Провадження номер 2/741/414/16
Єдиний унікальний номер 741/961/16
іменем України
22 липня 2016 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Дикого В.М.,
з участю секретаря с/з ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадковий житловий будинок,
ОСОБА_3 подала до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву до Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадковий житловий будинок. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 31 грудня 1995 року помер її батько ОСОБА_4. Разом з ним на день його смерті по вул. Челюскіна, 8, у с. Мрин Носівського району Чернігівської області проживала його дружина - мати позивача ОСОБА_5. Вона фактично прийняла спадщину після ОСОБА_4, але юридично не оформила своїх спадкових прав. У 2001 році позивач забрала матір на постійне проживання до свого будинку у с. Дуболугівка Ніжинського району, вул. Лісова, 48, адже мати мала слабке здоров'я й потребувала стороннього догляду. Разом з позивачем ОСОБА_5 проживала до дня своєї смерті, а саме: до 01 березня 2004 року. Позивач є спадкоємцем померлої за законом. Рідні брати позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини, про що склали відповідні заяви. Коли позивач звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті матері, нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що відсутні документи, які б підтверджували факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті останньої. Саме тому позивач й звернулася до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання разом з померлою ОСОБА_5 на час її смерті у с. Дуболугівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Лісова, 48, та визнання за нею права власності на житловий будинок по вул. Челюскіна, 8, у с. Мрин Носівського району Чернігівської області як спадкоємцем за законом після смерті матері.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позов з підстав, викладених у його змісті, та просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача, Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області, у судове засідання не з'явився. Сільський голова направив до суду заяву, у якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу розглянути без участі представника відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.
Житловий будинок по вул. Челюскіна, 8, у с. Мрин Носівського району Чернігівської області, власником якого згідно з погосподарською книгою значився ОСОБА_4, відносився до типу робочого двору, що підтверджується довідкою Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області №1914/3-14 від 12.12.2013 р. (а. с. 14).
31 грудня 1995 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 4).
На день смерті ОСОБА_4 разом з ним у будинку за адресою: вул. Челюскіна, 8, с. Мрин Носівського району Чернігівської області, мешкала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_5, що підтверджується довідкою Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області №716/3-14 від 01.07.2016 (а. с. 20).
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_5 України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
У судовому засіданні встановлено, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дружина ОСОБА_5 як спадкоємець першої черги за законом, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
01 березня 2004 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 5).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 29) убачається, що ОСОБА_5 за життя заповіту не складала.
Отже, спадкування після смерті ОСОБА_5 здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, його дружина та батьки.
ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про її народження та копією свідоцтва про укладення шлюбу між нею та ОСОБА_8 (а. с. 7, 8).
З повідомлення Носівської районної державної нотаріальної контори № 1460/01-16 від 22 липня 2016 року (а. с. 30) та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 28) убачається, що спадкова справа після померлої 01 березня 2004 року ОСОБА_5 не заводилася.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.
Факт, який просить встановити позивач, підтверджується повідомленням УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області №6211/04 від 18.11.015 р. та копією довідки Дуболугівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 319 від 02 грудня 2013 року (а. с. 12).
З повідомлення нотаріуса № 1460/01-16 від 22 липня 2016 року (а. с. 11) убачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не зверталася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, а також у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем на момент смерті останньої.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У судовому засіданні встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією довідки Дуболугівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 319 від 02 грудня 2013 року (а. с. 12).
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Установлення факту має для ОСОБА_3 юридичне значення, адже дозволяє їй реалізувати своє право на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5
Ураховуючи викладені обставини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_5, який спадщину прийняв.
У судовому засіданні встановлено, що правовстановлюючий документ на житловий будинок по вул. Челюскіна, 8, у с. Мрин Носівського району Чернігівської області відсутній.
Матеріали справи підтверджують, що на будинок № 8 по вул. Челюскіна у с. Мрин Носівського району Чернігівської області виготовлена технічна документація (а. с. 16-18).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги в частині визнання права власності також підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Установити факт постійного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто 01 березня 2004 року, за адресою: вул. Лісова, 48, с. Дуболугівка Ніжинського району Чернігівської області.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 01 березня 2004 року, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований у с. Мрин Носівського району Чернігівської області, вул. Челюскіна, 8, який складається з власне жилого будинку «А», веранди «а», ґанку «а1», сараю «Б», погреба «П», дерев'яної огорожі, загальною площею 68,8 кв. м житловою площею 36,4 кв. м інвентаризаційною вартістю 27567 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Дикий