Справа № 686/10853/16-а
19 липня 2016 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1
при секретарі Гудловській О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'язання поновлення виплати пенсії за віком, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'язання поновлення виплати пенсії за віком та просить визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2 з 22.04.2013 року та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в
м. Хмельницькому перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 22.04.2013 року в розмірах відповідно чинного законодавства. На обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що вона є пенсіонером, що підтверджується посвідченням серії №023109 та з 1993 року отримувала пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в м. хмельницькому. До 2006 року проживала у м. Хмельницькому. В подальшому виїхала на постійне місце проживання в США.
22.04.2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахування та поновлення виплати пенсії за віком в розмірах відповідно до чинного законодавства України, проте їй було відмовлено листом №192/Р-12 від 22.04.2016 року та повідомлено, що оскільки на даний час угоди про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення між урядом України та Урядом США не укладено, підстав для поновлення та виплати пенсії не має.
Вказане рішення вона вважає протиправним.
Позивач направив до суду заяву про слухання справи у її відсутність та підтримання позову.
Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що проти задоволення позову заперечує.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером, що підтверджується посвідченням серії №023109 та з 1993 року отримувала пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому. До 2006 року ОСОБА_2 проживала у м. Хмельницькому. В подальшому виїхала на постійне місце проживання в США.
22.04.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахування та поновлення виплати пенсії за віком в розмірах відповідно до чинного законодавства України, проте їй управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому було відмовлено листом №192/Р-12 від 22.04.2016 року та повідомлено, що оскільки на даний час угоди про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення між урядом України та Урядом США не укладено, підстав для поновлення та виплати пенсії не має.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Конституційний суд України Рішенням № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в Рішенні №25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).
У пункті 54 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що наведених вище міркувань Європейський суд з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи те, що рішення Європейський суд з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику Європейський суд з прав людини , у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
На підставі наведеного суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому зобов'язане перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 22.04.2013 року в розмірах відповідно чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року, ст.ст.6, 8, 9, 10, 11, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -
Позов задоволити.
Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в
м. Хмельницькому щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2 з 22.04.2013 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 22.04.2013 року в розмірах відповідно чинного законодавства.
На постанову через суд першої інстанції, який її ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Суддя: