13 жовтня 2015 р. Справа № 804/13220/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,
Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 10' 292грн.00коп.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу рекомендованою кореспонденцією судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, відповідно до ст.35 КАС України. Заперечення проти позову до суду не надходили, із клопотанням про відкладення розгляду справи відповідач не звертався.
За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, при її розгляді виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрована Реєстраційною службою Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області 24.04.2007р. та перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ з 28.04.2007р.
Так, на підставі направлень на перевірку від 28.04.2014р. за №161/14-29-03-01-36, №162/14-29-03-01-36, №163/14-29-03-01-36 уповноваженими особами 29.04.2014р. проведено фактичну перевірку діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства яке регулює порядок обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За результатами перевірки складено Акт від 29.04.2014р. №47/14-29-21-12/НОМЕР_1 яким встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності.
Акт перевірки підписано продавцем ОСОБА_2 без зауважень.
На підставі вищезазначеного акту винесено рішення від 10.06.2014р. за №000018 про застосування фінансових санкцій в розмірі 10' 292грн.00коп., яке направлено відповідачу для виконання, проте відповідно до акту №320 від 17.07.2014р. лист повернуто відправникові (ГУ Міндоходів у Миколаївській області) з поміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Вищезазначене рішення відповідачем не оскаржено та не виконано у передбачений законом строк.
13.03.2015р. позивачем сформовано податкову вимогу №137-04 на суму 10' 292грн.00коп., яка вручена відповідачу в порядку ст..42 Податкового кодексу України.
Оскільки відповідачем у повному обсязі не сплачені податкові зобов'язання у останнього виник податковий борг у загальній сумі 10' 292грн.00коп., який станом на час розгляду справи не погашений.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом №481.
Статтею 15 Закону №481 встановлено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Положеннями ст. 17 Закону №481 (в редакції станом на час виникнення правовідносин) передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом -сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
У відповідності до п. 14.1 п.п. 14.1.156 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Відповідно п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У відповідності до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, станом на час розгляду справи відповідачем не сплачений податковий борг у загальній сумі 10'292грн.00коп., отже підлягає примусовому стягненню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 53054, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету Криворізького району (код 38032070, МФО 805012, ЄДРПОУ 38032070, р/р 31112106700097 Банк ГУДКСУ у Дніпропетровської області) фінансові санкції в розмірі 10' 292грн.00коп. (десять тисяч двісті дев'яносто дві грн. 00коп.).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя ОСОБА_3