ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
18 липня 2016 року 14:35 № 826/5999/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
додержавної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправними та скасування вимоги від 28.03.2016 №Ф-3-У та рішення від 28.03.2016 №3/26-55-12-01
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 18 липня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.03.2016 №Ф-3-У та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.03.2016 №3/26-55-12-01.
Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки нарахування та утримання єдиного внеску позивачем здійснено у порядку, передбаченим чинним законодавством.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши про правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями законодавчих вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 21.08.1997 №2750, ОСОБА_1 зареєстрована в якості приватного нотаріуса.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.
За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 14.03.2016 №486/26-55-12-01-2377614605, в якому зафіксовано порушення позивачем абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначену суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 26 010,49 грн. за 2014 рік.
На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято такі рішення:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.03.2016 №Ф-3-У, згідно з якою станом на березень 2016 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 26 010,49 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.03.2016 №3/26-55-12-01, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 2 601,05 грн.
Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи підстави викладеного в акті перевірки висновку, суд аналізує наступні правові норми.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 32 Закону України «Про нотаріат» визначено, що приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.
Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно із статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Вказаною нормою встановлюються і особливості сплати єдиного внеску для різних платників, перелік яких визначений у статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Так, відповідно до пункту 5 частини першої зазначеної статті платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме: нотаріальною діяльністю, та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.09.2013 №1628/24160.
Пунктом 3.4. даного Порядку передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Судом встановлено, що звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік, а саме: таблиця 3 Додатку №5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, приватним нотаріусом ОСОБА_1 до контролюючого органу подано 15.01.2015, тобто у строки, передбачені законодавством України. При проведенні перевірки жодних зауважень з боку податкового органу щодо своєчасності та форми подання звітів не висловлено.
Так, у висновках акту перевірки контролюючим органом вказано, що позивачем не сплачено суму єдиного внеску на 26 010,49 грн.
При цьому, останнім проігноровано механізм формування приватними нотаріусами звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
На підставі статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було прийнято наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20.09.2013 №1628/24160.
Згідно з пунктами 3.4 даного Порядку звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою, згідно з таблицею 3 Додатка №5 до Порядку. В таблиці 3 в другій графі зазначається сума доходу, заявлена в податковій декларації.
Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 Додатка №5 названого Порядку має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії податкової декларації про майнових стан і доходи за 2014 рік, поданої позивачем до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, сума задекларованого чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску (пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), становить 98 000,00 грн. При цьому, у відповідності до акту перевірки, правильність визначення позивачем чистого оподатковуваного доходу не заперечувалася відповідачем.
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимоги пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пункту 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №454, згідно яких у графі 3 таблиці 3 Додатку №5 вказано як база для нарахування єдиного внеску суму чистого оподатковуваного доходу відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, виконано.
Визнаючи правомірність нарахування та сплати єдиного внеску позивачем, суд також вказує, що Законом України від 04.07.2013 №406-VІІ було внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.
На виконання вказаної норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» видано спільний лист Міністерства доходів та зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 №21052/5/99-99-17-03-01-16, №36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляє, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за №1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до роз'яснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка №5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 Додатка №5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка №5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року».
Поданий приватним нотаріусом ОСОБА_1 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік заповнений з урахуванням вказаних вище вимог та відповідає приписам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, на спростування позиції відповідача щодо правомірності дій державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо застосування для розрахунку недоїмки частин 2 та 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд наголошує на тому, що встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок передбачав, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця. При цьому, загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності повинна співпадати із загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат.
У даному випадку, загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності співпадає з загальними річними показниками, а контролюючим органом жодних зауважень щодо встановленої обставини не висловлено. У той же час, висновок державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про нарахування єдиного внеску на суму, що визначається шляхом ділення річного чистого доходу на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий, жодним нормативним актом чи методичною логікою не підтверджується.
Отже, суд вважає, що позивачем правильно, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, сформовано зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.03.2016 №Ф-3-У є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд також бере до уваги і той факт, що процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована положеннями статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з пунктом 3 частини 11 якої передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Оскільки у даному випадку встановлено відсутність порушення позивачем норм законодавства в частині нарахування єдиний внесок, то відповідно відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій. Відтак, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.03.2016 №3/26-55-12-01, є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 28.03.2016 №Ф-3-У.
Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.03.2016 №3/26-55-12-01
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Повний текст постанови складено 21.07.2016