18 липня 2016 рокуСправа № 803/818/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.
суддів: Андрусенко О.О., Смокович В.І.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поліції України, Центральної атестаційної комісії №5 апарату ОСОБА_2 поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 апарату ОСОБА_2 поліції України, ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 поліції України (далі - НП України), Центральної атестаційної комісії №5 апарату ОСОБА_2 поліції України (далі - атестаційна комісія), Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 апарату ОСОБА_2 поліції України (далі - центральна апеляційна атестаційна комісія), ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України про визнання протиправними та скасування рішень (висновку) атестаційної комісії від 11.02.2016 року, центральної апеляційної атестаційної комісії від 26.02.2016 року, визнання протиправним та скасування наказу голови НП України №226 о/с від 08.04.2016 року про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про ОСОБА_2 поліцію», поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що атестаційною комісією під час прийняття висновку від 11.02.2016 року про невідповідність його займаній посаді не було враховано його атестаційний лист, характеристику та висновок безпосереднього керівника про відповідність займаній посаді, згідно яких він зарекомендував себе з позитивної сторони як дисциплінований, принциповий у вирішенні службових питань, висококваліфікованим спеціалістом, здатним швидко оцінювати ситуації, що виникають і приймати правильні рішення. Недоліків в службовій діяльності та особистій поведінці не виявлено. Також вважає, що протиправність рішення атестаційної комісії полягає у проведенні оцінки його професійного рівня та кваліфікації за ознаками, що безпосередньо не пов'язані з його виконуваною роботою, при проходженні співбесіди запитання членів атестаційної комісії не стосувалися проходження служби і не ставилися в площині визначених нормативними документами критеріїв, передбачених пунктом 16 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестації в поліції. У зв'язку з цим ОСОБА_1 вважає таке рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам і відображає лише суб'єктивну думку членів комісії, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає те, що під час прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність займаній посаді йому не було запропоновано переведення на нижчу посаду, а також не здійснено направлення на навчання, з подальшим повторним проведенням атестації. Лише після відмови від переведення на нижчу посаду або після повторної атестації працівник підлягає звільненню.
Будучи незгідним з рішенням центральної атестаційної комісії №5, позивач подав апеляційну скаргу до центральної апеляційної атестаційної комісії №1, проте його скаргу було відхилено з підстав, які вважає формальними та надуманими.
Оскільки підставою для звільнення позивача зі служби в поліції були зазначені рішення центральних атестаційної та апеляційної атестаційної комісій про невідповідність займаній посаді, які позивач вважає протиправними, тому прийнятий внаслідок цього керівником ОСОБА_2 поліції України наказ від 08.04.2016 року №226 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції він також вважає протиправним та просить скасувати. Одночасно зазначає, що під час прийняття оскаржуваного наказу ОСОБА_2 поліції України не було проаналізовано правових підстав, законність і порядок його атестації. У зв'язку з тим, що не було правових підстав для проведення атестації позивача, атестація була проведена з грубим порушенням чинного законодавства, тому він вважає прийняті за її результатами рішення протиправними, а також протиправним наказ від 08.04.2016 року №226 о/с про його звільнення, які просить скасувати, поновити його на посаді, а також стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позивач та його представник 18.07.2016 року за вх. №8865/16 подали суду клопотання про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просили їх задовольнити.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 30 червня 2016 року №1669/40-2016, представник відповідача ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України адміністративний позов не визнав з тих підстав, що атестування позивача було проведено на підставі і у порядку, що передбачені Законом України «Про ОСОБА_2 поліцію» та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465. Вказав, що позивач проходив атестацію добровільно, а прийняття рішення за результатами атестування поліцейського є виключною прерогативою відповідної атестаційної комісії, тому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 поліції України в поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 05 липня 2016 року №1574/26/01-2016 адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що атестування позивача було проведено на підставі і у порядку, що передбачені Законом України «Про ОСОБА_2 поліцію» та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, що в свою чергу спростовує твердження позивача про порушення його прав під час проведення тестування, у складі атестаційних комісій були відсутні особи, які могли б не об'єктивно та упереджено прийняти рішення, рішення атестаційних комісій є колегіальним рішенням консультативної групи осіб, створеної в органах і підрозділах поліції для незаангажованого, незалежного визначення відповідності осіб, взятих на службу до поліції, вимогам пред'явлених Законом України «Про ОСОБА_2 поліцію». Під час проведення співбесіди комісією були досліджені атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (форми №1), інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» та інформацію з відкритих джерел, що є у вільному доступі в мережі Інтернет. Крім того, як свідчить зміст протоколу, комісія дослідила зібрані на позивача матеріали та поставила питання, які стосувалися професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в ОСОБА_2 поліції. У зв'язку з чим, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення наявних документів, атестаційною комісією було прийняте одноголосне рішення (за - 5, проти - 0), що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає. Розглядаючи скаргу позивача центральною апеляційною атестаційною комісією №1 були досліджені всі вищезазначені документи, поставленні питання, які стосуються професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в ОСОБА_2 поліції і інші питання та в результаті обговорення апеляційною атестаційною комісією було прийняте рішення більшістю голосів (за - 4, проти - 0) про відхилення скарги позивача, а висновки апеляційної атестаційної комісії є обов'язковими для виконання керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. На підставі вказаних норм права, головою ОСОБА_2 поліції України в межах повноважень був виданий наказ від 08 квітня 2016 року №226 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповіднісь).
Представники відповідачів в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) публічна служба -це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про ОСОБА_2 поліцію», який згідно з пунктом І розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набрав чинності з 07 листопада 2015 року.
Закон України «Про ОСОБА_2 поліцію» визначає правові засади організації та діяльності ОСОБА_2 поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в ОСОБА_2 поліції України.
Згідно з пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
ОСОБА_1 з листопада 2007 року по 06.11.2015 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, з утворенням ОСОБА_2 поліції був призначений старшим оперуповноваженим третього територіального управління (з обслуговування Волинської, Рівненської та Житомирської областей) ОСОБА_3 протидії наркозлочинності з присвоєнням йому спеціального звання капітан поліції (витяг з наказу №58 о/с від 07.11.2015 ОСОБА_2 поліції України).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про ОСОБА_2 поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
Судом встановлено, що наказом голови ОСОБА_2 поліції України від 08.04.2016 року №226 о/с капітана поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого третього територіального управління (з обслуговування Волинської, Рівненської та Житомирської областей) ОСОБА_3 протидії наркозлочинності, з 08 квітня 2016 року було звільнено зі служби в поліції, відповідно до Закону України «Про ОСОБА_2 поліцію» за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність). Підставою для звільнення позивача були висновки центральної атестаційної комісії від 11 лютого 2016 року та центральної апеляційної атестаційної комісії від 26 лютого 2016 року.
Надаючи правову оцінку рішенню центральної атестаційної комісії №5 апарату ОСОБА_2 поліції України про невідповідність позивача займаній посаді, оформленому протоколом ОП №15.00003130.0018425 від 11.02.2016 року та рішенню центральної апеляційної атестаційної комісії №1, оформленому протоколом ОП №15.00004020.0018425 від 26.02.2016 року, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 57 Закону України №580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Наказом Міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1 Розділу 1 Інструкції вона розроблена відповідно до Закону України «Про ОСОБА_2 поліцію» і визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті НП України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) НП України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Розділу 1 Інструкції, рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова НП України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Згідно зі статтею 57 Закону України «Про ОСОБА_2 поліцію», пунктом 3 Інструкції, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Отже, під час атестації перевіряється чи відповідають займаній посаді ділова кваліфікація, рівень знань і навичок, інші суспільно значущі якості поліцейського. Атестація повинна сприяти поліпшенню якісного складу поліцейських, їх ефективному використанню, росту професійної компетентності, підвищенню кваліфікації, посиленню організованості, відповідальності, дисциплінованості. Атестація має здійснюватися на засадах законності, об'єктивності, гласності, колегіальності, неупередженості.
20 листопада 2016 року головою ОСОБА_2 поліції України був виданий наказ №210 о/с про проведення атестування поліцейських апарату ОСОБА_2 поліції України, головних управлінь ОСОБА_2 поліції в Київській області та місті ОСОБА_4, наказом №94 від 03 лютого 2016 року в ОСОБА_2 поліції України було створено центральну атестаційну комісію №5 та затверджено її персональний склад, а наказом №191 від 21.12.2015 року ОСОБА_2 поліції України було затверджено персональний склад апеляційних атестаційних комісій ОСОБА_2 поліції України.
Судом встановлено, що позивач виявив бажання служити в ОСОБА_2 поліції України, а тому з метою підтвердження своїх професійних якостей вирішив пройти атестування та зареєструвався в ЄЦВТМ.
З матеріалів справи слідує, що 11 лютого 2016 року позивач проходив атестування.
Пунктом 10 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Відповідно до атестаційного листа капітана поліції ОСОБА_1 за результатами атестування позивач з тестування на загальні навички отримав 42 бали із 60 можливих та по професійному тестуванні - 40 бали з 60 можливих.
Пунктом розділу IV 15 Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:
1) займаній посаді відповідає;
2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;
3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;
4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
З дослідженого в судовому засіданні протоколу центральної атестаційної комісії №5 апарату ОСОБА_2 поліції України ОП №15.00003130.0018425 від 11.02.2016 року вбачається, що комісією (за - 5, проти - 0) прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Не погодившись з висновком атестаційної комісії №5 від 11.02.2016 року, позивач оскаржив його до центральної апеляційної атестаційної комісії №1.
За результатами розгляду центральна апеляційна атестаційна комісія №1 скаргу поліцейського ОСОБА_1 відхилила виходячи з того, що ОСОБА_1 не викликає довіру, низький професійний рівень, не розуміє суть реформи, а отже не зможе стати її частиною, про що зазначила центральна апеляційна атестаційна комісія №1 в протоколі ОП №15.00004020.0018425 від 26.02.2016 року.
Відповідно до пункту 16 Інструкції, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
2) показники службової діяльності;
3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;
5) наявність заохочень;
6) наявність дисциплінарних стягнень;
7) результати тестування;
8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Отже, з аналізу вищевказаної норми вбачається, що приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх визначених критеріїв.
Проте ні в рішеннях атестаційних комісій, ні в атестаційному листі щодо висновку про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, атестаційними комісіями не вказано з яких підстав комісії дійшли такого висновку, якими критеріями вони керувалася приймаючи такі рішення.
В розділі I атестаційного листа ОСОБА_1 надана позитивна характеристика та зазначено, що він зарекомендував себе професійним, кваліфікованим, відповідальним фахівцем.
Здійснює заходи, спрямовані на удосконалення оперативно-розшукової діяльності, підвищення її якості. Набув досвіду проведення оперативно-розшукової діяльності та негласних слідчих (розшукових) дій. Приймає участь у документуванні кваліфікованих кримінальних наркоправопорушень, у тому числі у сфері легального обігу наркозасобів. Доручення, які надходять із слідчих підрозділів, виконує відповідно до вимог чинного кримінально процесуального законодавства.
Дисциплінований та вміє правильно будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі. Здатний працювати над усуненням особистих недоліків. У колективі користується авторитетом та повагою. Ініціативний, вимогливий до себе. Багато уваги приділяє підвищенню свого професійного, загальноосвітнього та культурного рівня.
Згідно з висновком начальника ОСОБА_3 протидії наркозлочинності НП України полковника поліції ОСОБА_4 (розділ II атестаційного листа) - ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.
На обґрунтування прийнятого центральною атестаційною комісією №5 апарату ОСОБА_2 поліції України рішення про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, центральною апеляційною атестаційною комісією №1 про відхилення скарги поліцейського, відповідачами на вимогу суду не було надано будь-яких належних та допустимих доказів про невідповідність позивача займаній посаді, оскільки атестаційним листом позивача, а саме його розділами I, II та III спростовуються висновки відповідачів, про що також свідчать позитивні результати тестування ОСОБА_1
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що оскаржувані рішення атестаційних комісій прийняті з порушенням вимог законодавства, оскільки у цих рішеннях, оформлених відповідними протоколами, не зазначено мотивів прийняття саме таких рішень, у них не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє покликання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняті рішення, не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1, а наявними у справі письмовими доказами вказані висновки атестаційних комісій об'єктивно не підтверджені.
За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення центральної атестаційної комісії №5 апарату ОСОБА_2 поліції України, оформлене протоколом ОП №15.00003130.0018425 від 11.02.2016 року про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, рішення центральної апеляційної атестаційної комісії №1, оформлене протоколом ОП №15.00004020.0018425 від 26.02.2016 року про відхилення скарги поліцейського не ґрунтується на вимогах п. 2 розділу 1, п. 3 розділу 3, п.п. 13. 15. 16 розділу 6 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року, прийняті атестаційними комісіями без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, тому вищевказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Відтак відповідачем НП України при прийнятті рішення про звільнення позивача не дотримані вимоги п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ОСОБА_2 поліцію».
Відповідно до пункту 24 Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Згідно з пунктом 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Суд вважає, що невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення. Водночас рішення атестаційних комісій не єдиний доказ виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.
Під час розгляду справи про звільнення працівника через службову невідповідність суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або з інших причин працівник не може виконувати покладених на нього трудових обов'язків.
Представники відповідача в запереченнях на адміністративний позов зазначили, що підставою для звільнення ОСОБА_1 є висновки атестаційних комісій, проте не зазначили, якими критеріями керувалась голова ОСОБА_2 поліції України приймаючи рішення та з яких підстав дійшла такого висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. У зв'язку з цим суд вважає, що не можна визнати законним звільнення з цих підстав, лише посилаючись на рішення атестаційної та апеляційної атестаційної комісії.
Оскільки суд визнає протиправними та скасовує рішення центральної атестаційної комісії №5 апарату ОСОБА_2 поліції України, оформлене протоколом ОП №15.00003130.0018425 від 11.02.2016 року, центральної апеляційної атестаційної комісії №1, оформлене протоколом ОП №15.00004020.0018425 від 26.02.2016 року, які слугували єдиною підставою для винесення наказу головою ОСОБА_2 поліції України №226 о/с від 08.04.2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції, тому зазначений наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, суд не бере до уваги заперечення відповідача про результати тестування ОСОБА_1 за тестом «Midot Integri TEST», за результатами якого позивача не рекомендовано для служби у поліції у зв'язку зі схильністю спотворювати інформацію та схильністю до порушення норм, правил, інструкцій, схильністю до отримання неправомірної вигоди, схильністю до крадіжок коштів та майна, оскільки чинним законодавством не передбачено необхідність врахування результатів такого тестування при вирішенні питання про відповідність займаній посаді. Крім того, пунктом 16 розділу IV Інструкції №1465 передбачено необхідність врахування атестаційними комісіями при прийнятті рішень стосовно поліцейського результатів тестування на поліграфі (у разі проходження), а система «Midot Integri TEST» поліграфом не є.
З урахуванням вищенаведеного, на думку суду, відповідачі не довели правомірності прийняття рішень про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, а тому суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача зі служби в поліції.
Перевіряючи у відповідності до вимог частини третьої статті 2 КАС України рішення відповідача ОСОБА_2 поліції України як суб'єкта владних повноважень щодо звільнення позивача зі служби в поліції, суд приходить до висновку, що таке рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, небезсторонньо (упереджено) та нерозсудливо, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 було незаконно звільнено зі служби в поліції, тому, виходячи із наданих статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити шляхом: визнання протиправними та скасування рішень центральної атестаційної комісії №5 апарату ОСОБА_2 поліції України від 11 лютого 2016 року, центральної апеляційної атестаційної комісії №1 від 26 лютого 2016 року, відповідно до яких ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність; визнання протиправним та скасування наказу голови ОСОБА_2 поліції України від 08 квітня 2016 року №226 о/с «По особовому складу», в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого третього територіального управління (з обслуговування Волинської, Рівненської та Житомирської областей) ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України з 08 квітня 2016 року; стягнення у користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Згідно з статтею 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України у користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 18 128 грн., оскільки в даному підрозділі позивач проходив службу і даний відповідач проводив нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу.
Обчислення середньої заробітної плати здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», згідно з пунктом 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язані відповідні виплати.
Оскільки ОСОБА_1 звільнений у квітні 2016 року, то сума виплат обчислюється за два попередні календарні місяці до звільнення - лютий і березень 2016 року.
Згідно довідки ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України про доходи слідує, що дохід ОСОБА_1 за вказаний період складає 10 876,80 (5 544 + 5 332,80) грн. за 60 календарних днів, відповідно середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 181,28 грн. Час вимушеного прогулу з 09 квітня 2016 року по 17 липня 2016 року становить 84 календарних днів, відтак середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 18 128 грн. (181,28 грн. х 84 дні = 18 128 грн.).
Відповідно до пунктів 2 і 3 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанова про поновлення ОСОБА_1 на посаді та про стягнення з ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 5 438,40 грн. (10 876,80 : 2) підлягає негайному виконанню.
Керуючись статями 3, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про ОСОБА_2 поліцію», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії №5 апарату ОСОБА_2 поліції України, оформлене протоколом ОП №15.00003130.0018425 від 11.02.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 апарату ОСОБА_2 поліції України, оформлене протоколом ОП №15.00004020.0018425 від 26.02.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_2 поліції України №226 о/с від 08.04.2016 року про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (М-156147) - старшого оперуповноваженого третього територіального управління (з обслуговування Волинської, Рівненської та Житомирської областей) ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України.
Поновити ОСОБА_1 (М-156147) на посаді старшого оперуповноваженого третього територіального управління (з обслуговування Волинської, Рівненської та Житомирської областей) ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України з 08 квітня 2016 року.
Стягнути з ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 15 227,52 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять сім гривень п'ятдесят дві копійки).
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 (М-156147) на посаді старшого оперуповноваженого третього територіального управління (з обслуговування Волинської, Рівненської та Житомирської областей) ОСОБА_3 протидії наркозлочинності ОСОБА_2 поліції України з 08 квітня 2016 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5 438,40 грн. (п'ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень сорок копійок) звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 23 липня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА_5 Костюкевич
Судді О.О. Андрусенко
ОСОБА_6