"18" липня 2016 р.Справа № 916/1263/15-г
за позовом Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт”
до відповідача Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів”
про стягнення 355 038,04 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ДП „Миколаївський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” 355038,04 грн., з яких 324753,45 грн. - основний борг та 30284,59 грн. - пеня.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.05.2015 р., яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. ДП „Миколаївський морський торговельний порт” відмовлено у задоволенні позову, з підстав пропуску позивачем строків позовної давності.
Постановою Вищого господарського суду від 16.02.2016р. рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2015р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. залишені без змін.
Постановою Верховного суду України від 27.04.2016р. заяву ДП „Миколаївський морський торговельний порт” задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 16.02.2015р, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. та рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2015р. у справі №916/1263/15-г скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Згідно з висновком, який міститься у постанові Верховного Суду України, та який в силу вимог 111-28 ГПК України є обов'язковим для застосування, суди належним чином не дослідили обставини справи щодо переривання позовної давності та зупинення перебігу строку позовної давності у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах встановлених законом (п.2 ч.1 ст.263 ЦК України).
Розпорядженням керівника апарату №600від 01.06.2016р. „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи”, відповідно до п. 4.2.3 рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.) призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Смелянець Г.Є. для розгляду справи № 916/1263/15-г.
03.06.2016р. справу №916/1263/15-г прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є., про що тією ж датою винесено відповідну ухвалу.
Позивач надав до суду письмові пояснення від 14.06.2016р. за вх.№14950/16, від 02.07.2016р. за вх.№16425/16, від 14.07.2016р. за вх.№2-3749/16, в яких просить суд поновити ДП „Миколаївський морський торговельний порт” строк на право звернення до суду з позовом, як такий, що пропущено з поважних причин та стягнути з ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” 355038,04 грн., з яких 324753,45 грн. - основний борг та 30284,59 грн. - пеня.
При цьому, позивач посилається на те, що починаючи з 2006 року позивачем постійно вживалися заходи щодо стягнення заборгованості з відповідача у судовому порядку, хоча і в межах справ про банкрутство. Тому наведені позивачем причини пропуску строку позовної давності в повній мірі є поважними. Крім того, позивач посилається на те, що спірним лишається питання щодо самого факту порушення строку позовної давності, оскільки в період з 20.12.2005р. по 15.01.2008р. і з 23.01.2008р. по 29.12.2014р. діяв мораторій на задоволення вимоги кредиторів, який вводився та скасовувався саме ухвалами господарського суду Одеської області від наведених вище дат.
Відповідач про час і місце судового засідання 18.07.2016р. повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний підпис представника відповідача на повідомленні про оголошення відкладення розгляду справи, але у судове засідання не з'явився та письмових пояснень щодо позовних вимог до суду не надав. При цьому, у судовому засіданні 04.07.2016р. представник відповідача надав усні пояснення, згідно з якими відповідач позов не визнає та у наступне судове засідання надасть відповідні письмові заперечення.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
22.07.2005р. між ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт” (Замовник) та ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” (ОСОБА_1) укладений договір № 21 СП-116/220705 на проведення днопоглиблювальних робіт по реконструкції підхідного каналу ДП „ДБМТП” (далі договір), згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язується виконати днопоглиблювальні роботи на підхідному каналі ДП „ДБМТП” (розтрубі) самовідвізним землесосом з транспортуванням вилученого ґрунту у підводний відвал на відстань до 6 км, згідно простої документації та виданому Замовником технічному завданню, в обсязі 200 000 м.куб., а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності з проектною документацією, виданому Замовником технічному завданню та згідно з умовами договору.
Згідно з п. 11.1., п.11.2. договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2005 р. У разі якщо на момент закінчення строку дії договору сторонами не виконанні будь-які взаємні зобов'язання договір продовжує діяти до виконання сторонами всіх взаємних зобов'язань і проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. 4.1. договору приймання Замовником робіт, виконаних ОСОБА_1 за календарний місяць, виконуються шляхом підписання повноважними представниками Замовника і ОСОБА_1 виконаних робіт за формою Ф-2 із зазначенням об'єму вилученого ґрунту та Довідки про вартість виконаних робіт. Акт приймання за формою Ф-2 та Довідка складаються не пізніше 30 числа кожного календарного місяця на підставі виконавчих промірів, підписуються Замовником протягом трьох робочих днів з дати вручення, яка письмово підтверджується сторонами. Підписані обома сторонами ОСОБА_1 за формою Ф-2 та Довідка є підставою для оплати робіт згідно зі ст. 5 даного договору.
Відповідно до умов п.5.1. договору для підготовки до виконання днопоглиблювальних робіт за договором, Замовник до початку виконання робіт перераховує на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 250 000 грн., які зараховуються як оплата ОСОБА_1 за виконання днопоглиблювальних робіт.
Оплата за виконані роботи виконується Замовником на підставі підписаних обома сторонами ОСОБА_1 виконаних робіт за формою Ф-2 та Довідки про вартість виконаних робіт, не пізніше трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату, встановлену в протоколі узгодження договірної ціни на днопоглиблювальні роботи. Рахунок може бути виставлений тільки після підписання акту (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 5.4. договору остаточний розрахунок на виконані роботи по останньому ОСОБА_1 повинен бути виконаний не пізніше 5-ти днів з моменту виставлення рахунку.
У Протоколі узгодження договірної ціни до договору від 22.07.2005р. №21СП-116//220705 на днопоглиблювальні роботи по реконструкції підхідного каналу ДП „ДБМТП”, який підписаний сторонами 22.07.2005р. встановлено вартість робіт по договору, в т.ч. вартість розробки ґрунту, вилученого і відвезеного у підводний відвал на відстань до 6 км по ціні 14,50 грн. за 1 кв.м.
У додатковій угоді до вказаного договору, яка підписана між сторонами 26.12.2005р. змінені умови щодо вартості розробки ґрунту, вилученого і відвезеного у підводний відвал на відстань до 6 км по ціні 16,73 грн.
Також судом встановлено, що 08.08.2005р. між ДП „Дніпро-Бузький МТП” (Поручитель) з однієї сторони, ПП „МТН” (Кредитор) з другої сторони та Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів (Управління) з третьої сторони укладений договір поруки № 080805/4 (далі договір поруки), згідно з яким по договору між Кредитором та Управлінням від 19.10.1998р. №МП-10-98 на підставі заявок Управління та рахунків Кредитора, Кредитор зобов'язався поставити Управлінню дизельне паливо та паливно - мастильні матеріали (ПММ) в кількості та вартості, вказаних в рахунку, а також в терміни, вказані в заявці Управління. Рахунок на оплату ПММ та заявка є невід'ємною частиною договору. Управління зобов'язалось оплатити Кредитору поставлені ПММ по цінам, вказаним в рахунку, протягом трьох банківських днів, з моменту отримання ПММ (п.1.1 договору).
Відповідно до умов п. 1.2. договору поруки Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Управлінням, у разі невиконання або неналежного виконання Управлінням цих зобов'язань.
Згідно п. 1.3. договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором лише в обсязі зобов'язань Управління по оплаті ПММ, які використані виключно для забезпечення проведення днопоглиблювальних робіт по договору між Управлінням та поручителем від 22.07.2005 №21СП-116/220705.
Передбачене цим договором зобов'язання Поручителя перед Кредитором обмежуються сплатою суми основного боргу в розмірі не більше 900 000 грн. (п.2.1 договору поруки). Поручитель не відповідає перед Кредитором за сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків ( п. 2.2 договору поруки).
Згідно з п. 3.1. договору Управління протягом одного дня з дати подачі заявки кредитору на поставки ПММ зобов'язане повідомити Поручителя та надати оригінал заявки. При отриманні від Кредитора рахунку на оплату заявлених ПММ, а також при отриманні ПММ Управління протягом одного дня з дати отримання зобов'язане повідомити Поручителя та надати йому завірену копію рахунку, протягом трьох днів - завірену копію видаткової накладної на ПММ. Кредитор протягом одного дня з дати отримання від Управління заявки на поставку ПММ зобов'язаний повідомити Поручителя та надати йому завірену копію заявки (п. 3.2 договору поруки). При виставлені Управлінню рахунку на оплату ПММ, а також при поставці ПММ Кредитор протягом одного дня зобов'язаний повідомити Поручителя та надати йому завірену копію рахунку, а протягом трьох днів - завірену копію видаткової накладної на ПММ (п. 3.3 договору поруки). У разі порушення Управлінням умов виконання зобов'язань, Управління і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У цьому випадку Кредитор має право вимагати виконання зобов'язань як з Управління так і від Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (п.3.4 договору поруки).
Згідно з п. 3.5. договору поруки Управління зобов'язане протягом одного дня з дати виконання зобов'язань письмово повідомити Поручителя про виконання зобов'язань Управлінням із зазначенням дати, суми, форми виконання та доданням завірених копій документів, що підтверджують таке виконання.
При направленні вимоги Поручителю Кредитор зобов'язаний вказати у вимозі номер та дату заявки Управління, номер та дату рахунку, витратної накладної на ПММ (п. 3.6. договору поруки).
Управління протягом одного дня з дати виникнення простроченої заборгованості за ПММ зобов'язане підтвердити існування заборгованості, вказати шляхи погашення заборгованості, зазначити номер та дату заявки Управління, номер та дату рахунку, по якому існує прострочена заборгованість (п. 3.7. договору поруки).
Відповідно до умов п.3.8. договору, після виконання Поручителем зобов'язання, Кредитор повинен протягом трьох днів з дати виконання Зобов'язання вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок Управління (рахунок, витрату накладну на ПММ).
Відповідно до умов п.3.9. договору до Поручителя, який виконав зобов'язання Управління, переходять усі права Кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Згідно з п.5.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань сторона, яка прострочила, сплачує стороні - одержувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
У додатковій угоді до договору поруки, яка підписана між сторонами 16.09.2005р. сторони домовилися викласти п.2.1. тристороннього договору поруки від 08.08.2005р. №080805/4 в новій редакції : „Передбачене цим договором зобов'язання Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми основного боргу в розмірі не більше 2 250 000 грн.
Окрім того, у матеріалах справи наявний договір багатократного продажу №МП-10-98 від 19.10.1998р., який укладений між ПП „МТН” (продавець) і ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” (покупець) та згідно з яким Продавець зобов'язується поставити, а Покупець оплатити технічні масла вітчизняних виробників, або їх аналоги ведучих іноземних фірм, відповідно специфікацій і графіків поставок (додаток №1).
Також судом встановлено, що на виконання договору поруки ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт” здійснено оплату поставлених ПП „МТН” МПП в сумі 2 241 178,76 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями №1002 від 23.08.2005р. на суму 353854,36 грн., №1001 від 23.08.2005р. на суму 57357 грн., №1044 від 01.09.2005р. на суму 10915,20 грн., № 1100 від 09.09.2005 р. на суму 454 885, 20 грн., № 1175 від 26.09.2005 р. на суму 466 919,20 грн., № 1322 від 26.10.2005 р. на суму 433 910,40 грн., № 1321 від 26.10.2005 р. на суму 49 904,40 грн., № 1394 від 14.11.2005 р. на суму 413 433 грн.
Окрім того, судом встановлено, що між ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт” і ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” проведено зарахування однорідних вимог на суму 1 916 425,31 грн. При цьому, вказаний борг виник у ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт” за роботи, що виконані ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” згідно договору про проведення днопоглиблювальних робіт по реконструкції підхідного каналу ДП „ДБМТП” №21СП-116/220705.
07.02.2006р. між ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт” і ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” підписаний акт звірки розрахунків, згідно з яким заборгованість ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” за договором поруки становить 324753,45 грн.
На підставі наказу Міністерства а транспорту та зв'язку України від 01.08.2008р. №972 „Про реорганізацію ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт”, ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт” реорганізовано шляхом приєднання до ДП „Миколаївський морський торговельний порт” та встановлено, що ДП „Миколаївський морський торговельний порт” є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2008р. порушено провадження у справі № 2/6-08-285 про банкрутство ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
04.08. 2009р. у газеті “Урядовий кур'єр” № 139 (4045) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № 2/6-08-285 про банкрутство ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2010р. у справі № 2/6-08-285 ДП „Миколаївський морський торговельний порт” визнано кредитором ДП “Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” з грошовими вимогами до боржника у сумі 429 372,94 грн., до якої увійшла і сума основного боргу в розмірі 324 753,45 грн. за договором поруки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2014р. провадження у справі про банкрутство ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” припинено, припинено також і дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Ця ухвала набрала законної сили 29 грудня 2014 року після її апеляційного перегляду.
Із позовом до суду про стягнення з ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” боргу та пені за договором поруки ДП „Миколаївський морський торговельний порт” звернулося 25.03.2015р. за вх.№1334/15.
При цьому, нарахування пені в сумі 30284,59 грн. здійснено позивачем відповідачу з 06.01.2006р. по 06.07.2006р.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів:
Відповідно до ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У ст. 556 ЦК України встановлено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Як вище встановлено господарським судом, заборгованість відповідача в сумі 324 753,45 грн. виникла на підставі укладеного між сторонами договору поруки. При цьому, відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності цього боргу.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У ст.257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. а відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За твердженнями самого позивача, про порушення свого права щодо оплати відповідачем боргу за договором поруки позивач дізнався 01.01.2006р., тобто з моменту закінчення строку дії договору поруки. Отже, саме з 01.01.2006р. почався перебіг строку позовної давності, який повинен був закінчиться 01.01.2009р. (загальна кількість днів 1095)
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
07.02.2006р. між сторонами підписаний акт звірки розрахунків, яким відповідач фактично визнав наявність боргу за договором поруки. Тому з тієї дати відбулося переривання позовної давності, а її перебіг почався заново.
При цьому, строк позовної давності вже становив 2 роки 327 днів (загальна кількість днів 1057), оскільки вимогами ч.2 ст.264 ЦК України передбачено, що час, який минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. В даному випадку до переривання строку позовної давності минуло 38 днів з 01.01.2006р. по 07.02.2006р.
Відповідно до п.2 ч.1,ч.3 ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно до статей 1, 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції, чинній до 19 січня 2013 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
28.01.2008р. господарським судом Одеської області порушено провадження у справі № 2/6-08-285 про банкрутство відповідача і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що винесено відповідну ухвалу.
04.08.2009р. у газеті „Урядовий кур'єр” № 139 (4045) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № 2/6-08-285 про банкрутство відповідача.
03.06.2010р. у справі № 2/6-08-285 ДП “Миколаївський морський торговельний порт” визнано кредитором ДП “Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” з грошовими вимогами до боржника у сумі 429 372,94 грн, до якої увійшла і сума основного боргу в розмірі 324 753,45 грн. за договором поруки.
Таким чином, зазначеною ухвалою визнано кредиторські вимоги ДП “Миколаївський морський торговельний порт”, що є підтвердженням існування заборгованості, яка мала бути погашена в порядку та черговості, визначених законодавством.
Однак, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2014р. провадження у справі про банкрутство ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” припинено, припинено також і дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Ця ухвала набрала законної сили 29.12.2014р. після її апеляційного перегляду.
Отже, з 28.01.2008р. перебіг строку позовної давності був зупинений. До моменту зупинення строку позовної давності з 07.02.2006р. по 28.01.2008р. минув 1 рік і 11 днів (загальна кількість днів 719). З 29.12.2014р. перебіг строку позовної давності поновлений і до його закінчення залишилися 338 днів. З позовом до суду ДП „Миколаївський морський торговельний порт” звернулося 23.03.2015р., тобто в межах строків позовної давності.
Таким чином позивачем не пропущений строк позовної давності щодо звернення до суду за захистом свого порушеного права на отримання від відповідача заборгованості за договором поруки в сумі 324 753,45 грн.
Поряд з цим, строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 30284,59 грн. позивачем пропущений, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Як свідчить розрахунок пені, який здійснений позивачем, пеня нарахована відповідачу з 06.01.2006р. по 06.07.2006р. Тобто, з позовом до суду про стягнення з відповідача пені позивач повинний був звернутися до 07.01.2007р.
При цьому, позивачем не обґрунтовано належним чином наявність поважних причин пропуску строку позовної давності щодо стягнення з відповідача пені, що унеможливлює застосування судом вимог ч.5 ст.267 ЦК України.
На підставі ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони у справі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Судоремонтна, 35, код ЄДРПОУ 01125637) на користь Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” (54020, м. Миколаїв, вул.. Заводська, 23/14, р/р 26007962501311 в ПАТ „ПУМБ” м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 01125608) основний борг в сумі 324 753 (триста двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 45 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6494 (шість тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 36 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 22 липня 2016 р.
Суддя Г.Є. Смелянець