Справа № 520/10712/15-ц
Провадження № 2/520/708/16
14.07.2016 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Луняченка В.О. ,
при секретарі - Нефедової Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні права власності та встановлення порядку користування квартирою,-
До Київського районного суду м. Одеси 03.08.2015 року звернувся ОСОБА_2 в позовними вимогами ( які булі змінені 05.04.2016 року а/с 49) про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод у здійсненні права власності та користування квартирою №1 в будинку №72 по вулиці Академіка Вільямса в м. Одесі т а встановити порядок користування квартирою надавши в користування позивачу житлову кімнату площею 12,7 кв.м та лоджію площею 1,8 кв.м, ОСОБА_3 надати в користування житлові кімнати площею 17,1 кв.м та площею 13,6 кв.м., а в спільному користуванні залишити коридор, площею 9,7 кв.м, кухню, площею 9,4кв.м, веранду, площею 2,9 кв.м, ванну кімнату площею 2,0 кв.м, туалет, площею 1,0 кв.м.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після розірвання шлюбу, сторони залишились проживати у квартирі, яка знаходиться в їх спільної часткової власності. У зв'язку із тим, що між сторонами склались неприязне ні стосунки, та враховуючи, що між мешканцями квартири - сторонами, та проживаючій сумісно з ними в квартири доньки та її чоловіка, склався порядок користування приміщеннями, згідно якого ОСОБА_2 проживає в кімнаті, площею 12,7 кв.м. до якої примикає лоджія, площею 1,8 кв.м. , він наполягає на вищенаведеним варіанті встановлення користування квартирою.
У судовому засіданні позивач, та його представник - ОСОБА_1, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_6, заперечувала проти задоволення позову, вважаючи, що відсутній спір відносно користуванні житловими приміщеннями квартирами, а лоджії, як підсобні приміщення є місцями загального користування тому не можуть бути предметом відокремленого користування.
Треті особи, яки також мешкають в квартирі, до судового засідання не з'явились, клопотань та заяв не надавали.
Тривалий розгляд справи пов'язаний із змінами вимог та надання сторонам часу , за їх бажанням, для укладення мирової угоди, якої вони не скористались.
Суд, проаналізувавши надані сторонами докази по справі, пояснення учасників процесу у судовому засіданні, вважає позовні вимоги ОСОБА_2 такими, ще не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Як встановлене у судовому засіданні після розірвання шлюбу рішенням суду від 17.12.2014 року (а/с 10) у квартирі АДРЕСА_1, яка знаходиться у спільної часткової власності (а/с 8) залишились проживати колишні чоловік та дружина - позивач і відповідач, та їх донька і її чоловік ( а/с 9).
Між співмешканцями квартири склався порядок користування квартирою, згідно якого позивач користується кімнатою, площею 12,7 кв.м. вказані обставини визнаються сторонами, тому у відповідності до вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягають додатковому доказування у судовому засіданні ( позивач про даний порядок зазначає у позові, а відповідач у запереченнях (а/с2,30,49)).
Таким чином відсутній спір стосовно користування житловими приміщеннями даної квартири та докази перешкоди у користування власністю позивачу.
Фактично спір пов'язаний із відокремленням для користування позивачу лоджії, яки примикає до кімнати, якою він користується.
У відповідності до вимог частин першої, другої та третій статті 385 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Пунктом шостим Постанови Пленуму ВСУ від 04.10.1991 року №7 « При практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснене суддям, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на
увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній
із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з
самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при
наявності технічної можливості переобладнати приміщення в
ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за
заявленим позовом встановити порядок користування
відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку.
У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо)
можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної
часткової власності.
Таким чином, для встановлення порядком користування квартирою, суд повинен встановити відсутність технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири, що у даному випадку не доведене у судовому засіданні належними доказами. Крім того підсобні приміщення при встановлені порядку користування залишаються в загальному користуванні, та не можуть виділятись у користуванні лише одному з співмешканців квартири.
Судом приймається до уваги і той факт, що позивачу з боку відповідачки запропонований інший порядок користування квартирою з наданням кімнати більшого розміру, користування якої не приводять до визначених у позові незручностей у вигляді приміщення загального користування, прохід до якого здійснюється через кімнату, з чим ОСОБА_2 не погодився.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.3, 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні права власності та встановлення порядку користування квартирою №1 будинку 72 по вул. академіка Вільямса в м. Одесі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Луняченко В. О.