18 липня 2016 року
Справа № 803/933/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс-Плюс» про стягнення податкового боргу,
Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс-Плюс» (далі - ТзОВ «Техно-Сервіс-Плюс») про стягнення податкового боргу в розмірі 465 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків в Ковельській ОДПІ та зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 465 000 грн., а саме з податку на додану вартість, який відповідач в добровільному порядку не сплатив. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Від позивача 18.07.2016 року за вх. №8907/16 надійшло до суду письмове клопотання в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника.
Відповідач в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча повістка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, проте поштове відправлення повернулося 18.07.2016 року на адресу суду із відмітками відділення поштового зв'язку «адресат вибув», тобто зазначена повістка про виклик до суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТзОВ«Техно-Сервіс-Плюс» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 19.04.2006 року за адресою Волинська обл., Любомльський р-н., с. Старовойтове та взяте на облік як платник податків в Любомльській МДПІ (на даний час Любомльське відділення Ковельської ОДПІ) 20.04.2006 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.07.2016 року та Довідкою Любомльської МДПІ від 26.05.2011 року №2157.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
З матеріалів справи слідує, що за ТзОВ «Техно-Сервіс-Плюс» рахується податковий борг на загальну суму 465 000 грн., а саме з податку на додану вартість, який виник в результаті нарахування грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням №0003962200 від 03.10.2014 року в сумі 2 793 564,50 грн., яке винесене на підставі акта про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Техно-Сервіс-Плюс» від 11.09.2014 року №591/03-06-22-34313877.
Таким чином, загальна сума непогашеного податкового боргу з податку на додану вартість, з врахуванням часткової сплати, становить 465 000 грн.
Судом встановлено, що відповідачем у встановленому законом порядку податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.
Наявність податкового боргу підтверджується податковим повідомленням - рішенням №0003962200 від 03.10.2014 року та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 12-18, 22).
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначеній статтею 57 ПК України строк.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.
Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 465 000 грн. залишається непогашеним. Про наявність суми податкового боргу свідчить податкове повідомлення - рішення №0003962200 від 03.10.2014 року та зворотній бік облікової картки платника податків (а.с. 12-18 , 22).
Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога №306-03 від 11.02.2016 року. Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.
Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ковельської ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 465 000 грн. підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 41, 71, 128, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст. ст. 14, 16, 31, 38, 57, 59, 95 Податкового кодексу України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з банківських рахунків Товариства з додатковою відповідальністю «Техно-Сервіс-Плюс» (Волинська область, Любомльський район, село Старовойтове, код ЄДРПОУ 34313877) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 465 000 (чотириста шістдесят п'ять тисяч гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 23 липня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич