"25" липня 2016 р.Справа № 916/1239/16
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;
до відповідача: Громадської організації "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані";
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 69 866,97 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01-36/36 від 20.05.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 2015/06 від 02.06.2015р.
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України
СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані", в якій просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення підвалу № 7/4 від 23.05.2011р., укладений між вказаними сторонами; виселити відповідача з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 119,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 74/78; стягнути з Громадської організації "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" заборгованість з орендної плати у розмірі 44 406,15 грн., пеню у сумі 7 718,34 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 134,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань згідно укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення підвалу № 7/4 від 23.05.2011р., в результаті чого у останнього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 44 406,15 грн., на яку позивачем у відповідності до п. 5.2 договору було нараховано пеню у сумі 7 718,34 грн.
Крім того, з посиланням на систематичну несплату коштів, порушення істотних умов вищевказаного договору, позивачем заявлені вимоги про розірвання вищевказаного договору оренди та виселення Громадської організації "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" зі спірного нежитлового приміщення підвалу.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2016 року порушено провадження на справі №916/1239/16 із призначенням розгляду у засіданні суду 15.06.2016 року.
Ухвалою суду від 15.06.2016 року з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 06.07.2016р.
Ухвалою суду від 06.07.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконанням вимог ухвали суду, а також враховуючи необхідність додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 18.07.2016р.
В судовому засіданні 18.07.2016р. представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.46-49), згідно якої останній просить розірвати вищевказаний договір оренди; виселити відповідача з нежилого приміщення підвалу загальною площею 119,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 74/78; стягнути з Громадської організації "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" заборгованість у сумі 69 866,97грн., з яких 63 250,10 грн. заборгованість з орендної плати; 6 616,87 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 134,00 грн.
В засіданні суду 18.07.2016р. з урахуванням усного клопотання представника відповідача щодо надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та належним чином підготуватися до розгляду справи, було оголошено перерву до 25.07.2016р.
В судове засідання 25.07.2016р. з'явився представник позивача, який в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням збільшення їх розміру та наполягав на їх задоволенні.
В свою чергу представник відповідача надав суду заяву в порядку ст. 78 ГПК України про визнання позову (а.с.60).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, суд встановив:
23.05.2011р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Громадською організацією "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" (Орендар) було укладено договір оренди не житлового приміщення № 7/4 (а.с.10-13), згідно п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування не житлове приміщення підвалу загальною площею 119,6 кв.м., розташоване за адресою: Преображенська, 74/78.
Відповідно до п.1.2 договору, передача в оренду об'єкта, зазначеного у п. 1.1 цього договору, здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України „Про оренду державного і комунального майна” на підставі розпорядження міського голови від 23.05.2011р. № 578-01р.
Згідно п. 1.3, термін дії договору з 23.05.2011р. до 22.04.2014р.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.
За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить підписання договору оренди 1 307,11 грн. (без ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць (п.2.2 договору).
Приписами п. 2.4 сторони погодили, що Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно п. 3.3 договору, Орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.
Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.
Як встановлено судом, 07.05.2014р. між сторонами було укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до вищевказаного договору оренди (а.с.14), згідно якого п. 1.2 розділу 1 договору викладено в новій редакції, а строк дії договору встановлено до 06.04.2017р.
Водночас, вказаним договором п. 2.2 договору оренди № 7/4 від 23.05.2011р. викладено а такій редакції: „2.2 За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату з 07.05.2014р., що становить 2 256,84 грн. без врахування податку на додану вартість та індексу інфляції” та є базовою ставкою орендної плати за місяць”.
Як слідує з матеріалів справи, 23.12.2015р. позивачем на адресу Громадської організації "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" було направлено повідомлення (а.с.15-16), згідно якого останній просив відповідача у строк до 22.01.2016р. сплатити заборгованість з орендної плати, яка станом на 08.12.2015р. становила 36 868,57 грн., а також нараховану пеню у сумі 6 251,72 грн.
Крім того, вказаним повідомленням позивач, з огляду на систематичне порушення відповідачем умов договору просив останнього у вищевказаний строк здійснити фактичну передачу оспорюваного приміщення співробітникам Департаменту за актом приймання-передачі.
Одночасно, позивач попередив відповідача, що у випадку невиконання вищевказаних вимог, він буде змушений звернутися до суду з метою примусового стягнення заборгованості та виселення з займаного приміщення.
Враховуючи несплату відповідачем орендної плати, нарахованої пені, згідно п. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, ч. 3 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України, позивачем також заявлені вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 7/4 від 23.05.2011р. та виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 119,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 74/78.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як свідчать матеріали справи, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією „Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Оцінюючи позовні вимоги про стягнення орендної плати, суд вказує наступне.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно до п. п.1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.52), у відповідача за період з 01.02.2015р. по 31.07.2016р. наявна заборгованість з орендної плати у сумі 63 250, 10 грн.
Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано, натомість заява про визнання позову підтверджує наявність відповідної заборгованості.
Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати у сумі 63 250,10 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.
Щодо вимог про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості з орендної плати за період з 16.08.2015р. по 14.07.2016р. у сумі 6 616,87 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно п. 5.2 договору, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені, нарахованої на суму заборгованості з орендної плати у розмірі 6 616,87 грн. (а.с.52), а також враховуючи заяву про визнання позову, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Аналізуючи вимоги про розірвання договору оренди нежилого приміщення № 7/4 від 23.05.2011р., суд вказує наступне.
Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Як вже було встановлено судом з розрахунку позивача (а.с.52), відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату, що обумовило наявність значного боргу на кінець кожного розрахункового періоду на протязі 1,5 років, що є істотним порушенням умов договору, та, відповідно, підставою для його розірвання, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №7/4 від 23.05.2011 року (а.с.10-13), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.
Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п. 4.7 договору №7/4 від 23.05.2011 року про оренду нежилого приміщення, яким встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду.
За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Громадською організацією "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" нежилого приміщення підвалу загальною площею 119,6 кв.м., що розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська, 74/78, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Визнання позову згідно до ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України викладається в адресованій суду письмовій заяві, що долучається до справи.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до заяви від 25.07.2016р. (а.с.60), відповідач визнав позов в повному обсязі.
Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в повному обсязі, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" (65029, м. Одеса, Приморський район, вул. Мечникова, буд. 4, код ЄДРПОУ 24541930) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати у сумі 63 250 /шістдесят три тисячі двісті п'ятдесят/ грн.10 коп.; пеню у розмірі 6 616/шість тисяч шістсот шістнадцять/ грн. 87 коп. та 4 134 /чотири тисячі сто тридцять чотири/ грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Розірвати договір оренди нежилого приміщення № 7/4 від 23.05.2011р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) та Громадською організацією "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" (65029, м. Одеса, Приморський район, вул. Мечникова, буд. 4, код ЄДРПОУ 24541930).
4. Виселити Громадську організацію "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані" (65029, м. Одеса, Приморський район, вул. Мечникова, буд. 4, код ЄДРПОУ 24541930) з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 119,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 74/78 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25 липня 2016 р.
Суддя Ю.М. Щавинська