Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1474/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Авраменко Т. М.
Іменем України
20.07.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді Авраменко Т.М.,
суддів: Суржика М.М., Суровицької Л.В.,
секретар Гусак А.О.
за участю представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах Приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» про визнання недійсним договору оренди землі.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,
19 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» (далі - ПСП ) про визнання недійсним договору оренди землі.
Зазначав, що є власником земельної ділянки площею 6,1376 га, яка розташована на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 2013 року після смерті матері ОСОБА_4, померлої 01 листопада 2011 року.
На даний час діє договір оренди від 02 червня 2009 року, укладений між ПСП та ОСОБА_4 строком на 10 років та зареєстрований в Петрівському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 30 липня 2010 року за № 041038200001. При ознайомленні з текстом договору, він побачив, що договір підписано не ОСОБА_4, яка була незрячою і не могла підписати договір оренди.
Він звернувся до ПСП з вимогою розірвання договору оренди і повернення земельної ділянки, але відповідач відмовив йому в поверненні земельної ділянки.
Просив визнати недійсним договір оренди землі від 02 червня 2009 року, укладений між відповідачем та ОСОБА_4, з тих підстав, що власник земельної ділянки не підписувала його, зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2016 року позов задоволено. Суд визнав недійсним договір оренди землі від 02 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Богнер» з тих підстав, що ОСОБА_4 не підписала цей договір, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи, та зобов'язав відповідача повернути земельну ділянку позивачу.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає про недоведеність обставин, що стали підставою для визнання договору оренди недійсним, зокрема, суд не дав належної оцінки висновку судово-почеркознавчої експертизи, не врахував порушення вимог чинного законодавства при призначені та проведенні експертизи, що свідчить про те, що цей доказ є наналежним та недопустимим. Суд не взяв до уваги, що 07 серпня 2012 року позивач отримав орендну плату за оренду земельної ділянки, тобто йому було відомо про існування договору оренди. До суду позивач звернувся лише в серпні 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якої відповідачем була подана заява.
В засіданні апеляційного суду представник ПСП підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним та справедливим.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними (стаття 308 ЦПК).
Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та іншої діяльності.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Договір оренди землі укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( ч. 2 і ч.3 ст.215 ЦК України ).
У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України). Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 02 червня 2009 року між власником земельної ділянки ОСОБА_4 та ПСП «Богнер» укладено договір оренди земельної ділянки площею 6.14 га на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Петрівського району, який зареєстрований у Петрівському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 30 липня 2010 року (а.с.4-5).
01 листопада 2011 року ОСОБА_4 померла (а.с.8). Позивач ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті матері отримав 20 грудня 2013 року (а.с.9).
Висновком № 2296 судово-почеркознавчої експертизи від 19 лютого 2016 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в оригіналі договору оренди від 02 червня 2009 року виконаний не самою ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням її підпису (а.с.41-44).
Висновок експерта оцінено судом за правилами, встановленими ст.212 ЦПК України. Підпис позивача в оригіналі зазначеного договору був предметом дослідження експертизи. Як порівняльний матеріал, експертом досліджено вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_4 в оригіналах: заяви від 03 травня 1979 року про видачу паспорту та отримання паспорту від червня 1979 року (два підписи), заяви від 02 квітня 2002 року про видачу паспорту та отримання паспорту 16 квітня 2002 року (два підписи), заяви до Петрівського управління соціального захисту про перерахунок пенсії. Ці оригінали, а також оригінал договору оренди землі від 02 грудня 2009 року з додатками: актом прийому - передачі, ксерокопіями паспорту ОСОБА_4, виданого 02 квітня 2002 року, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, розрахунку грошової оцінки, акту про встановлення меж, які пронумеровані та прошнуровані на 11 арк., направлялися судом на проведення експертизи в установленому законом порядку (а.с.38) та оглянуті в засіданні апеляційного суду.
При дослідженні підписів експертом встановлені розбіжні ознаки, які є стійкі, суттєві, і створюють індивідуальну сукупність, достатню для категоричного висновку про те, що підпис в договорах оренди виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4 (а.с.41-44). Зокрема, встановлені розбіжності щодо форми рухів при виконанні літер, форми рухів при поєднанні літер, протяжності рухів по вертикалі, розміщення елементів літер.
Експерт клопотання про надання додатково вільних зразків підпису або більш наближених до дати укладення договору в зв'язку з їх недостатністю для проведення експертизи або неможливістю проведення експертизи не заявляв, чим спростовуються доводи апеляційної скарги про неможливість проведення експертизи на підставі переданих судом на експертизу документів.
Посилання відповідача на те, що висновок експерта зроблено на підставі ксерокопії паспорту є безпідставними, оскільки предметом дослідження був оригінал заяви ОСОБА_4 від 02 квітня 2002 року про видачу паспорту та отримання нею паспорту 16 квітня 2002 року (два підписи) одночасно з підписом в ксерокопії паспорту ОСОБА_4, виданого 02 квітня 2002 року, яка приєднана до оригіналу договору оренди.
Для проведення експертизи не міг бути врахований як вільний зразок підпису ОСОБА_4 її підпис в акті прийому передачі від 02 червня 2009 року земельної ділянки, яка надається в оренду, оскільки цей підпис є оспорюваним.
Даючи оцінку висновку почеркознавчої експертизи суд першої інстанції також врахував, що відповідач документів із зразками почерку та підпису ОСОБА_4, земельна ділянка якої тривалий час перебувала у нього в оренді, для проведення експертизи не надавав.
За таких обставин суд першої інстанції встановив, що спірний договір, укладений від імені ОСОБА_4, підписаний не нею, а іншою особою, тобто без волевиявлення власника земельної ділянки, а тому суд дійшов правильного висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують, передбачені законом підстави для переоцінки доказів, наданих сторонами, відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що позов про визнання недійсним договору оренди подано після спливу позовної давності, про застосування якої відповідачем подана заява, що є самостійною підставою для відмови в позові, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Позивач є спадкоємцем орендодавця та не є особою, яка укладала договір. Свідоцтво про право на спадщину позивач отримав 20 грудня 2013 року. Про наявність договірних відносин з відповідачем з 2002 року він знав, проте, як пояснив представник позивача, безпосередньо з договором оренди він ознайомився тільки в 2015 році після отримання його копії з відділу Держгеокадастру у Петрівському районі та побачив, що підпис на договорі не його матері.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з позовом до суду позивач звернувся в межах строку позовної давності.
Доводи відповідача, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту відкриття спадщини або з часу отримання позивачем 07 серпня 2012 року плати за користування землею, належною спадкодавцю, не ґрунтуються на нормах статті 261 ЦК України.
Такий висновок суду першої інстанції не суперечить правовій позиції щодо початку перебігу позовної давності, викладеній в постанові Верховного суду України від 22 квітня 2015 року у справі №6-48 цс 15.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах Приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» відхилити, а рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя Т.М.Авраменко
Судді: М.М.Суржик
ОСОБА_5