33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"21" липня 2016 р. Справа № 918/548/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О., розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Житлово-комунального підприємства "Перспективне" про стягнення 74 511, 78 грн.
За участі:
Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04 січня 2016 року);
Від відповідача: не з'явився;
Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України позивачу роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Житлово-комунального підприємства "Перспективне" (далі - відповідач) про стягнення боргу за договором про надання послуг від 01.10.2013 року № 1015 в розмірі 74 511, 78 грн., позовні вимоги обгрунтувавши посиланням на ст.ст. 11, 525, 526, 611, 629, 903 Цивільного кодексу Украхни (далі - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Ухвалою суду від 12.07.2016 року порушено провадження у справі № 918/548/16, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 21.07.2016 року.
В судовому засіданні 21 квітня 2016 року оголошувалась перерва до 12 травня 2016 року.
11 травня 2016 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає.
В судовому засіданні 21.07.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце засідання суду його було повідомлено належним чином, ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 14.07.2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 0759677 7.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність копій документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (позивач, сторона-1) та Житлово-комунальним підприємством "Перспективне" (відповідач, сторона-2) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання № 1015 (надалі договір), відповідно до якого предмету якого сторона-1 зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, надавати послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання, які визначені в додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору, а сторона-2 зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, приймати та оплачувати надані послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання (надалі іменуються "послуги") у житлових багатоквартирних будинках міста Рівне.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що плата за даним договором буде здійснюватись шляхом автоматизованого розчеплення квартирної плати населення згідно розпорядження голови Рівненської міської ради.
Пунктом 7.4. передбачено, що у випадку відсутності оплати по договору на протязі місяця, сторона 1 має право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку та відшкодування збитків.
Відповідно до пункту 7.7. договору плата за даним договором здійснюється відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг, узгоджених сторонами.
Згідно з наявними в матеріалах справи актами здачі та приймання виконаних робіт з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання житлових будинків Рівненської міської ради за період з березня 2016 року по квітень 2016 року позивач надавав відповідачу послуги згідно з умовами договору. Вказані акти підписані відповідачем без будь-яких зауважень, та містять відтиск печатки відповідача.
Як вказує позивач, в лютому місяці 2016 року він звернувся до відповідача з вимогою про погашення наявної заборгованості, яка станом на 19 лютого 2016 року становила 876 809,40 грн..
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.05.2016 року у справі № 918/214/16 з ЖКП "Перспективне" було стягнуто заборгваність на користь ТОВ "Рівнетеплоенерго" за вказаним вище договором за період з жовтня 2013 року-лютий 2016 року.
У вказаній справі судом встановлено, що позивачем подано заяву про збільшення вимог, однак встановивши, що до заяви не додано доказів сплати судового збору, судом повернуто її без розгляду.
У даній справі судом встановлено, що на час розгляду справи неоплаченими залишились послуги за договором на суму 74 511, 78 грн., яка виникла за березень-квітень 2016 року.
У статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У силу вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У частинах 1, 2 статті 193 ГК України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У статті 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено у частині першій статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом у справі № 918/214/16 встановлено, що позивачем в лютому 2016 року було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу. Крім того, у вказаній справі позивачем подавалась заява про збільшення вимог (заборгованість за березень-квітень 2016 року), яка судом не була прийнята з підстав недоплати судового збору.
Згідно із ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 74 511, 78 грн. заборгованості, яка виникла за договором від 01.10.2013 року № 1015 за послуги надані у березні-квітні 2016 року, є законними і обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 81-1, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Перспективне" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників 1, код ЄДРПОУ 31479193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) 74 511 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 78 коп. заборгованості та 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення підписано 22.07.2016 року ..
Суддя Гудзенко Я.О.