Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1620/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Чорнобривець О. С.
Іменем України
19.07.2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Чорнобривець О.С.
суддів - Потапенка В.І.,
ОСОБА_2
за участю секретаря - Гончар В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 квітня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,
У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, який після уточнення змінив та просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку ст.1212 ЦК України, як безпідставно отримані ними кошти в розмірі 21 500 грн. 00 коп.
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_6 заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Інші сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились. Про час та місце розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями
Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ч.1 ст.306 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що автомобіль марки ВАЗ 2107-СПГ, 2005 року випуску, державний номерний знак ВА 6512АА, шасі (кузов) №ХТА21070052073904, зареєстрований 01 лютого 2005 року МРЕВ ДАІ м.Кіровограда належить ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту) серії ЕІА №007634, виданого 01 лютого 2005 року МРЕВ ДАІ м.Кіровограда.
14 вересня 2010 року відповідач ОСОБА_4 видав нотаріально посвідчену довіреність, якою надав ОСОБА_5, або ОСОБА_7, або ОСОБА_7 право розпорядження та користування належним йому транспортним засобом на власний розсуд, зокрема, укладати договір купівлі-продажу та одержувати належні йому за цими договорами грошові суми.
28 квітня 2013 року позивач придбав у ОСОБА_5 автомобіль ВАЗ 2107-СПГ, 2005року випуску, державний номер НОМЕР_1 за 21500 грн. на підставі виданої ним довіреності, про що була складена розписка про отримання ОСОБА_5 коштів за проданий автомобіль.
У подальшому процедура державної реєстрації переоформлення автомобіля на позивача здійсненна не була, а 21 червня 2015 року автомобіль був вилучений на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, про що складено Акт від 21 червня 2015 року за № НА 140725.
Позивач, вказуючи про те, що договір купівлі-продажу, який оформлений розпискою, є нікчемним, наслідком чого є обов'язок відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути безпідставно набуте майно у вигляді грошових коштів з підстав, передбачених ст.1212 ЦК України, солідарно.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами у справі наявні зобов'язальні правовідносини, які ґрунтуються на договорі, отже підстав для стягнення з відповідачів коштів, як таких, що отримані без належної правової підстави, немає.
Колегія суддів погоджується з висновком суду.
У відповідності до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, згідно п.п.1-3 якого цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, зокрема, автомобілів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Позивачем ці вимоги закону дотримані не були, проте між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем, на підставі виданої власником автомобіля ОСОБА_4 довіреності, існували договірні правовідносини - договір доручення з продажу автомобіля, який був виконаний 28 квітня 2013 року шляхом продажу автомобіля позивачу, що підтверджено розпискою.
Передача майна відбулася за домовленістю сторін в не заборонений законом спосіб(ст.207 ЦК України).
Наведене доводить існування між сторонами зобов'язальних відносин, які виникли з угод, що унеможливлює застосування до цих правовідносин норму статті 1212 ЦК України, предметом регулювання якої є безпідставне набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Сам по собі факт отримання відповідачем від позивача коштів за транспортний засіб за наявності між сторонами договірних правовідносин, хоч і не оформлених належним чином, не свідчить про можливість стягнення цих коштів, як таких, що отримані без належної правової підстави згідно положень ст. 1212 ЦК України.
Наведений судом аналіз положень ст.1212 ЦК України та зроблені судом висновки ґрунтуються на правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові у справі № 6-100 цс15.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду,Підстави для скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: