоколу про порушення ОСОБА_10 Правил дорожнього руху.
Пунктом 4.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009р. №77, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення складається працівником Державтоінспекції МВС відповідно до ст.255 ОСОБА_3 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з п.п. 2.10.1 п. 2.10 названої Інструкції відповідно до статті 247 ОСОБА_3 провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Пунктом 6.3 Інструкції передбачено, якщо на місці ДТП працівник Державтоінспекції МВС не може об'єктивно визначити особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 ОСОБА_3, або відсутні прямі докази її вини, оформлені матеріали ДТП протягом доби передаються для подальшого розгляду інспектору з дізнання підрозділу Державтоінспекції МВС, на території обслуговування якого сталася пригода, або особі, яка виконує його обов'язки.
Інспектор з дізнання підрозділу Державтоінспекції МВС або особа, яка виконує його обов'язки, під час розгляду матеріалів ДТП повинен в найкоротший, але не більше одного місяця з моменту скоєння ДТП, термін, установити всі обставини її скоєння, ужити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи (осіб), яка (які) скоїли адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 ОСОБА_3, скласти відносно такої особи (осіб) протокол (и) про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний термін надіслати його до відповідного суду (п. 6.4).
Саме така ситуація, як передбачено в пунктах 6.3, 6.4 Інструкції, мала місце у випадку з позивачем 02.11.2013р.: матеріали по факту ДТП були передані на розгляд відповідального працівника, який за результатами їх розгляду зробив висновок про припинення перевірки за фактом ДТП, що свідчить про відсутність вини водія та підстав для складання щодо нього протоколу про адмінправопорушення (а.с. 30-33 том І).
Щодо тверджень відповідача, що параметри пошкодженого покриття вулиці та механізму ДТП можуть бути встановлені виключно в ході автотехнічної, транспортно-трасологічної експертиз та експертизи стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП, то колегія суддів зазначає наступне.
Названі експертизи неможливо провести технічно, оскільки автопригода мала місце 02.11.2013р. і дорожні умови, в яких вона була скоєна, в натурі не збереглися.
Щодо існуючих певних недоліків складання Схеми наслідків ДТП (як-от: не зазначено одиниці виміру, використано різні одиниці виміру, не зазначено уламків пошкодженого транспортного засобу та паливно-мастильних матеріалів, що витекли в результаті пригоди тощо), то на думку суду вони не перешкоджають можливості дати оцінку зафіксованій в ній інформації та зробити висновок про дійсні обставини ДТП і розміри пошкодженої частини дороги - ями, в яку потрапив автомобіль позивача (а.с. 28-29 том І).
За таких обставин, суд вважає доведеним факт ДТП з автомобілем позивача 02.11.2013р., у результаті якого останньому завдано матеріальну шкоду в зв'язку з механічними пошкодженнями автомобіля через неналежне утримання відповідачем вулиці Руської в місті Чернівці, тобто в наявності причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача і матеріальною шкодою, що зазнав позивач.
Позивач просить стягнути з Чернівецької міської ради матеріальну шкоду, завданої внаслідок вказаної ДТП, в розмірі 47 259,69 грн., в т.ч. 46 509,69 грн. вартість ремонту автомобіля та 750,00 грн. витрат на проведення експертних досліджень.
Як зазначалося вище, згідно висновку № 32Е/14 вартість відновлювального ремонту автомобіля “Mercedes-Benz S320”, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 46 509,69 грн. (а.с. 34-37 том І).
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України деліктна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач поніс прямі витрати на відновлення пошкодженого автомобіля в сумі 40 793,50 грн. (а.с. 45, 45 на звороті 67, 68, 72, 72 на звороті том І).
Фактично понесені витрати позивача є меншими проти визначених експертизою (а.с. 38-40, 71-72 том І).
У зв'язку з цим, апеляційна інстанція вважає, що відшкодуванню підлягають не визначена експертом шкода, а дійсні витрати позивача на його відновлення в розмірі 40 793,50 грн. В решті стягненні 5 716,19 грн. правомірно відмовлено судом першої інстанції.
Щодо витрат позивача у розмірі 750,00 грн. на оплату висновку №32Е/14 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля “Mercedes-Benz S320”, реєстраційний номер НОМЕР_1, то дана сума не відноситься до необхідних витрат на відновлення автомобіля, відтак до задоволення не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «МаксМарт» не є власником автомобіля “Mercedes-Benz S320”, реєстраційний номер НОМЕР_1, однак користується ним на умовах договору найму (оренди транспортного засобу) з ОСОБА_2 (орендодавець). Речове право ТОВ “МаксМарт” на автомобіль, як і право власності, носить абсолютний характер, а відповідно до ст. 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються й на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа має право звернутися за захистом належних їй прав на підставі ст. 396 ЦК України.
Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.12.2014р. у справі № 6-183цс14.
Також суд вважає, що обсяг шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачеві, не обмежується 10 000 грн., вказаними як вартість автомобіля “Mercedes-Benz S320”, реєстраційний номер НОМЕР_1, при передачі його в оренду згідно з договором найму (оренди транспортного засобу) від 19.12.2011р., оскільки згідно зі ст. 1192 ЦК України завдані збитки відшкодовуються в повному обсязі, а умови договору найму не стосуються спірних правовідносин між позивачем і відповідачем у даній справі.
Враховуючи вищенаведене, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову на суму 40 793,50 грн. є обґрунтованим.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 49 ГПК України встановлено, що при відмові в позові судовий збір покладається на відповідача.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2016р. було відстрочено Чернівецькій міській раді сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття Львівським апеляційним господарським судом постанови.
Однак, станом на дату прийняття судом постанови, скаржником не подано суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відтак, колегія суддів вважає за необхідне стягнути несплачену суму судового збору з Чернівецької міської ради.
Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 10.03.2016р. у справі № 926/878/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 040622216) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів-УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код отримувача - 38007620, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача -825014, рахунок отримувача - 31216206782006, код класифікації доходів бюджету- 22030101) судовий збір в розмірі 2 009,60 грн. за подання апеляційної скарги.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.
4. Справу передати до господарського суду Чернівецької області.
Головуючий суддя Кравчук Н.М.
судді Матущак О.І.
ОСОБА_1