Справа № 520/11580/15-ц
Провадження № 2/520/943/16
21.07.2016 року Київський районний суд міста Одеси у складі
головуючого судді Реви С.В.,
при секретарі Месропянцевій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участі третьої особи органу опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, суд, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, яким просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 від спільного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4. Рішенням суду від 22.07.2014 року шлюб було розірвано та стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини у розмірі ? частки доходу. Зазначене судове рішення позивач не виконує, у зв'язку з чим у ОСОБА_3 виникла заборгованість по сплаті аліментів.
З 2014 сторони перестали підтримувати шлюбні стосунки, спільного господарства не вели, проживають окремо.
Позивач стверджує, що ОСОБА_3 життям спільної дитини не цікавиться, жодної участі у її вихованні та утриманні не приймає та аліментів не сплачує.
27.10.2015 року на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву від ОСОБА_3, якими відповідач повідомив, що з позовними вимогами він не погоджується. ОСОБА_3 стверджує, що позивач перешкоджає зустрічам його з сином, на телефонні дзвінки не відповідає, двері не відкриває. Крім того, відповідач зазначає, що він приймає участь в утриманні дитини та робить поштові перекази. Разом з тим, позивач стверджує, що в нього заборгованість по сплаті аліментів, оскільки він був частково паралізований та не мав можливості сплачувати аліменти. Після того, як він одужав, він почав сплачувати заборгованість, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не навмисно ухиляється від сплати аліментів.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала та просила суд позбавити відповідача батьківських прав.
Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні просив суд позбавити відповідача батьківських прав або зробити попередження.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви з підстав, викладених у запереченнях.
Представник третьої особи Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовної заяви з наступних підстав.
У судовому засіданні судом встановлено, що 18.12.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 від спільного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4 (Свідоцтво про народження від 20.01.2012 року, актовий запис №580).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2014 року шлюб було розірвано та стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини у розмірі ? частки доходу. Дитина проживає разом з матір'ю.
На підставі Висновку органу опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації про визначення порядку спілкування батька ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_5 від 29.10.2015 року №В-1937, суд робить висновок, що ОСОБА_3 має бажання спілкуватись з сином, однак батьки ОСОБА_4 не дійшли згоди щодо цього питання.
Відповідно до Довідки №325-23062014/51999, виданої Управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення Головного УМВС України в Одеській області станом на 24.06.2014 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності не притягався.
Згідно Довідки КУ «Одеський обласний наркологічний центр» від 24.06.2014 року ОСОБА_3, 1979 р.н. на обліку не значиться, при огляді наркологічних захворювань не виявлено.
Крім того, відповідач має позитивні характеристики з двох місць роботи (а.с. 35, 36).
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації від 21.10.2015 року №01/01-25/3328 орган опіки та піклування дійшов висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3
Положеннями ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Крім того, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши всі докази у їх сукупності, з урахуванням пояснень, суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_3 не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно свого сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, ОСОБА_2 не довела суду ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на наведене, суд вважає, що слід відмовити в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участі третьої особи органу опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
Керуючись ст.ст. 141, 155, 164, 165, 180, СК України; ст.ст. 60, 88, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участі третьої особи органу опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Рева С. В.