про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду
18 липня 2016 року Справа № 803/818/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.
суддів: Андрусенко О.О., Смокович В.І.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 апарату Національної поліції України, Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - НП України), Центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України (далі - атестаційна комісія), Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 апарату Національної поліції України (далі - центральна апеляційна атестаційна комісія), Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішень (висновку) атестаційної комісії від 11.02.2016 року, центральної апеляційної атестаційної комісії від 26.02.2016 року, визнання протиправним та скасування наказу голови НП України №226 о/с від 08.04.2016 року про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позивач та його представник 18.07.2016 року за вх. №8865/16 подали суду клопотання про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просили їх задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 11.02.2016 року ОСОБА_1 проходив тестування результати якого оформлені протоколом центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України ОП №15.00003130.0018425 від 11.02.2016 року з якого вбачається, що комісією прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Не погодившись з висновком атестаційної комісії №5 від 11.02.2016 року, позивач оскаржив його до центральної апеляційної атестаційної комісії №1.
За результатами розгляду центральна апеляційна атестаційна комісія №1 скаргу поліцейського ОСОБА_1 відхилила, про що зазначила центральна апеляційна атестаційна комісія №1 в протоколі ОП №15.00004020.0018425 від 26.02.2016 року.
Наказом голови Національної поліції України від 08.04.2016 року №226 о/с капітана поліції ОСОБА_1, з 08 квітня 2016 року було звільнено зі служби в поліції, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність). Підставою для звільнення позивача були висновки центральної атестаційної комісії від 11 лютого 2016 року та центральної апеляційної атестаційної комісії від 26 лютого 2016 року.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 ст.99 Кодексу визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Разом з тим, виходячи з приписів частини другої та третьої ст. 99 КАС України, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто, порушенням суб'єктивного права, а з другого боку, із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, визначальним для можливості отримання судового захисту суб'єктивного права є з'ясування моменту початку перебігу строку звернення до суду.
Як встановлено судом, підставою для видачі наказу Головою Національної поліції №226 о/с від 08.04.2016 року про звільнення ОСОБА_1 із служби в поліції був висновок центральної атестаційної комісії від 11.02.2016 року та висновок центральної апеляційної атестаційної комісії від 26.02.2016 року.
Згідно п. 24 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 року №1465 за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Відповідно до п. 28 розділу IV Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Аналіз вищевказаного свідчить про те, що лише тільки з моменту видання наказу про звільнення із служби в поліції право позивача на працю (службу в поліції) було порушено, оскільки до 08.04.2016 року він перебував на службі і йому нараховувалось грошове забезпечення.
Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача, що саме негативні наслідки для позивача настали 08.04.2016 року, з моменту видачі наказу про звільнення від 08.04.2016 року №226 о/с, проте як встановлено судом про існування даного наказу позивачу стало відомо 04.05.2016 року під час телефонної розмови з співробітником Управління кадрового забезпечення Департаменту протидії наркозлочинності НП України, а оскаржуваний наказ про звільнення отримав 26.05.2016 року, відповідно з цього часу має обчислюватися строк звернення до суду позивача з даним позовом.
Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідача НП України в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, як на підставу пропуску строку звернення, що про його звільнення позивачу стало відомо після отримання листа (повідомлення про звільнення) №952/03/40-2016 від 18.04.2016 року, а саме 23.04.2016 року, оскільки з оглянутого судом конверта, який отриманий позивачем та на якому є відмітка Департаменту вих. №952/03/40-2016, надійшов на відділення поштового зв'язку в м. Луцьк лише 20.05.2016 року про що свідчить відбиток штемпеля Укрпошти, а тому позивач не міг отримати вказаний в ньому лист №952/03/40-2016 раніше 20.05.2016 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не було пропущено встановлений частиною третьою статті 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки про існування оскаржуваного наказу позивачу стало відомо 04.05.2016 року під час телефонної розмови з співробітником Управління кадрового забезпечення Департаменту протидії наркозлочинності НП України, а оскаржуваний наказ про звільнення отримав 26.05.2016 року, а позовна заява подана до суду 01.06.2016 року, тобто в межах місячного строку.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Оскільки позивачем не пропущено встановлений статтею 99 КАС України строк звернення до суду, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 99, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання відповідача - Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №5 апарату Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 апарату Національної поліції України, Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відмовити.
Ухвала в повному обсязі буде складена 23 липня 2016 року і не може бути оскаржена.
ОСОБА_2 Костюкевич
Судді О.О. Андрусенко
ОСОБА_3