Справа № 520/14588/14-к
Провадження № 1-кп/520/495/16
25.07.2016 року Київський районний суд м. Одеси
у складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
при розгляді у підготовчому судовому засіданні обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12014160480003696 від 9.09.2014 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працює в ВАТ «Міжнародний торгівельний будинок», одруженого, на утриманні має четверо дітей,уродженця села Борщі Котовського району Одеської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешкаю чого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст. 186 КК України,розглянувши клопотання обвинуваченого.
В провадження Київського районного суду м. Одеса поступила кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 за обвинуваченням в скоєнні ним злочину передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить суд призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 просить суд повернути справу прокурору для проведення необхідної кваліфікованої перевірки, оскільки, як він вважає досудовим слідством було суттєво порушено норми кримінального та кримінального процесуального законодавства України.
Потерпілий ОСОБА_5 подав суду письмову заяву, в якій просить суд розглядати справу без його присутності в судовому засіданні, тому суд за згодою учасників судового процесу, в порядку ст.315,ст.325 КПК України розглянув справу в стадії підготовчого судового засідання в відсутність потерпілого.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку сторін по справі, перевіривши обвинувальний акт з додатками на відповідність вимогам КПК України, приходить до висновку, що обвинувальний акт з додатками не відповідає вимогам чинного законодавства - вимогам кримінального законодавства України та вимогам норм КПК України, так як досудове слідство допустило істотні порушення вимог чинного законодавства України які унеможливлюють призначення судом справи до її розгляду, тому при наявності встановлених судом по справі істотних порушень норм кримінального законодавства України та норм КПК України, суд вважає неможливим дане кримінальне провадження призначити до розгляду судом. На підставі чого, при викладених обставинах, суд вважає необхідним, обвинувальний акт з додатками повернути прокурору з наступних підстав.
П. 3 ст.314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення як повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Згідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно до ч.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
У відповідності до вимог ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими КПК України.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.374 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України є такі порушення вимог КПК України, які перешкоджали чи могли перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно тексту обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні злочину, як вказано в обвинувальному акті, що ОСОБА_4 діючи з корисливих спонукань, вступив в змову з неповнолітнім ОСОБА_6 , направлену на відкрите викрадення чужого майна,визначивши об'єктом свого злочинного посягання майно потерпілого ОСОБА_5 . Тому, реалізуючи свій злочинний намір, зазначені особи ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_6 діючи разом, застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи за попередньою змовою між собою як групою осіб, діючи відкрито викрали у потерпілого чуже майно : сумку чорного кольору вартістю 700 гривень, четки з хрестом з камінням'Янтарь» вартістю 700 гривень, Флеш карту пам'яті на 16 гб,вартістю 150 гривень,а також викрали і тим самим незаконно заволоділи важливими особистими документами : особистим паспортом громадянина України потерпілого, особистим посвідченням водія потерпілого, чим спричинили матеріальну шкоду на суму 2350 гривен, таким способом разом скоїли злочин передбачений ч.2 ст. 186 КК України.
З тексту обвинувального акту видно, що предметами злочину є : сумка чорного кольору вартістю 700 гривень, чотки з хрестом з камінням'Янтарь» вартістю 700 гривень, Флеш карту пам'яті на 16 гб,вартістю 150 гривень, на загальну суму, як вказує досудове слідство - 2350 гривень.
Крім цього, що пред'явлено обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 186 КК України з тексту обвинувального акту видно, що ОСОБА_6 , на період скоєння злочину був неповнолітнім і як видно з обвинувачення був втягнений в скоєння злочинної діяльності особою, з якою разом скоїли вказані протиправні дії.
А в той же час згідно обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що досудове слідство з невстановлених судом причин не застосувало кримінальне законодавство України - ст.304 КК України до особи ОСОБА_4 .
Також з тексту обвинувального акту видно, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на період скоєння ними протиправних дій відносно потерпілого викрали і тим самим незаконно заволоділи важливими особистими документами : особистим паспортом громадянина України потерпілого, особистим посвідченням водія потерпілого.
А в той же час згідно обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що досудове слідство з невстановлених судом причин не застосувало кримінальне законодавство України - ст. 357 ч.3 КК України до особи ОСОБА_4 .
В обвинувальному акті не вказано яким чином досудовим слідством встановлено вартість предмету злочину, не вказано спосіб встановлення досудовим слідством вартості предмету злочину. В реєстрі матеріалів досудового розслідування зовсім відсутня інформація з посиланням на документи про вартість предметів злочину.
Також в обвинувальному акті, після викладення фактичних обставин справи правопорушення відсутнє формування обвинувачення в розумінні п.13 ч.1 ст.3 КПК України, оскільки обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст.110 КПК України - є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.
Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити:
- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими;
- правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті(частини статті)закону України про кримінальну відповідальність;
- формулювання обвинувачення.
При викладених обставинах суд вважає, що обвинувальний акт не містить відомості про виклад фактичних обставин кримінального провадження, не відповідає вимогам кримінального законодавства та нормам КПК України.
Оскільки згідно до вимог норм кримінального законодавства та КПК України при кримінальному правопорушенні підлягають дослідженню такі фактичні обставини як місце, час та спосіб скоєння злочину, відомості про розмір матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, тобто розмір заподіяних збитків від злочину.
Згідно обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що вартість предмету злочину в обвинувальному акті вказана з невстановлених підстав.
Однак, згідно п.7 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, тобто розмір збитків заподіяних злочином, оскільки вартість предметів злочину впливає на правову кваліфікацію дій обвинуваченої особи, тому досудовому слідству необхідно встановити вартість предмета злочину.
Даний обвинувальний акт не містить відомості про об'єктивно встановлений експертним шляхом розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, тобто не містить об'єктивної вартості заподіяних збитків від злочину.
Як видно з обвинувального акта, сума шкоди завданої злочином, як вважає досудове слідство, складається з вартості предметів злочину : сумки чорного кольору вартістю 700 гривень, чотків з хрестом з камінням'Янтарь» вартістю 700 гривень, Флеш карту пам'яті на 16 гб, вартістю 150 гривень, на загальну суму як вказує досудове слідство - 2350 гривень.
При таких обставинах видно, що досудове слідство об'єктивно не встановило розрахунок шкоди спричиненої потерпілому від злочину, так як розрахунок спричиненої шкоди необхідно проводити відповідно до висновків призначеної досудовим слідством товарознавчої експертизи, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року №189 »Про затвердження методики оцінки майна».
Про що також вказує в своїх Правових позиціях Пленум Верховного Суду України, які містяться в п.2, п.7, п.22, п.25, п.27 його постанови № 10 від 6.11. 2009 року » Про судову практику в справах про злочини проти власності» про те, що предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість.
Згідно до вимог чинного законодавства України грошова вартість майна, яким заволоділа винна особа, в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна. Вартість відкрито викраденого чужого майна визначається за роздрібними цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутністю зазначених цін на майно його вартість може бути визначено тільки шляхом проведення відповідної експертизи.
При вирішенні питання про кваліфікацію злочинів проти власності судам слід ураховувати також роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Пленум Верховного Суду України № 9 від 25.05. 2003 року »Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства України в зв'язку з набранням чинності Закону України від 22 травня 2003року «Про податок з доходів фізичних осіб».
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні експертиза відсутня, оскільки як видно з матеріалів справи, експертиза про оцінку вартості предмету злочину не проведена, тобто об'єктивно не встановлена вартість викраденого майна у потерпілої особи.
Крім цього, згідно обвинувального акту ОСОБА_6 , на період скоєння злочину був неповнолітнім і як видно з обвинувачення був втягнений в скоєння злочинної діяльності особою, з якою разом скоїли вказані протиправні дії і такі діяння обвинуваченого можуть підпадати під дії ст.304 КК України. Тому суд приходить до висновку проте, що з невстановлених причин досудовим слідством не застосовано зазначене кримінальне законодавство України до особи ОСОБА_4 .
Також згідно обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , разом скоюючи протиправні діяння відносно потерпілого викрали і тим самим незаконно заволоділи важливими особистими документами
потерпілого : особистим паспортом громадянина України, особистим посвідченням водія, чим разом скоїли протиправні діяння які підпадають під дію ст. 357 ч.3 КК України.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку проте, що з невстановлених причин досудовим слідством не застосовано зазначене кримінальне законодавство України до особи ОСОБА_4 .
Тому, як вважає суд, в даному кримінальному провадженні є суперечності та суттєві порушення чинного законодавства України щодо формування обвинувачення.
Наведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам положень п.5 ч.2 ст.291 КПК України.
В зв'язку з чим, як вважає суд, досудовим слідством також було порушено право обвинуваченого на його захист.
Згідно до вимог чинного законодавства України судом в стадії підготовчого судового засідання встановлені істотні порушення вимог норм КПК України та кримінального законодавства України і тому на підставі ч.1 ст.412 КПК України суд приходить до висновку про те, що вказані істотні порушення чинного законодавства України будуть перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення по даній справі.
Прокурором в суді не спростовані допущені слідчим істотні порушення норм чинного КПК України.
Суд вважає, що наведені порушені права обвинуваченого на стадії досудового розслідування повинні бути усунуті органом досудового розслідування, а не судом, оскільки чинним КПК України не передбачена така компетенція суду чи обов'язок суду, на стадії судового провадження вчиняти дії, які вчиняються досудовим слідством в стадії досудового розслідування, які входять в обов'язок посадових осіб при досудовому слідстві.
Суд вважає, що досудовому слідству необхідно усунути всі недоліки встановлені судом в порушенні чинного законодавства, в тому числі і допущені в обвинувальному акті, а також усунути недоліки зв'язані з порушенням прав обвинуваченої особи.
За змістом процесуального закону, передусім, ст.291 КПК України, вимогам закону повинен відповідати не лише обвинувальний акт, а й додані до нього обов'язкові документи, оскільки це сприяє розгляду кримінального провадження протягом розумного строку та виконанню завдань процесуального кодексу, встановлених ст.2 КПК України.
Реєстр матеріалів досудового розслідування, доданий до обвинувального акта, складений слідчим без додержання вимог, встановлених ст.109 КПК України, так як в реєстрі не зазначені без виключень всі процесуальні дії і не всі прийняті слідчим процесуальні рішення які були проведені і прийняті під час досудового розслідування.
Суд приходить до висновку, що вказані порушення чинного законодавства України, які не виявив прокурор при затвердженні обвинувального акта і при направленні справи в суд для розгляду судом являються істотною перешкодою для призначення зазначеного кримінального провадження до судового розгляду, тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення викладених вище порушень чинного законодавства України.
Згідно ст.69 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, який набрав чинності 1.07.2002 року передбачено, що «Суд правомочний вимагати надання всіх доказів, які суд вважає необхідними для встановлення істини».
А можливі твердження про те, що суд вийшов за межі своїх повноважень по даному кримінальному провадженню, даючи оцінку обставинам справи, які підлягають дослідженню в ході судового розгляду кримінального провадження є безпідставними, оскільки суд приймаючи рішення в підготовчому судовому засіданні про повернення обвинувального акта прокурору не досліджував фактичні обставини справи які підлягають дослідженню в ході судового розгляду справи.
В судовому засідання прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не заявлялося.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 3,18 ч.3 ст.42, 45, 46, 48, 109, ст.ст.176-178,179, 206, 291, 314-317, 369-372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні прокурору для усунення недоліків обвинувального акта - задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014160480003696 від 9.09.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст.186 КК України - для усунення недоліків обвинувального акта повернути прокурору прокуратури Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області.
Зобов'язати прокурора прокуратури Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області усунути недоліки зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Головуючий ОСОБА_1