Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12
"13" липня 2016 р. Справа № 911/1846/16
Господарський суд Київської області у складі
головуючого судді Христенко О.О.
при секретарі Литовці А.С.
розглянувши справу № 911/1846/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Коцюбинське
про стягнення 20 129,93 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 10.01.2016;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення з останнього заборгованість за надані послуги по заправці автотранcпорту дизельним пальним згідно із Договором № 613 від 09.10.2014 в розмірі 17 557,73 грн. основного боргу, 1 660,89 грн. пені, 121,22 грн. 3% річних, 790,09 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою від 07.06.2016 порушено провадження у справі № 911/1846/16 та призначено розгляд справи на 22.06.2016 об 11 год. 10 хв.
В судовому засіданні 22.06.2016 позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2016, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
В судове засідання 22.02.2016 відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи, в тому числі відзив на позовну заяву, не надав, про час та дату судового засідання повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 07.06.2016, яка направлялася на адресу відповідача зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 13.07.2016 о 10 год. 30 хв.
В судове засідання 13.07.2016 відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи, в тому числі відзив на позовну заяву, не надав, про час та дату судового засідання повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 22.06.2016, яка направлялася на адресу відповідача зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання особисто відповідачем ухвали суду.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом
Як роз'яснено в п. 3.9.2 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
09 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) було укладено Договір № 613 (надалі - Договір).
Згідно умов Договору позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним на автозаправочних станціях розташованих в межах території України та надавати додаткові послуги, на підставі пред'явлених відповідачем пластикових карток, а відповідач зобов'язався проводити оплату наданих послуг.
На виконання умов Договору, передбачених п. 2.1.1, позивач передав, а відповідач прийняв в користування пластикові картки, за якими відповідачу надавалися послуги по заправці автотранспорту, що підтверджується актами прийому-передачі магнітно-чіпових карт «ARIS», а саме актом № 698 від 13.10.2014 та актом № 698/2 від 26.11.2014.
Факт отримання послуг по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним на АЗС в межах території України по пластиковим карткам «ARIS» підтверджується актом наданих послуг та звірки взаєморозрахунків № ЗкП-000147 (613)-У від 29.02.2016 та актом наданих послуг та звірки взаєморозрахунків № ЗкП-000147 (613/5)-У від 29.02.2016.
Судом встановлено, що загальна вартість наданого позивачем відповідачу дизельного пального за лютий 2016 року складала 30 210,49 грн. за кількість 1 929,30 літри.
Матеріалами справи підтверджено, що свої зобов'язання відповідно до умов Договору позивач виконав в повному обсязі.
Однак, відповідач частково сплатив грошові кошти за надані позивачем послуги, в зв'язку з чим за відповідачем існує заборгованість в розмірі 17 557,73 грн., що підтверджується актом взаємозвірки за період з 19.10.2015 по 19.04.2016, підписаним обома сторонами, підписи засвідчені відбитками печаток.
Згідно п. 3.2 Договору строк, протягом якого відповідач сплачує вартість наданих послуг по заправці автотранспорту дизельним пальним, зазначається в Протоколі погодження умов розрахунків.
Сторонами 09.10.2014 року підписаний Протокол № 1 погодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до Договору № 613 від 09.10.2014.
Відповідно до п. 2 зазначеного Протоколу № 1 від 09.10.2014 встановлений наступний строк оплати заправлення автотранспорту дизельним пальним: 5 календарних днів з моменту надання рахунку.
Позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури № СФ-с1483 від 17.02.2016 на суму 8 544,65 грн. за 552 л дизельного пального, № СФ-с61767 від 24.02.2016 на суму 3 714,48 грн. за 232,30 л пального, № СФ-с62036 від 02.03.2016 на суму 17 951,36 грн. за 1 145 л пального.
Згідно до п. 2.1.3 Договору рахунки-фактури надсилаються відповідачу щонеділі по факсу або в електронному вигляді.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язаний приймати від позивача і підписувати рахунки-фактури, реєстри і акти прийому-передачі наданих послуг і звіряння взаємних розрахунків, які є підтвердженням факту заправки відповідачем дизельного пального по пластикових картках «ARIS», в межах та за межами митної території України.
При отриманні рахунку-фактури від позивача відповідач зобов'язаний поставити на ньому свою печатку, підпис уповноваженої особи і впродовж 3-х днів з дати його отримання відправити його факсом або поштою позивачу на підтвердження того, що відповідач отримав вказаний рахунок-фактуру. Якщо відповідач не відправив позивачу рахунок-фактуру в установленому порядку, то такий рахунок-фактура вважається прийнятим відповідачем.
При отриманні відповідачем від позивача рахунку-фактури і до нього реєстру, а також акту звіряння взаєморозрахунків і за відсутності заперечень відповідача у письмовому вигляді впродовж 7 календарних днів з моменту їх отримання, факт заправки відповідача дизельним пальним по пластиковій картці вважається підтвердженим. Відповідно після закінчення 7 календарних днів з моменту їх отримання, вказані документи вважаються прийнятими відповідачем без претензій до позивача і є належними доказами, що підтверджують факт заправки і узгодження усіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість) по відпуску пального.
Як зазначено у вищезазначених актах наданих послуг і актах звіряння взаємних розрахунків, рахунки-фактури отримані відповідачем своєчасно.
Згідно п. 7.1 Договору даний Договір діє з моменту підписання до 31.12.2014. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 10 днів до моменту закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про необхідність закінчення строку дії Договору (п. 7.2 Договору).
Договір № 613 від 09.10.2014, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем не сплачено суму боргу за Договором в розмірі 17 557,73 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.
Факт наявності боргу у відповідача за Договором № 613 від 09.10.2014 в розмірі 17 557,73 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, і тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 4.2 Договору, у разі порушення термінів або умов розрахунків, передбачених Договором або Протоколом погодження умов розрахунків, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який вона сплачується, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 1 660,89 грн. за період з 08.03.2016 по 30.05.2016 за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до Договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1 660,89 грн. за період з 08.03.2016 по 30.05.2016, відповідно до розрахунку позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також просит стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим, з відповідача підлягає стягненню 121,22 грн. 3% річних та 790,09 грн. інфляційних за період з 08.03.2016 по 30.05.2016.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судових засіданнях, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 2-в, кв. 30, ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» (03028, м. Київ, проспект Науки, 41, оф. 442, ідент. код 31745725) 17 557 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 73 коп. основної заборгованості, 1 660 (одну тисячу шістсот шістдесят) грн. 89 коп. пені, 121 (сто двадцять одну) грн. 22 коп. 3% річних, 790 (сімсот дев'яносто) грн. 09 коп. інфляційних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 22.07.2016.
Суддя О.О. Христенко