10.06.2016
Справа 431/1275/16-а
Провадження 2-а/431/23/16
(повний текст)
10 червня 2016 року Старобільський районний суд
Луганської області
у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,
при секретарі Дубініній О.О.,
представника позивача Северіної-Мусієнко Т.В.,
представника відповідача Черв'як О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позову посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2). Оскільки він працював в м. Чорнобиль в зоні відчуження в період з 02 липня1986 року по 04 серпня 1986 року, то він має право на надання пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
13 жовтня 2015 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 27 жовтня 2015 року йому було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з тих підстав, що надані ним документи, начебто, не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України
«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого
постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005
року,а довідка, що підтверджує факт виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, відсутня.
Позивач вважає, що висновок Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо відмови у призначені пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є незаконним, а бездіяльність посадових осіб фонду, неправомірною.
Також позивач вважає, що представлені ним посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та документи із зазначенням періоду роботи, населеного пункту, де ним виконувались роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, довідка Старобільського автотранспортного підприємства № 20974 від 25 листопада 1992 року № 305, згідно якої він дійсно працював в м. Чорнобиль в зоні відчуження в період з
02 липня 1986 року по 04 серпня 1986 року та йому була виплачена заробітна
плата в сумі 162,54 руб. із встановленим коефіцієнтом кратності 2, є достатніми
для підтвердження факту виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
безпосередньо в зоні відчуження.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі позовні вимоги позивача та просила суд визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області щодо не призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України № 796 ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України № 796 ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 13 жовтня 2015 року.
В судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області Черв'як О.М. позовні вимоги позивача вважала необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що відсутні довідки, які підтверджують факт виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження. Таким чином, вважала що призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі наданих ним документів, управління не має можливості.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до письмових доказів, судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2) у відповідності до посвідчення від 10 жовтня 1992 року (а.с. 3).
Згідно трудової книжки позивача (а.с. 5-8) та архівної довідки 28 вересня 2015 року (а.с. 9), позивач з 24 грудня 1985 року по 8 липня 1993 року працював в Старобільському АТП-12662 на посаді водія вантажного автомобіля.
Згідно довідки Старобільського АТП-12662, позивач з 2 липня 1986 року по 4 серпня 1986 року, був направлений для роботи у зоні відчуження, населений пункт Чорнобиль (а.с. 10).
Також вказана обставина підтверджується карточкою доз радіоактивного опромінювання (а.с. 11), довідкою начальника зведеної колони Мінавтотранс УССР (а.с. 12) згідно якої позивач з 4 липня 1986 року по 31 липня 1986 року знаходився в 3- кілометровій зоні та виконував роботи по будівництву дороги Зелений Мис-Чорнобиль, довідкою директора АТП-10974 (а.с. 23), наказом директора АТП-10974 про перерахунок заробітної плати (а.с. 24).
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідач, посилається на відсутність необхідних для призначення пенсії документів, у відповідності до Постанови ПФУ України № 22-1 від 25.11.2005 року, не надаючи правової оцінки тим документам, які були надані позивачем.
Згідно ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством, при цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 22 Конституції гарантує конституційні права і свободи та зазначає неможливість їх скасування.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У відповідності до аб. 6 п.п. 5 п. 2.1 Постанови ПФУ України № 22-1 від 25.11.2005 року, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Таким чином, вказаною нормою не встановлюється вичерпний перелік документів, на підставі яких можливо призначити пенсію з пониженням пенсійного віку.
Суд приходить до висновку, що первинні документи - довідка начальника зведеної колони Мінавтотранс УССР (а.с. 12) згідно якої позивач з 4 липня 1986 року по 31 липня 1986 року знаходився в 3-кілометровій зоні та виконував роботи по будівництву дороги Зелений Мис-Чорнобиль та картка доз радіоактивного опромінювання (а.с. 11) є належними первинними документами, які підтверджують факт періоду роботи, населений пункт та об'єкт, де позивачем виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому відмова відповідача призначенні йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку є безпідставною та неправомірною, а вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, є такою, що відповідає діючому законодавству та доказам по справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 26, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», абз. 6 п.п. 5 п. 2.1 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, ст. ст. 2, 5, 6, 9, 158-163, 186 КАС України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області щодо не призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України № 796 ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України № 796 ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 13 жовтня 2015 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Озеров