Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/158/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія - 172-7 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2 В. В.
25.07.2016 Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Кабанова В.В., розглянувши апеляційну скаргу прокурора Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.07.2016 року, якою віднсно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, працює головою Червонокам'янської сільської ради, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-7 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення
Постановою суду першої інстанції від 05.07.2016 року, провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Прокурор звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.07.2016 року, прийняти нову постанову про притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за ст.172-7 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному КУпАП.
Такий порядок встановлений ч. 2 ст. 294 КУпАП (в редакції Закону № 1697-VII від 14.10.2014 року), яка є спеціальною нормою і згідно з якою, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Наведений перелік осіб, яким надано право на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.
Прокурора як суб'єкта оскарження було виключено із зазначеного переліку шляхом внесення змін у ч. 2 ст. 294 КУпАП Законом України № 1697-VII від 14.10.2014 року (підпункт 2 пункту 5 розділу ХІІ), які набрали чинності 26.10.2014 року.
З позбавленням прокурора права на оскарження постанови судді одночасно виключено частину 2 ст. 295 КУпАП, яка до внесення змін встановлювала обов'язок повідомляти прокуророві про результати розгляду його апеляційної скарги, а на даний час такого обов'язку не визначає.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Згідно з ч. 5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Положення ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП (із змінами, внесеними Законом України №1697-VII від 14.10.2014 року) кореспондуються з положенням Закону України "Про прокуратуру" (в редакції цього ж Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 року), згідно з якими, однією з функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (п.4 ч.1 ст.2 цього Закону).
Повноваження прокурора при здійсненні такого нагляду визначені ст. 26 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 року) та спрямовані на захист прав і свобод особи, яка примусово тримається в будь-яких місцях згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу.
Як вбачається з постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 липня 2016 року щодо ОСОБА_5 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Оскільки до ОСОБА_5 постановою суду не застосовано заходів примусового характеру, пов'язаного з обмеженням її особистої свободи як громадянина України, тому в даному випадку, прокурор не наділений функцією нагляду й відповідно не має повноважень на оскарження судового рішення.
Крім того апеляційний суд вважає необхідним зазначити наступне.
Ухвалою Конституційного Суду України № 49-у/2015 від 08 грудня 2015 року, якою відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 250 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287, ч. 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що питання оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями Кодексу, які не узгоджуються між собою.
Усунення таких неузгодженостей, може бути вирішене лише у законодавчому порядку.
А тому апеляційний суд вважає, що згідно статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», де передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», необхідно застосувати вище зазначене джерело права по даній справі.
Тому, з огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що доки національне законодавство, яке існує на сьогоднішній час суперечить одне одному, та відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, порушує вимоги «Якості закону», передбачені Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів держави у права заявника, тому, суди при розгляді справ повинні керуватися практикою Європейського суду з прав людини, якою наголошено на тому, що вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи, як це зазначено у Рішенні «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року.
З урахуванням вищевикладеного, вимога прокурора про розгляд його апеляційної скарги, в якій ставиться питання про погіршення становища особи, не ґрунтується на нормах вищезазначеного права.
З огляду на викладене апеляційна скарга прокурора не підлягає розгляду, а тому її слід повернути прокуророві.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Апеляційну скаргу прокурора Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 липня 2016 року, якою провадження стосовно ОСОБА_4, закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - повернути прокурору.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2