"18" липня 2016 р.Справа № 916/308/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Жекова В.І., Пироговського В.Т.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:
від ПАТ "Порто-Франко" - Ногай Д.С. за довіреністю.
від ТОВ "Компанія "Браво" - Мінчев В.А. за довіреністю.
Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Порто-Франко"
на ухвалу господарського суду Одеської області від 31 травня 2016
у справі №916/308/16
за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Браво"
про визнання банкрутом
У лютому 2016 голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Браво" (далі - ТОВ компанія "Браво") звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про визнання останнього банкрутом у зв'язку з неспроможністю сплатити заборгованість перед кредитором в сумі 44 375 301,10 грн. та недостатністю майна та грошових коштів для повного задоволення вимог кредиторів у порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ компанія "Браво", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо.
Постановою господарського суду Одеської області від 10.03.2016 визнано банкрутом ТОВ компанія "Браво" і відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Рябця Олександра Михайловича, тощо.
10.03.2016 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ компанія "Браво" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №29070.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2016 (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ компанія "Браво", припинено юридичну особу ТОВ компанія "Браво", кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну, вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визнано вважати погашеними, зобов'язано Южне ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Одеса перерахувати залишок грошових коштів з рахунків ТОВ компанія "Браво" НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_3, № НОМЕР_2 до Державного бюджету України, після чого закрити їх, припинено повноваження ліквідатора банкрута - Рябця Олександра Михайловича, провадження у справі припинено, тощо.
У мотивах оскаржуваної ухвали, з посиланням на приписи ч.5 ст.45, ч.2 ст.46, пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд першої інстанції зазначив, що розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представника ліквідатора, який виказав прохання про затвердження ліквідаційного балансу банкрута та звіту, суд дійшов до висновку, що підприємство підлягає ліквідації, а кредиторські вимоги слід вважати погашеними, оскільки майна банкрута не виявлено.
Не погоджуючись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Порто-Франко" (далі - ПАТ АБ "Порто-Франко") з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 року про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі.
Посилаючись на приписи ч.ч.1, 2 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк", яка міститься у матеріалах справи на рахунках боржника наявні грошові кошти, які всупереч приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не було направлено на задоволення вимог кредиторів.
До того ж, апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено приписи ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, не було враховано, що ліквідатор зробив запити лише до сектору організації реєстраційної-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, ПАТ КБ "Приватбанк" та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, на думку апелянта, ліквідатор не вчинив всіх можливих заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна, що знаходиться у третіх осіб.
Разом з тим, скаржник зазначає, що боргові зобов'язання ТОВ компанія "Браво" забезпечені договором іпотеки укладеним між банком та ОСОБА_5, так, за твердженням апелянта, 29 липня 2013 року було укладено договір іпотеки, посвідчений Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 1878 з додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого, передано в іпотеку нерухоме майно, а саме, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вул. Незалежності, земельна ділянка 13Б, площею 0,5792 га, кадастровий номер НОМЕР_5; нежитлові будівлі під АДРЕСА_1, загальною площею 858,2 кв.м., що належить ОСОБА_5 на праві власності.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 апеляційну скаргу ПАТ АБ "Порто-Франко" на ухвалу господарського суду Одеської області від 31 травня 2016 у справі №916/308/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегіє суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Пироговського В.Т.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.
Представник ТОВ "Компанія "Браво" надав пояснення згідно з якими не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу залишенню без змін.
Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.
Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Одеської області від 31.05.2016 в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що інших представників учасників провадження у справі про банкрутство, явка яких не визнавалась обов'язковою, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, заслухавши представників апелянта та ТОВ "Компанія "Браво" та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ АБ "Порто-Франко" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ компанія "Браво", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо.
Постановою господарського суду Одеської області від 10.03.2016 визнано банкрутом ТОВ компанія "Браво" і відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Рябця Олександра Михайловича та зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс в порядку ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
30 травня 2016 року ліквідатор ТОВ компанія "Браво" звернувся до суду першої інстанції із заявою про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та просив ліквідувати ТОВ компанія "Браво" та припинити провадження у справі №916/308/16.
У своєму звіті ліквідатор зазначив, що в результаті проведення дій ним було встановлено наступне.
Так, згідно листа вих. №01-36-1023 від 15.10.2015 року від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Одеської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення, заборгованості з виплат страхових платежів у банкрута не має; згідно листа вих. №02/6915 від 20 жовтня 2015 року від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Одеса, заборгованості перед фондом у підприємства нe має; згідно листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси вих. №34186/1015-53-11-01 від 10.11.2015 року податковий борг у ТОВ компанія "Браво" перед державним підприємством відсутній; відповідно до листа Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 10.11.2015 року №9936105, станом на 05.11.2015 року ТОВ компанія "Браво" заборгованість зі сплати страхових внесків не має.
Також, ліквідатором зазначено, що в результаті проведення заходів на адресу ліквідатора надійшли наступні відповіді: лист вих.№7/05679 від 22.10.2015 від Головного Управління ДАІ ГУМВС в Одеській області в якому зазначено, що за банкрутом транспортних засобів не реєструвалось; відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №48123194 від 21.10.2015 року зазначено, що за ТОВ компанія "Браво"відсутнє обтяження рухомого майна; відсутність нерухомого майна підтверджується інформаційною довідкою від 09.11.2015 року №47237639, в якій зазначено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяжень на ТОВ компанія "Браво"; згідно листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси вих. №34186/1015-53-11-01 від 10.11.2015 року у ТОВ компанія "Браво" відкрито чотири рахунки в ПАТ Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2, НОМЕР_1 у національній валюті. Станом на 18.11.2015 року залишок на рахунку НОМЕР_3 складає 21 590, 77 грн., а на трьох останніх рахунках 0, 00 грн.
Щодо ліквідаційної маси, ліквідатором зазначено, що в ході ліквідаційної процедури було виявлено, що на банківському рахунку ПАТ Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_3 знаходяться кошти в розмірі 21 590, 77 грн. та дані грошові кошти включені до ліквідаційної маси банкрута. В ході ліквідаційної процедури дебіторської заборгованості виявлено не було. Відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси відсутні. Копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна відсутні.
Відносно грошових коштів, які увійшли до ліквідаційної маси та знаходилися на банківському рахунку ПАТ Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_3 у розмірі 21 590, 77 грн., ліквідатор зазначив, що з цих коштів здійснив оплату судового збору за подачу заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ компанія "Браво" у розмірі 13 780, 00 грн. та провів оплату послуг ліквідатора ТОВ компанія "Браво" Рябець О. M., яка встановлена в розмірі 2 мінімальних заробітних плат в Україні, загалом у сумі 13924 грн.
Крім того, ліквідатор зазначив, що в ході ліквідаційної процедури, ним було подано заяву про закриття усіх відритих рахунків ТОВ компанія "Браво" від 30 травня 2016 року до ПАТ Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» та після розгляду керівництвом банку вищезазначеної заяви були закриті рахунки НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2, НОМЕР_1 у національній валюті.
Щодо заявлених кредиторських вимог до боржника, ліквідатор було зазначено, що в ході ліквідаційної процедури до суду звернувся кредитор ТОВ «Експерт Партнер» з грошовими вимогами до боржника в сумі 25 000 грн. За твердженням ліквідатора, дану заяву ним було розглянуто та визнано вимоги ТОВ «Експерт Партнер», про що останнього було повідомлено листом від 18 квітня 2016 року, а суду було надано відзив на заяву ТОВ «Експерт Партнер» про визнання кредиторських вимог до боржника від 18 квітня 2016 року.
Також, ліквідатор відзначив, що кредитором боржника є ПАТ АБ "Порто-Франко" з грошовими вимогами в сумі 40 367 167, 73 грн., яка складається з наступного: 40 224 304, 13 грн. основний борг та 142 863, 60 грн. пеня. Як зазначив ліквідатор, дану заяву ним було розглянуто та визнано вимоги ПАТ АБ "Порто-Франко".
Ліквідатор у своєму звіті зазначив, що розрахунки з кредиторами не проводились у зв'язку з недостатньою кількістю коштів ліквідаційній масі.
До того ж, ліквідатором зазначено, що в ході ліквідаційної процедури підприємства було звільнено директора ТОВ компанія "Браво" ОСОБА_10, а також працівників ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Ознак фіктивного банкрутства ліквідатором виявлено не було.
На підставі наведеного, ліквідатор просив суд затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, припинення юридичної особи - ТОВ компанія "Браво", припинення провадження у справі, оскільки, ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута, які відповідають вимогам ст. 46 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновком місцевого господарського суду, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Рішення у справі про банкрутство, що є актом правосуддя, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
За приписами ст. 139 ГК України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Відповідно до ч. 2 - 7 наведеної норми залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.
Окрім того, відповідно до п. п. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нематеріальні активи - це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Згідно з п. 1 ст. 155 ГК України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються: винаходи та корисні моделі; промислові зразки; сорти рослин та породи тварин; торговельні марки (знаки для товарів і послуг); комерційне (фірмове) найменування; географічне зазначення; комерційна таємниця; комп'ютерні програми; інші об'єкти, передбачені законом.
Пунктом 1 ст.156 ГК України встановлено, що право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок відповідно до законодавства України засвідчується патентом.
Відповідно до п. 2 Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04. 2001 р. № 291, п.2 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2001 р. № 469, п.2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. № 290; п.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10; п.2 Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. № 292; п.2 Положення про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.12.2001 р. № 798 інформація про власника патенту включена до переліку інформації, яка вноситься до відповідного Державного реєстру.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що виходячи із положень ст.ст. 37, 41, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.
Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором не було здійснено жодного запиту та не отримано взагалі інформацію щодо наявності чи відсутності у боржника будь-якого майна, у т.ч. автотранспортних засобів, земельних ділянок, нерухомого майна, патентів та інших об'єктів прав інтелектуальної власності, дозволів на виконання будівельних робіт, наявності або відсутності у боржника морських або річкових суден, цінних паперів, повітряних суден та іншого майна.
Колегія суддів відзначає, що наявні в матеріалах запити та відповіді, які були надані ліквідатором на які постався суд першої інстанції не приймаються до уваги, з наступних підстав.
Так, на підтвердження своїх тверджень про відсутність у боржника будь-якого майна, ліквідатором було надано до суду відповідь сектору організації реєстраційної-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України в Одеській області за №7/05679 від 22.10.2015, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №48123194 від 21.10.2015 року та інформаційну довідку від 09.11.2015 року №47237639.
Проте, судова колегія відзначає, що дані докази датовані 22.10.2015, 21.10.2015 та 09.11.2015, у той час, як провадження у даній справі було порушено лише 25.02.2016 року, а постанову про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника Рябця О.М. прийнято господарським судом Одеської області 10 березня 2016 року, у зв'язку з чим, надані ліквідатором та прийняті до уваги судом першої інстанції докази відсутності у боржника майна, не є належними та не підтверджують того, що за боржником дійсно не рахується будь-яке майно.
До того ж, відповідно до ч.7 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
Згідно з довідкою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 10.11.2015 станом на 02.11.2015 ТОВ компанія "Браво" мало відкриті рахунки в Южному ГРУ ПАТ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_1 в українській гривні, який був відкритий 29.03.2004 р., НОМЕР_4 в українській гривні, який був відкритий 12.12.2014 р., НОМЕР_3 в українській гривні, який був відкритий 12.12.2014 р., НОМЕР_2 в українській гривні, який був відкритий 12.12.2014 р. (т.1 а.с. 197).
Також, у матеріалах справи наявна довідка Южного ГРУ ПАТ «ПРИВАТБАНК» від 12.12.2014 р. №08.7.0.0.0/141212223324 про закриття рахунку НОМЕР_1 в українській гривні (т.1, а.с.202).
Проте, у порушення приписів ч.7 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором не було вчинено дій щодо закриття інших рахунків боржника, зокрема, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_3 та НОМЕР_2.
Судова колегія вважає, що п.6 висновків оскаржуваної ухвали щодо зобов'язання Южне ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Одеса перерахувати залишок грошових коштів з рахунків ТОВ компанія "Браво" НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_3, № НОМЕР_2 до Державного бюджету України, після чого закрити їх, не відповідає приписам ч.7 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури використовується лише однин рахунок боржника, а інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю, а залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
Таким чином, саме на ліквідатора, а не на суд покладено обов'язок щодо закриття рахунків боржника, а залишки коштів зараховуються до Державного бюджету України, а на основний рахунок боржника.
До того ж, з матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2016 до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "Експерт Партнер" про визнання кредиторських вимог до боржника в якій останнє просило визнати кредиторські вимоги ТОВ "Експерт Партнер" до ТОВ компанія "Браво" в сумі 25 000 грн. та задовольнити вимоги ТОВ "Експерт Партнер" до боржника в межах провадження у справі №916/308/16 про визнання банкрутом ТОВ компанія "Браво".
19 квітня 2016 р. ліквідатором було надано до суду першої інстанції відзив на заяву ТОВ "Експерт Партнер" про визнання кредиторських вимог до боржника в якому він зазначив, що керуючись вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором ТОВ компанія "Браво" було визнано кредиторські вимоги ТОВ "Експерт Партнер" до ТОВ компанія "Браво" в сумі 25 000 грн.
Також, 30.05.2016 до господарського суду Одеської області звернулось ПАТ АБ "Порто-Франко" із заявою про визнання грошових вимог до боржника в якій просило визнати грошові вимоги ПАТ АБ "Порто-Франко" до боржника у розмірі 40 224 304,13 грн. та 142 863,60 грн. пені та включити грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.
У своєму звіті від 30.05.2016 ліквідатор зазначає, що ним вимоги ПАТ АБ "Порто-Франко" було розглянуто та визнано.
Проте, судом першої інстанції заяви ТОВ "Експерт Партнер" та ПАТ АБ "Порто-Франко" ПАТ АБ "Порто-Франко" з грошовими вимогами до боржника розглянуті не були.
До того ж, як вбачається із довідки Южного ГРУ ПАТ «ПРИВАТБАНК» від 18.11.2015 р. №08.7.0.0.0/1511181240000 на рахунку боржника НОМЕР_3 наявні грошові кошти у сумі 21590,77 грн.
Між тим, оскаржуваною ухвалою кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну та у той же час зобов'язано Южне ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Одеса перерахувати залишок грошових коштів з рахунків ТОВ компанія "Браво" НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_3, № НОМЕР_2 до Державного бюджету України.
Наведене вище, свідчить про необґрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали, оскільки, саме відповідні процесуальні дії суду, що передумовлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані у не повному обсязі.
Отже, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, які мали суттєве значення при розгляді звіту ліквідатора, колегією суддів апеляційної інстанції приймаються до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, що і призвело для передчасного затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.
Згідно з ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно із ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали, зокрема, про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи допущену судом першої інстанції неповноту у встановленні обставин, що мають значення для даної справи при затвердженні звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала господарського суду Одеської області від 31.05.2016 р. підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 р. скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Одеської області на стадію ліквідаційної процедури.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Жеков В.І.
Суддя Пироговський В.Т.