Справа№ 640/5814/16-п
н/п 3/640/2635/16
"20" липня 2016 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, паспорт МК № 648704 виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківський області 11.12.1997, головного бухгалтера ДНВП «Об'єднання «Комунар», який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі: КУпАП), -
ОСОБА_1 будучи головним бухгалтером ДНВП «Об'єднання «Комунар» (код ЄДРПОУ 14308730), несвоєчасно подав податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року № НОМЕР_1 від 18.02.2016 року, встановленого актом камеральної перевірки № 117/28-09-40-14/14308730 від 18.03.2016 року, чим порушено п. 49.18.1, п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI. Факт порушення було встановлено актом перевірки від 18.03.2016 року № 117/28-09-40-14/14308730.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, долучив копію рішення Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального Головного Управління ДФС України про продовження строку розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені особою, яка притягається до відповідальності суд приходить до наступного.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення визначені статтею 255 КУпАП. Так, згідно ч. 1 статті 255 КУпАП встановлено, що уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 163-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення наряду з фактичними обставинами справи та даними про особу правопорушника вказуються нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване правопорушення. Згідно ч.1 статті 257 КУпАП України протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративні правопорушення. Відповідно до статті 221 КУпАП судді районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 163-1 КУпАП.
Таким чином, суд розглядає складений адміністративний протокол з приводу наявності чи відсутності адміністративного правопорушення в діях (бездіяльності) конкретної особи, відносно якої було складено протокол в межах інкримінованого правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що на день розгляду адміністративного матеріалу процес оскарження акту перевірки та податкових повідомлень-рішень завершився, у зв'язку з чим судом встановлено подію та склад адміністративного правопорушення. Разом з тим, незважаючи на не визнання своєї провини ОСОБА_1, його винність у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 65 серія АА 710528 від 05 квітня 2016 року (арк. справи 6), актом перевірки № 117/28-09-40-14/14308730 від 05.04.2016 року (арк. справи 10-12), актом № 2017/10/28-09-40-25 від 21.03.2016 року (арк. справи 8), актом № 40/28-09-40-14/14308730 від 05.04.2016 року, постановою Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 163-1 КУпАП. Граничний термін подання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року становить 20.01.2016 р., проте як вбачається з матеріалів справи ДНВП «Об'єднання «Комунар» фактично декларацію подано до податкового органу електронним засобом 18.02.2016 року.
Згідно п. 49.4. ст. 49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками нього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового місяця.
Згідно абз. 2-4 п.п. 7.1 розділу ІІІ Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 після підготовки платником податків податного документа в електронному вигляді на нього накладаються електронно-цифрові підписи підписи посадових осіб платника податків у такому порядку: першим електронно- цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера), другим - електронно-цифровий підпис керівника, третім - електронно-цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податків». Відповідно до відомостей із ЄДР від 19.01.2016 керівник - ОСОБА_2 (НОМЕР_2).
ОСОБА_3 (НОМЕР_3), яким підписано надісланий договір, відповідно до відомостей до ЄДР від 19.01.2016 року - заступник генерального директора з кадрів та режиму - особа, яка має право підпису. Згідно листа ДФС України від 24.11.2015 року № 3311/7/99-99-11-03-01-17 запроваджено новий електронний сервіс управління ЕЦП.
Такий сервіс надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб та самостійно визначити термін, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера
Сформоване Повідомлення обов'язково підписується керівником електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків. Відповідно до відомостей із ЄДР від 02.02.2016 керівник - ОСОБА_3 (НОМЕР_3), особа, яка має право підпису - ОСОБА_3 (НОМЕР_3) з приміткою тимчасово покладено виконання обов'язків генерального директора згідно наказу ДКА України від 29.01.2016 №4-КП. Після оброблення відомостей СДПІ в ІС «Податковий блок» в реєстраційних та облікових даних керівник га особа, яка має право підпису - ОСОБА_3. 04.02.2016 прийнято «Договір про визнання електронних документів» підписаний електронним підписом керівника - ОСОБА_3
За вказаних обставин, чинним законодавством не передбачена норма що звільняє від відповідальності несвоєчасну подачу податкової декларації з податку на додану вартість та реєстрацію податкових накладних за відсутності керівника підприємства.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП доведеним, а тому ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП, доведеним, однак на час розгляду адміністративного протоколу справа не може бути розглянута та правопорушник не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки на час надходження матеріалів до суду минули строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП.
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст. 163-1 КУпАП у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Київського районного суду
м. Харкова М.Ю. Лях