Справа № 686/14517/16-к
19 липня 2016 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , її представника ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого ОСОБА_7 про арешт тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні №12016240000000104,
встановив:
18 липня 2016 року старший слідчий СУ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучений автомобіль марки «ЗАЗ ДЕУ», р.н. НОМЕР_1 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 , але у зв'язку із смертю останнього, перейшов у власність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Як зазначено в клопотанні, 17 липня 2016 року приблизно о 19 год. 20 хв., неподалік перехрестя вулиць Хмельницька - Купріна в с.Користова Волочиського району, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ЗАЗ ДЕУ», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Хмельницькій, в напрямку м. Волочиськ, допустила наїзд на ОСОБА_9 , 1937 р.н., в результаті чого остання, від отриманих травм, загинула на місці пригоди.
Дане кримінальне правопорушення 17 липня 2016 року зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016240000000104, правова кваліфікація правопорушення - ч.2 ст.286 КК України.
В ході проведення досудового розслідування, а саме 17 липня 2016 року автомобіль марки «ЗАЗ ДЕУ», 2007 р.в., р/н НОМЕР_1 , вилучено з місця дорожньо-транспортної пригоди та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Волочиського ВП, що знаходиться за адресою м.Волочиськ вул.Слави, 12.
Цього ж дня, винесено постанову про визнання вказаного вище транспортного засобу речовим доказом та передачу його на відповідальне зберігання.
Автомобіль марки «ЗАЗ ДЕУ», р.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_8 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер і був чоловіком ОСОБА_4 (на момент вчинення зазначеної ДТП керувала автомобілем «ЗАЗ ДЕУ», 2007 р.в., р/н НОМЕР_1 ). ОСОБА_4 є фактично власницею вказаного автомобіля, вказаний транспортний засіб було вилучено в останньої.
Автомобіль марки «ЗАЗ ДЕУ», р.н. НОМЕР_1 , під час зазначеної події зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, що мають значення для кримінального провадження.
З метою збереження його стану, забезпечення проведення необхідних експертиз, виникла необхідність в накладенні арешту на вказаний вище автомобіль.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів, ОСОБА_4 та її представник щодо задоволення клопотання слідчого не заперечили.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч.1). Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3). Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч.10). Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11).
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, 17 липня 2016 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був тимчасово вилучений автомобіль марки «ЗАЗ ДЕУ», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 , але у зв'язку із смертю останнього, перейшов у власність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний транспортний засіб, на який просить накласти арешт слідчий та який містить на собі сліди кримінального правопорушення, 17 липня 2016 року постановою слідчого було визнано речовим доказом та передано на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Волочиського ВП (м.Волочиськ вул. Слави, 12).
Згідно з ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно з ст.170-173 КПК України є правові підстави для накладення арешту на тимчасово вилучений 17 липня 2016 року автомобіль марки марки «ЗАЗ ДЕУ», р.н. НОМЕР_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, зникнення, знищення вказаного майна, в зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.172, 173 КПК України,-
ухвалив:
Клопотання старшого старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_7 - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений автомобіль марки «ЗАЗ ДЕУ», р.н. НОМЕР_1 , який, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , належить ОСОБА_8 , але у зв'язку із смертю останнього, перейшов у власність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, а згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець мана, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя