Справа № 638/2632/16-ц
2/638/2265/16
(заочне)
15.07.2016 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Шестака О.І.,
при секретарі - Демченко І.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харковi цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
встановив:
12.02.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача: 52160,00 грн. основного боргу, 3% річних від простроченої суми в розмірі 4689,61 грн.; суму індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 39798,08 грн.; пеню в розмірі 46014,89 грн.; сплачений судовий збір в розмірі 1426,64 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказав, що 14.12.2012 р. між ним і відповідачем був укладений письмовий договір позики, предметом якого було передання у власність боржнику грошових коштів в розмірі 2000 доларів США; кінцевою датою повернення боргу було визначено 14.02.2013 р.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 всіма можливими способами ухиляється від виконання зобов'язань щодо повернення позики і до теперішнього часу не виконав свій обов'язок; на письмову вимогу відповіді не надав.
ОСОБА_1 вказує, що договір позики від 14.12.2012 р. вважається укладеним між заявником - позикодавцем та боржником - позичальником, оскільки згідно ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, на підставі чого, відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, ОСОБА_2 було надано розписку.
Факт передачі грошей від позивача та отримання їх відповідачем, вказує ОСОБА_1, також підтверджується підписами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Посилаючись на ст. 1049 ЦК України, ОСОБА_1 вказує, що відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти в розмірі 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США на момент звернення з цим позовом складає 52160 грн. (100 доларів США складає 2608 грн.).
Таким чином, вказує позивач, оскільки відповідач на момент пред'явлення цього позову не виконав своє грошове зобов'язання за договором та не повернув відповідачу грошову суму позики в розмірі 2000 доларів США, з нього на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за договором позики в розмірі 52160 грн.
Посилаючись на ст. 611, 625 ЦК України, позивач зазначає, що ОСОБА_2 повинен сплатити на його користь суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що ссстановить 39798,08 грн., 3% річних від простроченої суми, що становить 4689,61 грн., а також пеню, розраховану виходячи з положень ч. 6 ст. 231 ЦК України та ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме 46014,89 грн. Загальна сума заборгованості складає 142662,58 грн.
31.05.2016 р. ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача: 52160,00 грн. основного боргу, 3% річних від простроченої суми в розмірі 5149,00 грн.; суму індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 46189,87 грн.; пеню в розмірі 52392,94 грн.; сплачений судовий збір в розмірі 1426,64 грн.
В судове засiдання позивач ОСОБА_1 не з'явився, до суду подав заяву, в якiй просив розглянути справу за його відсутністю, в разі неявки відповідача просив винести заочне рішення. Також позивач подав до суду заяву, в якій просив уточнену позовну заяву залишити без розгляду.
Вiдповiдач ОСОБА_2 в судове засiдання не з'явився, причину неявки суду не повiдомив, заяв про розгляд справи без його участi до суду не надходило. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення телеграми, яке надійшло до суду.
Суд ухвалює заочне рішення на пiдставi наявних у справi доказiв, що відповiдає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню в цілому з наступних підстав.
У відповідності до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Вiдповiдно до копії розписки, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 взяв в борг 14.12.2012 р. у ОСОБА_1 суму 2000 доларів США на строк 2 місяці (до 14.02.2013 р.), які зобов'язався своєчасно повернути. Розписка також підписана двома свідками - ОСОБА_3 і ОСОБА_4.
Вiдповiдно до правової позиції Верховного суду України, яка викладена, зокрема, в постановi суду від 18.09.2013 р. по справi №6-63цс13, в ухвалi суду від 04.09.2015 р. по справi №6-1618ц15, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 виплати по поверненню боргу не проводились. Відповідачем на спростування вказаної інформації не було надано жодних доказів.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті НБУ, станом на 12.02.2016 р. курс долару США до гривні становив 2608,3668 грн. за 100 доларів США.
Таким чином, на даний час основна сума боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 складає 52167,34 грн.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого iндексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти рiчних вiд простроченої суми, якщо iнший розмiр процентiв не встановлений договором або законом.
З копії розписки, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що інший розмір процентів сторонами встановлено не було.
Вiдповiдно до розрахунку, наданого позивачем, сума 3% рiчних за перiод невиконання вiдповiдачем свого боргового зобов'язання, становить 4689,61 грн.; сума індексу інфляції за весь час прострочення становить 39798,08 грн.; розмір пені - 46014,89 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованостi ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 становить 142662,58 грн. i складається з: 52160,00 грн. - сума основанного боргу; 4689,61 грн. - 3% рiчних за перiод невиконання вiдповiдачем свого боргового зобов'язання; 39798,08 грн. - сума індексу інфляції за весь час прострочення; 46014,89 грн. - пеня.
Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України сторонi, на користь якої ухвалено рiшення, суд присуджує з другої сторони понесенi нею i документально пiдтвердженi судовi витрати.
Позивачем на підтвердження понесених судових витрат надано квитанцію №15104193 від 12.02.2016 р. про сплату судового збору в розмірі 1426,64 грн.
Таким чином, з вiдповiдача також підлягає стягненню сплачена позивачами при зверненні до суду сума судового збору в розмірі 1426,64 грн.
На підставі ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 79, 88, 209, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, постановою ВСУ вiд 18.09.2013 р. по справi №6-63цс13, суд, -
вирiшив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (24.12.19744 р.н., паспорт серії МК №613582, зареєстрований за адресою: м. Харкiв, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 144089 (сто сорок чотири тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 22 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рiшення може бути оскаржено до апеляцiйного суду Харкiвської областi протягом 10 днiв через суд першої інстанції.
Головуючий Шестак О.І.