18 липня 2016 рокусправа № 808/6380/15(СН/808/26/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.
за участю представника відповідача Шишової Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в місті Дніпро (Дніпропетровськ) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року по справі № 808/6380/15 (СН/808/26/15) за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати незаконними дії відповідачів щодо не включення грошових вимог позивача із стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду до реєстру вимог кредиторів в другу чергу та відмову відповідачів в поновленні позивача у займаній посаді; зобов'язати відповідачів згідно ст. 235 та 240-1 КЗпП видати наказ про поновлення на роботі та здійснити запис у трудову книжку, а також виплатити заробітну плату за весь час вимушеного прогулу позивача.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у задоволенні даного позову відмовлено.
Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт вказав, що суд безпідставно послався на пропуск ним строку позовної давності, оскільки відносини з приводу невиплати заробітної плати є триваючим правопорушенням, яке припиняється днем фактичного розрахунку, якого досі не відбулось. Крім того апелянт вказав, що уповноважена особа Фонду гарантування виконує повноваження органу управління банку і має право на звільнення працівників, тому повинна вчинити дії з поновлення позивача на роботі за судовим рішенням.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Особа, що прибула в судове засідання для участі в якості представника не була допущена судом через відсутність належним чином оформлених повноважень на представництво.
Представник відповідача підтримав просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 16 грудня 2013 року ОСОБА_2 був звільнений з посади головного спеціаліста відділу реструктуризації Управління моніторингу та реструктуризації Департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ПАТ «Банк Форум» згідно наказу № 1679к.
Постановою Правління Національного Банку України №355 від 13.06.2014 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ».
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2014 р. у справі №334/401/14-ц, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25.11.2014 р. ( а.с.14-18) позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано незаконним наказ №1679к від 13.12.2013р. голови правління ПАТ «Банк Форум» про звільнення з роботи позивача за п. 6 ст.36 КЗпП України та поновлено його на роботі на відповідній посаді, а також стягнуто з ПАТ «Банк Форум» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.12.2013 по 10.10.2014р. в загальній сумі 110898 грн. 90 коп. та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.8-13).
За вказаним судовим рішенням були відкриті виконавчі провадження №45285663 (а.с.22), №46134434 (а.с.23), №46134676 (а.с.24) за виконавчим листом №334/401/14-ц.
Постановою від 12.12.2014 державного виконавця відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві зупинено виконавче провадження №45285663 (визнання незаконним наказу та поновлення позивача на роботі), оскільки відповідно до рішення №49 від 16.06.2014 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з планом гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 №355 «Про відкладення банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум», розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014 (а.с.25-26).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2015 по справі 3334/401/14-ц (а.с. 27-30) скасовано вищезазначену постанову державного виконавця та зобов'язано його вжити заходів з негайного виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2014 про поновлення ОСОБА_2 на посаді.
Постановою державного виконавця від 10.04.2015 закінчено виконавче провадження №46134434 на підставі п. 3-1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до постанови №355 від 13.06.2014 Правління НБУ постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Банк Форум» з 13.06.2014, та відповідно до рішення №10 від 19.01.2015 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призначено з 19.01.2015 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. (а.с. 31).
З аналогічних підстав закінчено виконавче провадження №46134676 (а.с.32).
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2015 по справі №334/4144/15-ц частково задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» та стягнуто з останнього на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 111445 грн. 20 коп. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10.12.2015 ПАТ «Банк Форум» було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2015 (а.с. 140-142).
Листом вих. №3761/12 від 12.03.2015 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» (а.с. 33) повідомила позивача про неможливість поновлення його на роботі, оскільки посада головного спеціаліста відділу реструктуризації управління моніторингу та реструктуризації департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу скорочена, відділ реструктуризації управління моніторингу та реструктуризації департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ліквідований, управління моніторингу та реструктуризації департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ліквідоване, департамент проблемних активів роздрібного бізнесу ліквідований. Також зазначеним листом позивача повідомлено про те, що його заява, надіслана до ПАТ «Банк Форум» 27.11.2014 та отримана 01.12.2014, тобто після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію ПАТ «Банк Форум», а тому його вимоги є погашеними.
Вважаючи бездіяльність відповідача, пов'язану з невиконанням судового рішення про поновлення його на роботі та невиплати сум стягнутої судом заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів видати наказ про поновлення на роботі з здійсненням запису у трудову книжку суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки вирішення такого питання підлягає розгляду в порядку для вирішення питань, пов'язаних із зверненням судового рішення до виконання. Відмовляючи в решті позовних вимог, суд першої інстанції вказав на відсутність протиправності в діях Уповноваженої особи щодо не включення грошових вимог позивача до реєстру вимог кредиторів в другу чергу, оскільки такі грошові вимоги не відносяться до тих, які за законом підлягають включенню до другої черги в реєстрі акцептованих вимог кредиторів.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі висновку суду цілком обґрунтованими з наступних підстав.
Згідно із ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше, ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За приписами ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;
2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону;
4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);
7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
8) вимоги за субординованим боргом.
Здійснюючи системний аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем до ПАТ «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду вимоги про включення сум, стягнутих із банка на його користь на підставі рішень Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2014 р. у справі №334/401/14-ц та від 12.08.2015 р. по справі №334/4144/15-ц, не відносяться до тих, які передбачені для включення до другої черги вимог кредиторів в розумінні ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки за своєю правовою природою мають компенсаційний характер, а не оплатою праці за відпрацьований час чи виконану роботу, тобто не є заробітною платою в розумінні ст..1 Закону України «Про оплату праці». Більш того, ці зобов'язання у банку виникли з моменту набрання судовими рішеннями законної сили, а це відбулося вже після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, що також не відповідає критеріям, визначеним для другої черги кредиторів.
Отже, з наведених причин вказані вимоги позивача не підпадають під ознаки вимог, які підлягають віднесенню до другої черги, а оскільки позивач в позові наполягав на зобов'язанні відповідача включити їх саме до цієї черги, то в межах заявлених вимог позов є необґрунтованим. Питання права позивача на включення спірних грошових вимог до інших черг вимог кредиторів банку не було предметом розгляду у даній справі.
Посилання апелянта на те, що певний період, за який стягнуто грошові кошти припадає на час до прийняття рішення про ліквідацію банку, що провадження у цивільній справі за його позовом також було відкрито до прийняття такого рішення, а також що стягнення коштів було пов'язано із трудовими правовідносинами, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи не змінюють ані правової природи грошових зобов'язань, ані часу їх виникнення.
Що стосується позовних вимог щодо видання наказу про поновлення позивача на роботі та внесення відповідних записів до його трудової книжки, то колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що ці вимоги не можуть бути самостійним предметом позову, оскільки фактично є способами виконання рішення суду про поновлення позивача на відповідній посаді банку, а цей трудовий спір вже по суті вирішений у справі №334/401/14-ц. Заявляючи такі вимоги, позивач фактично намагається спонукати уповноважену особу Фонду, до якої перейшли функції органів управління банку, виконати судове рішення, яким вирішено трудовий спір. При цьому нового трудового спору між позивачем та відповідачем з приводу укладення або розірвання трудового договору не виникало, отже в цій частині вимог відсутній об'єкт судового захисту.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, питання порядку та способу виконання судового рішення про поновлення особи на роботі підлягають вирішенню в порядку, визначеному розділом VI Цивільного процесуального кодексу України, який регулює вирішення питань на стадії виконання судових рішень.
Доводи апелянта про непідсудність спору адміністративним судам колегія суддів вважає недоречними, оскільки це питання вирішувалось Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 21 січня 2016 р. (а.с. 126) при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2015 р. про закриття провадження у справі, де було вирішено, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своїм предметом не є трудовим спором.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог відповідає фактичним обставинам справи, рішення є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року по справі № 808/6380/15 (СН/808/26/15) - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлено 21 липня 2016 року.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко