ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 липня 2016 року № 826/2569/16
Суддя Окружний адміністративний суд міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Національна поліція України Атестаційна комісія Головного управління Національної поліції у м. Києві.
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування наказ Заступника Голови Національної поліції України - начальника ГУНП України у м. Києві № 27 о/с від 18.01.2016 року в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в Національній поліції України; поновлення позивача на службі в Національній поліції України на посаді начальника відділу (у складі управління карного розшуку) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; стягнення з Головного управління Національної поліції 50 000 грн. моральної шкоди та зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він набрав достатню кількість балів за результатом тестування загальних навичок та професійних знань, відповідно до висновку прямого начальника - займаній посаді відповідає. З огляду на викладене, на думку позивача, оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним. Крім того позивач вказував про порушення п. 9 розділу XIЗакону України «Про Національну поліцію» відповідачем на день звільнення не було запропоновано жодної рівнозначної, вищої або нижчої посади, тій яку позивач обіймав підчас проходження служби в міліції.
Представник Головного управління Національної поліції у м. Києві заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що оскаржуваний наказ від 18.01.2016 року № 27 о/с «Щодо особового складу» виданий на підставі висновку атестаційної комісії, а тому відповідач посилався на відсутність правових підстав для його скасування та поновлення ОСОБА_2 на службі в поліції. Також відповідач зазначав, що за результатами тестування позивач отримав за професійний тест - 31 бал, а тестом на загальні здібності та навички - 21 бал, що на 4 бали менше обов'язкового мінімуму, що в свою чергу вказує на недостатність теоретичної та практичної підготовленості позивача.
Протокольною Ухвалою суду від 29.03.2016 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Національну поліцію України та Атестаційну комісію Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Проте, треті особи, явку своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду справи.
У зв'язку з викладеним, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував на службі в органах МВС України з 15.08.1997 року по листопад 2015 року та на службі в поліції з листопада 2015 року по 20.01.2016 року на посаді начальника відділу (у складі управління карного розшуку) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 1 грудня 2015 року № 7 прийнято рішення про створення атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у м. Києві, яким створено 7 атестаційних комісій та затверджено їх персональний склад.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 15.12.2015 року № 9 «Про доповнення до наказу ГУНП у м. Києві від 01.12.2015 № 7» доповнено наказ № 7 пунктом 3 наступного змісту: «атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у м. Києві розпочато 07.12.2015».
14.12.2015 року рішенням Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у м. Києві протоколом ОП № 14/12/15-11 за результатами проведеної співбесіди та обговорення атестаційною комісією прийнято рішення, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до витягу наказу Заступника Голови Національної поліції України - начальника ГУНП у м. Києві полковника поліції А. Є Крищенко підполковника поліції ОСОБА_2 начальника відділу (у складі управління карного розшуку) кримінальної поліції звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Підставою слугував атестаційний лист ОСОБА_2 з висновком атестаційної комісії від 14.12.2015 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 1 Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".
Згідно з пунктом 9 розділом XI Прикінцеві та Перехідні положення Законом України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Відповідно до статті 47 вищевказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Наказом Міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).
Згідно з статтею 1 Інструкції, вона розроблена відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", і визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Відповідно до статей 4 та 5 Інструкції рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Як вказувалось вище, Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 1 грудня 2015 року № 7 прийнято рішення про створення атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у м. Києві, яким створено 7 атестаційних комісій та затверджено їх персональний склад. Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 15.12.2015 року № 9 «Про доповнення до наказу ГУНП у м. Києві від 01.12.2015 № 7» доповнено наказ № 7 пунктом 3 наступного змісту: «атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у м. Києві розпочато 07.12.2015».
Відповідно до Інструкції атестування поліцейських проводиться у два етапи: тестування та співбесіда.
Порядок організації, підготовки, проведення тестування зазначений у розділі V Інструкції.
Відповідно до пункту 1 цього розділу тестування проводиться з метою об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах в апараті Національної поліції України чи органах поліції.
Пунктом 10 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Згідно з пунктом 17 розділу V Інструкції результати тестування фіксуються у відповідній відомості і засвідчуються підписом поліцейського, після чого ці відомості передаються до відповідної атестаційної комісії (п. 20 цього розділу).
З матеріалів справи також слідує, що 14.12.2015 року позивач проходив тестування Атестаційною комісією № 5 Головного Управління Національної поліції у м. Києві.
Відповідно до атестаційного листа підполковника поліції ОСОБА_2 за результатами атестування позивач на тестуванні на загальні здібності та навички отримав 21 бал із 60 можливих та по професійному тестуванні - 31 бал з 60 можливих.
За рішенням атестаційної комісії, як визначено пунктом 12 розділу IV Інструкції, поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Пунктом 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:
1) займаній посаді відповідає;
2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;
3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;
4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно з пунктами 20-23 цього розділу Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
З дослідженого судом протоколу атестаційної комісії № 5 Головного Управління Національної поліції у м. Києві ОП №14/12/15-11 від 14.12.2015 року слідує, що комісією у складі чотирьох осіб (за - 3, проти - 1) прийнято рішення, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Крім того, під час проведення співбесіди з ОСОБА_2 комісією були досліджені атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на позивача, а саме: декларацію про доходи; послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел, що є у вільному доступі.
Членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
Судом враховано те, що під час прийняття атестаційною комісією № 5 рішення від 14.12.2015 року про невідповідність позивача займаній посаді в основу були покладені результати його тестування, під час якого позивач набрав в загальному 52 бали зі 120 можливих (тестування на загальні здібності та навички - 21 бал із 60 можливих та по професійному тестуванні - 31 бал з 60 можливих), що свідчить про низький та недостатній рівень знань законодавчої бази та загальних здібностей та навичок позивача.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції позивач не скористався своїм правом та перед проведенням співбесіди не заявив про відвід голові та членам атестаційної комісії, оскільки, як стверджує в позовній заяві проведення атестації є незаконним, або були наявні обставини, що викликали сумнів у безсторонності членів комісії, а тому такі обставини свідчать, що позивач на момент проведення атестації не ставив під сумнів законність її проведення а також, про відсутність у складі атестаційної комісії осіб, які могли б не об'єктивно та упереджено прийняти стосовно нього рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у місті Києві, оформлене протоколом № 14/12/15-11 від 14.12.2015 року про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських та прийняте атестаційною комісією з урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.
Згідно з пунктом 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Заступника Голови Національної поліції України - начальника ГУНП у м. Києві полковника поліції А. Є Крищенко підполковника поліції ОСОБА_2 начальника відділу (у складі управління карного розшуку) кримінальної поліції звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Підставою слугував атестаційний лист ОСОБА_2 з висновком атестаційної комісії від 14.12.2015 року.
З огляду на викладене суд вважає, що оскаржуваний наказ є законним та таким, що не підлягає скасуванню, а відтак вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення зі служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню підлягають.
Враховуючи, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди є похідною вимогою від вимог про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в задоволенні яких судом відмовлено, а тому і вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню також не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда