Рішення від 09.06.2016 по справі 925/300/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р. Справа № 925/300/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - не з'явилися, відповідача - не з'явилися, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району про стягнення 244 151 грн. 72 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - звернувся в господарський суд з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору № 2727/14-КП-36 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2014 року, 136 666 грн. 35 коп. боргу за поставлений за період січень-квітень 2014 року та жовтень-грудень 2014 року природний газ, 35 912 грн. 52 коп. пені, 66 901 грн. 88 коп. інфляційних втрат, 4 670 грн. 97 коп. 3% річних та відшкодування судових витрат.

Сторони в судове засідання не з'явилися, відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, позивач надіслав до суду клопотання (вх. 11149/16 від 06.06.2016 року) про розгляд справи без участі представника до якого додав докази надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками на юридичну адресу згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21975371 від 31.05.2016 року.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали суд вважає достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому, з урахуванням вимог ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

31.01.2014 позивач - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець за договором) та Комунальне підприємство теплових мереж Черкаського району (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір № 2727/14-КП-36 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.п. 1.1;1.2 Договору, а.с. 10-15).

Згідно пункту 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 170,0 тис. куб. м. відповідно до графіка, вказаного в цьому пункті Договору.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу (п.3.3 Договору).

Пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ, визначено ціну до сплати за 1000 куб. м природного газу в сумі 4 154,71 грн. в тому числі ПДВ.

Протягом 2014 року сторонами укладалися додаткові угоди №№1,2,3,4,5 до Договору, якими вносилися зміни до пункту 5.2 «Ціна газу» Договору.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пункті 7.2 Договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору, сторонами підписані акти приймання-передачі газу від 31.10.2014 року, 28.02.2014 року, 31.03.2014 року, 30.04.2014 року, 31.10.2014 року, 30.11.2014 року, 31.12.2014 року, згідно з якими позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 305 111 грн. 86 коп.

Відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання вчасно та в повному обсязі не виконав, за поставлений природній газ розрахувався частково на суму 168 445 грн. 51 коп., що підтверджується витягом позивача за Операціями по підприємству відповідача з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року (а.с.33).

За розрахунком позивача, згідно з даними його бухгалтерського обліку, заборгованість відповідача по основному боргу станом на 14.01.2016 року складає 136 666 грн. 35 коп., що відповідачем не спростовано та не заперечено.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору № 2727/14-КП-36 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2014 року, вимоги позивача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в загальному розмірі 136 666 грн. 35 коп. позивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, відповідачем допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати природного газу, позивачем нараховано 35 912 грн. 52 коп. пені на підставі п. 7.2 Договору, 66 901 грн. 88 коп. інфляційних втрат, 4 670 грн. 97 коп. 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України, за відповідні періоди прострочення за зобов'язаннями січня-квітня 2014 року та жовтня-грудня 2014 року.

Виконання зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», господарським судам роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

При перевірці судом правильності нарахування позивачем спірних сум пені та 3% річних судом виявлено невідповідність розрахунку позивача вищенаведеним роз'ясненням, зокрема, те, що день фактичної сплати суми заборгованості позивачем включено в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних та пені, а відтак, за розрахунком суду, здійсненим з дотриманням зазначених умов, їх розрахунок складає, відповідно, 35 844 грн. 22 коп. пені, 4 657 грн. 12 коп. 3% річних. Нарахування 66 901 грн. 88 коп. інфляційних втрат позивачем здійснено з дотриманням норми ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним. Враховуючи викладене, позов в частині стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних в такому розмірі теж підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 3 661 грн. 04 коп. пропорційно задоволеній частині позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району, код ЄДРПОУ 21375394, місцезнаходження: 19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Пономаренка, 2 на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 - 136 666 грн. 35 коп. боргу, 35 844 грн. 22 коп. пені, 66 901 грн. 88 коп. інфляційних втрат, 4 657 грн. 12 коп. 3% річних, 3 661 грн. 04 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 68 грн. 31 коп. пені, 13 грн. 85 коп. 3% річних, 1 грн. 24 коп. судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 22.07.2016 року.

Суддя В.М. Грачов

Попередній документ
59169635
Наступний документ
59169637
Інформація про рішення:
№ рішення: 59169636
№ справи: 925/300/16
Дата рішення: 09.06.2016
Дата публікації: 28.07.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії