"22" липня 2016 р. Справа № 916/1849/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів забезпечення позову: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» (04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (65039, м. Одеса, вул. Басейна, буд. 5, код ЄДРПОУ 256472133)
про: визнання договору продовженим, -
08.07.2016р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», в якому просив визнати договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №6729/3 від 09.11.2012р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», продовженим до 17.09.2017р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 23.08.2016р. о 15:00; витребувано додаткові документи.
Водночас 08.07.2016р. за вх.№2-3645/16 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом винесення ухвали, якою заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» вчиняти дії з припинення надання послуг з водовідведення споживачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
Подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує наступним.
09.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (Виробник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач, позивач) укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №6729/3, відповідно до якого Виробник надає послуг з централізованого водопостачання (подача холодної питної води на об'єкти Споживача), а також з централізованого водовідведення (прийом стічних вод холодного та гарячого водопостачання, зливових та ненормативно-очищених стоків, які скидає Споживач в систему комунальної каналізації), а Споживач своєчасно оплачує надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані відповідно до Правил, перелічених в п.2.1 даного договору, та діючого законодавства.
Пунктом 5.3 договору визначено, що договір діє з 09.11.2012р. по 31.03.2013р.
Додатковою угодою №9972/3 до договору №6729/3 від 09.11.2012р. пункт 5.3 договору змінено із викладенням в наступній редакції: договір діє з 09.11.2012р. по 30.06.2014р.
За доводами позивача після 30.06.2014р. договір №6729/3 від 09.11.2012р. був автоматично пролонгований внаслідок взаємних конклюдентних дій сторін: з боку відповідача - виставлення рахунків на оплату послуг на підставі договору №6729/3 від 09.11.2012р., не зважаючи на термін дії останнього, з боку позивача - оплата виставлених на підставі договору рахунків та відсутність поточної заборгованості за договором.
10.03.2016р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив продовжити строк дії договору №6729/3 від 09.11.2012р. на строк до 17.09.2017р.
У відповідь на даний лист відповідач у листі від 22.06.2016р. за вх.№7705вк-1 повідомив позивача про закінчення строку дії договору №6729/3 від 09.11.2012р. - 30.06.2014р., у зв'язку з чим приймання стічних вод після цієї дати за доводами відповідача здійснювалось при відсутності договірних відносин, на підставі чого відповідачем нараховано позивачу п'ятикратний розмір встановленого тарифу скиду стічних вод, вказано про необхідність доплати цього донарахування та водночас повідомлено про право відповідача відключити позивача під водопостачання та водовідведення у зв'язку з відсутністю договірних відносин. У листі від 22.06.2016р. за вх.№7705вк-1 відповідачем також звернено увагу позивача, що у випадку не оплати позивачем донарахувань відповідача, зроблених у зв'язку з виявленням відсутності договірних відносин, відповідач буде змушений припинити позивачу надання послуг з водовідведення без додаткового попередження 08.07.2016р.; питання про відновлення послуг водовідведення при цьому буде розглядатись в порядку загальної черги та тільки після надання документів на підтвердження погашення боргу, а також оплати робіт, пов'язаних з припиненням та поновленням надання послуг.
Намір відповідача, висловлений у листі від 22.06.2016р. за вх.№7705вк-1, став підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про визнання в судовому порядку договірних відносин автоматично пролонгованими та із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії з припинення надання послуг з водовідведення позивачу.
Позивач вважає, що до вирішення судом даного спору, неможливо визначити, чи є дії відповідача щодо припинення надання послуг з водовідведення правомірними. Натомість, як зазначає позивач, відключення від систем водовідведення завдасть йому матеріальних збитків та зашкодить його репутації, оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері спорту, тому безперебійне водовідведення є обов'язковою умовою здійснення його підприємницької діяльності.
Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття запобіжних заходів, з урахуванням поданого позивачем клопотання про її терміновий розгляд, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Така ж правова позиція викладена і у п.п. 1, 2, 3, постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з наступними змінами та доповненнями).
Так, з наданого позивачем листа відповідача від 22.06.2016р. за вх.№7705вк-1 вбачається намір останнього припинити позивачу надання послуг з водовідведення у разі не оплати позивачем донарахувань за скид стічних вод, зроблених відповідачем у зв'язку з виявленням факту відсутності між сторонами договірних відносин з 30.06.2014р., та у зв'язку з самою відсутністю договірних відносин.
Натомість спір у даній справі з урахуванням заявлених позовних вимог стосується в т.ч. визначення судом наявності/відсутності між сторонами договірних відносин, тобто, до вирішення спору у даній справі питання наявності/відсутності між сторонами договірних відносин у період донарахувань позивачу за скид стічних вод, у зв'язку з чим відповідач має намір відключити позивача від водовідведення, є спірним.
У зв'язку з необхідністю дотримання справедливого балансу інтересів сторін у справі та з огляду на необхідність встановлення спроможності конкретного заходу забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд, застосовуючи відповідно до вимог ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яка захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі «Чижов проти України»). Право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (рішення Європейського суду з прав людини від 28.07.1999р. у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»). Правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній порядок держави дозволяв невиконання остаточного і обов'язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 03.05.2001р. у справі «Кайсина та інших проти України»). Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 07.05.2002р. у справі «Бурдов проти Росії»).
З огляду на те, що станом на дату звернення позивача до суду з відповідним позовом відповідач фактично продовжує надавати позивачу послуги з водовідведення, враховуючи, за даними позивача, відсутність заборгованості за скид стічних вод, натомість за даними відповідача з листа від 22.06.2016р. за вих.№7705вк-1 - наявність заборгованості з боку позивача саме через відсутність договірних відносин, приймаючи до уваги, що наявність/відсутність договірних відносин за визначений період вирішується у даному господарському спорі, господарський суд дійшов висновку, що задля забезпечення збалансованості інтересів сторін, не втручаючись при цьому в господарську діяльність відповідача, заява позивача в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а позов - забезпеченню шляхом заборони відповідачу здійснювати припинення надання позивачу послуг з водовідведення саме з підстав, викладених відповідачем у листі від 22.06.2016р. за вх.№7705вк-1, - у зв'язку з неоплатою донарахувань відповідача за скид стічних вод, зроблених у зв'язку з виявленням відсутності договірних відносин, та у зв'язку з самою відсутністю договірних відносин між сторонами у справі до вирішення даного спору про визнання договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №6729/3 від 09.11.2012р. продовженим.
За таких обставин, приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд визнає за необхідне частково задовольнити заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та забезпечити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про визнання договору №6729/3 від 09.11.2012р. продовженим шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» припиняти надання послуг з водовідведення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з визначених підстав до вирішення спору у справі №196/1849/16.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 08.07.2016р. за вх.№2-3645/16 про вжиття заходів до забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Забезпечити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про визнання договору №6729/3 від 09.11.2012р. продовженим шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» припиняти надання послуг з водовідведення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з підстав не оплати позивачем донарахувань відповідача за скид стічних вод, зроблених у зв'язку з виявленням відсутності договірних відносин та з підстав відсутності між сторонами договірних відносин - до вирішення спору у справі №916/1849/16.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Ю.С. Бездоля