05.07.2016 року Справа № 904/8044/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.
представники сторін:
від відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність №33-Д від 01.02.16 р.;
від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність №14-138 від 13.05.14 р.;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 904/8044/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ", м. Кривий Ріг
про стягнення 38 458 656,34 грн.,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 904/8044/15 (у складі колегії суддів: головуючий колегії ОСОБА_3, судді Новікова Р.Г., Ярошенко В.І) в задоволені позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем проведено розрахунок за отриманий згідно договору № 13-156-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 року, про що надані відповідні докази, прострочення виконання грошового зобов'язання відсутнє. Тому, на думку суду, відсутні підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Не погоджуючись з рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, за неповному дослідженні судом доказів по справі, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного тлумачення судом умов додаткової угоди №11 від 22.12.2014 року
В апеляційній скарзі скаржник зазначає на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.213, 631, 653 Цивільного кодексу України 4, 42, 43, 47, 82 Господарського процесуального кодексу України.
Просить оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав. У поясненнях суду апеляційної інстанції заперечував проти доводів скаржника. Вважає їх безпідставними, а висновки оскаржуваного судового рішення правильними та обґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (покупець) 04.01.2013 року було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13-156-ВТВ (а.с.39-42 том 1).
За умовами п.1.1 договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві у 2013 році газ в обсязі до 16 391,100 тис.куб.
Згідно п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.
Сторони підписали акти приймання-передачі природного газу за період січень 2013 року - листопад 2014 року, відповідно до яких позивач поставив відповідачу природний газ на суму 118 379 998,57 грн. у обсязі 23 474,360 тис.куб.м. (а.с.57-79 том 1).
Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.
Згідно з пунктом 11 договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
22.12.2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 11 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п.п. 1.1, 2.1, 6.1, 11 у наступній редакції:
1.1 Продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
2.1 Продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року газ в обсязі до 46 082,447 тис.куб.
6.1 Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2. договору.
Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем та покупцем.
У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання-передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У будь якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.
11.Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.” (а.с.55-56 том 1).
Таким чином, між сторонами була погоджена нова домовленість щодо остаточних строків розрахунку.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Звернувшись з позовом до суду, позивач стверджував про порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 13-156-ВТВ від 04.01.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ за період січень 2013 року - листопад 2014 року. Заявляв про наявність заборгованості в розмірі 23 393 875,49 грн.
Враховуючи умови додаткової угоди №11 від 22.12.2014 року остаточний розрахунок за отриманий за спірний період газ мав бути проведений відповідачем до 20. 01.2016 року, оскільки договір діє до 31.12.2015 року.
Позивач звернувся з позовом до господарського суду 25.09.2015 року. На час звернення право позивача отримати грошові кошти за договором порушено не було.
В матеріалах справи містяться докази оплати відповідачем за поставлений у період з січня 2013 року по листопад 2014 року природний газ у повному обсязі до 20.01.2016 року, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.3-55, 192-200 том 2, а.с. 1-68 том 3).
Враховуючи, що відповідно до ст. ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, докази належного виконання відповідачем наявні у матеріалах справи, висновок оскаржуваного судового рішення про відсутність заборгованості і відсутність підстав для стягнення санкцій за порушення відповідачем зобов'язання, є законним та обґрунтованим.
За вказаних обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 904/8044/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Підписано в повному обсязі 12.07.2016 року.