Справа № 520/16979/13-ц
Провадження № 2/520/1528/16
19.07.2016 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Реви С.В.,
при секретарі Месропянцевій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Комунального підприємство «Міське агентство з приватизації житла» про визнання недійсним ордеру та визнання права користування та володіння кімнатами, суд, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою з урахуванням уточнення, в якій просить суд визнати недійсним ордер на жиле приміщення для тимчасового проживання від 28.05.2013 року, виданий ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради на заселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в кімнати № 5 та № 6 квартири АДРЕСА_1, визнати недійсним договір найму житлового приміщення № 44 від 25 вересня 2013 року укладеного між комунальним підприємством «Домоуправління № 18» та ОСОБА_3, визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 міського господарства від 30 вересня 2013 року № 220475 про приватизацію 406/1000 частини квартириАДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності на 406/1000 частини квартири АДРЕСА_1, видане ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради від 30 вересня 2013 року № 19-26116 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнати недійсною та скасувати приватизацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 406/1000 частини квартири АДРЕСА_2 в місті Одесі, визнати за ОСОБА_1 та членами її сім'ї право на проживання та користування кімнат № 5,6 квартир 28 будинку № 4-А по вулиці Павла Шклярука у м. Одесі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, з двома малолітніми дітьми у жовтні 1997 року були надані дві кімнати №№ 2,3 в квартирі АДРЕСА_3.
У травні 2007 року у вказаній квартирі були звільнені попередніми мешканцями дві кімнати №№ 5,6, які позивач намагалась приєднати, при цьому зазначаючи, що з 1988 року перебуває на обліку як така, що потребує поліпшення житлових умов і неодноразово зверталась до уповноважених органів місцевого самоврядування про приєднання спірних кімнат. Проте вказані житлові кімнати рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.03.2013 р. № 110 були виділені ОСОБА_3 без дотримання Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 422 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було оформлено право власності на спірні кімнати на підставі ордеру для тимчасового проживання без номеру та серії датований 25 травня 2013 року, виданого департаментом міського господарства Одеської міської ради, договору найму від 25 вересня 2013 року № 44, укладеного між КП «Домоуправління № 18», розпорядження органу приватизації від 30 вересня 2013 року № 220475 та свідоцтва про право власності на житло від 30 вересня 2013 року, виданих ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради.
У судове засідання з'явились позивач та представник позивача, просили суд позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради у судове засідання жодного разу не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, будь-яких клопотань чи заперечень до суду не надавав. На думку суду, це свідчить про неправомірність дій працівників ОСОБА_2 про видачі ордеру.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, будь-яких клопотань чи заперечень до суду не надавали.
Представник ВК Одеської міської рада ОСОБА_5 була присутня у судовому засіданні, просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_6 підприємство «Міське агентство з приватизації житла» не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, будь-яких клопотань до суду не надавав, подав до суду листа від 17.02.2014 року № 99/01-13 в якому просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_1, з двома малолітніми дітьми у жовтні 1997 року були надані дві кімнати №№ 2,3 в квартирі АДРЕСА_3.
У травні 2007 року у вказаній квартирі були звільнені попередніми мешканцями дві кімнати № 5,6. З того часу позивач неодноразово зверталась із заявами до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу про приєднання до її житлової площі даних кімнат, так як згідно з рішенням виконавчого комітету Київської райради народних депутатів № 485 від 17 червня 1988 року ОСОБА_1 з членами своєї сім'ї перебуває на квартирному обліку та до теперішнього часу не знята з квартирного обліку та потребує поліпшення житлових умов.
В той же час, Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.03.2013 р. № 110 були внесені зміни до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.02.2013 р. № 74 «Про надання житлових приміщень громадянам у фонді житла для тимчасового проживання» доповнивши додаток пунктами 13, 14 наступного змісту:
«13. ОСОБА_7.
14. ОСОБА_3».
Проте, в порушення п. 3 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 422 у рішенні не зазначена площа приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому, адреса, підстави надання такого приміщення та інші дані.
На підставі вказаного рішенні виконавчого комітету, як зазначається в листі департаменту міського господарства Одеської міської ради від 04.08.2015 р. № Ч-101/6 департаментом було видано ордер на жиле приміщення для тимчасового проживання без номеру та серії датований 28 травня 2013 року на житлове приміщення, а саме кімнати 5 та 6 в квартирі АДРЕСА_4.
Станом на день видачі ОСОБА_3 ордеру, тобто на 28.05.2013 р., будинок по вул. П.Шклярука, 4-А в м. Одесі було віднесено до фонду житла для тимчасового проживання.
Відповідно до п. 3 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 422, житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються за рішенням виконавчих органів міських рад: громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на житлові приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного приміщення; біженцям, які набули цього статусу відповідно до Закону України “Про біженців”, та громадянам, які вимушені залишити житлові приміщення внаслідок його аварійного стану стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного приміщення.
Окрім того, відповідно до п. 7 Порядку, для взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, Київської і Севастопольської міськдержадміністрації подається заява з підписами усіх повнолітніх членів сім'ї.
До заяви додаються: копії документів, що посвідчують особу заявника; довідка про склад сім'ї; копії документів про підтвердження набуття першочергового права на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання (сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність та особи пенсійного віку); довідки про дохід усіх членів сім'ї; довідка бюро технічної інвентаризації про відсутність у громадянина іншого житла для проживання за місцем отримання житла з фонду житла для тимчасового проживання, а у разі прибуття громадянина з іншого регіону - зазначена довідка з попереднього місця проживання.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06.04.2016 року, було зобов'язано сторони по справі надати до суду копії документів, які стали підставою для надання ОСОБА_3 житла з фонду житла для тимчасового проживання.
Проте, ні з боку виконавчого комітету Одеської міської ради ні з боку департаменту міського господарства не надані всіх документів, які стали підставою для прийняття рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.03.2013 року № 110 та ордеру на вселення.
Крім того, відповідно до п. 13 Порядку, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська і Севастопольська міськдержадміністрації ведуть реєстри заяв громадян, які потребують надання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання, де зазначаються дані з поданих довідок і документів та дата подання заяви.
Згідно з п. 14 Порядку, на кожного громадянина (сім'ю), що потребує надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, заводиться облікова справа, у якій зберігаються всі необхідні документи. Обліковій справі надається номер, що відповідає номеру в реєстрі заяв громадян.
Облікові справи зберігаються протягом трьох років після звільнення громадянами житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання. Після закінчення зазначеного строку справи в установленому порядку знищуються.
Статтями 58, 59 Житлового кодексу Української РСРвизначені підстави і порядок видачі ордера та визнання ордера на жиле приміщення недійсним, зокрема, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Суд зазначає, що ордер на жиле приміщення може бути видано лише на вільне приміщення, однак, з травня 2007 року до теперішнього часу позивач проживає та користується житловим приміщенням кімнат №5,63 квартири № 28 житлового будинку № 4 корп. А по вул. П.Шклярука в м. Одесі.
Не зважаючи на вищевказане, на підставі вказаного ордеру 25 вересня 2013 року між КП «Домоуправління № 18» та ОСОБА_3 був укладений договір найму житлового приміщення за № 44.
Окрім того, 30 вересня 2013 року ОСОБА_3 департаментом міського господарства Одеської міської ради видається розпорядження органу приватизації від 30 вересня 2013 року № 220475 та свідоцтво про право власності на житло від 30 вересня 2013 року.
Відповідно до листа Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 05.06.2015р. № Ч-642/2 за період з 2005 року по теперішній час гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 на квартирному обліку при Київській рай адміністрації не перебували і не перебувають. Тобто відсутні данні про те, що гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 є громадянами, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Складовими права на житло є забезпечення умов з приводу можливості кожного громадянина мати житло і гарантовану непорушність права користування житлом.
Відповідно до ст. 31 ЖК Української РСР, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з п. п. 13, 14 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою РМ УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року за № 470, ізольоване житлове приміщення,що звільнилось у квартирі, в якій проживає два або більше наймачів, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов і надання незалежно від його перебування на квартирному обліку, надається йому.
Відповідно до Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2014 року № 324 «Про впорядкування діяльності Комунального підприємства «Домоуправління № 18», житловий будинок по вул. П.Шклярука, № 4-А у м. Одесі, де проживає позивач зі своєю родиною, було віднесено до державного житлового фонду, в якому дозволяється проведення приватизації жилих приміщень у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Виходячи з наведених обставин суд вважає належним чином доведеними обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, що ОСОБА_1 та її родина, починаючи з жовтня 1997 до теперішнього часу проживають у житловому приміщенні кімнат 2, 3 квартири № 28 житлового будинку № 4 корп. А по вул. П.Шклярука в м. Одесі та така родина потребує покращення житлових умов, що зазначену квартиру на теперішній час віднесено до житлового фонду, в якому дозволено приватизацію житла, а тому є недійсним ордер на жиле приміщення для тимчасового проживання від 28.05.2013 року, виданий ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради на заселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в кімнати № 5 та № 6 квартири АДРЕСА_1, недійсним договір найму житлового приміщення № 44 від 25 вересня 2013 року укладеного між комунальним підприємством «Домоуправління № 18» та ОСОБА_3, недійсним розпорядження ОСОБА_2 міського господарства від 30 вересня 2013 року № 220475 про приватизацію 406/1000 частини квартириАДРЕСА_1, недійсним свідоцтво про право власності на 406/1000 частини квартири АДРЕСА_1, видане ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради від 30 вересня 2013 року № 19-26116 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Тому, відповідно до положень ст. ст.10, 11, 57-60 ЦПК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність судового захисту порушених житлових прав ОСОБА_1 шляхом визнання за ОСОБА_1 та членами її сім'ї право на проживання та користування кімнатами № 5,6 квартир 28 будинку № 4-А по вулиці Павла Шклярука у м. Одесі.
Керуючись ст.ст. 3, 15, 60, 88, 208, 209 ЦПК України, на підставі ст.ст. 215,216 ЦК України, 58, 59 ЖК Української РСРсуд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Комунального підприємство «Міське агентство з приватизації житла» про визнання недійсним ордеру та визнання права користування та володіння кімнатами - задовольнити частково.
Визнати недійсним ордер на жиле приміщення для тимчасового проживання від 28.05.2013 року, виданий ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради на заселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в кімнати № 5 та № 6 квартири АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір найму житлового приміщення № 44 від 25.09.2013 року укладеного між комунальним підприємством «Домоуправління № 18» та ОСОБА_3.
Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 міського господарства від 30.09.2013 року № 220475 про приватизацію 406/1000 частини квартириАДРЕСА_1.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на 406/1000 частини квартири АДРЕСА_1, видане ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради від 30.09.2013 року № 19-26116 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_1 та членами моєї сім'ї право на проживання та користування кімнат № 5,6 квартир 28 будинку № 4-А по вулиці Павла Шклярука у м. Одесі.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Рева С. В.