Постанова
Іменем України
16 квітня 2007 року
Справа № 2-6/2110-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплава Л.М.,
Антонової І.В.,
за участю представників сторін:
заявника: не з'явився;
боржника: не з'явився;
Арбітражний керуючий: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 20 лютого 2007 року у справі № 2-6/2110-2007
за заявою Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, 95053)
до боржника - Державного підприємства "Кримконтракт" (пров. Елеваторний, 3, м.Сімферополь, 95000)
Арбітражний керуючий - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
за участю - Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)
про визнання банкрутом
Ухвалою від 20.02.2007 року у справі № 2-6/2110-2007 господарський суд АР Крим скасував заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Державному підприємству "Кримконтракт", а також органу, уповноваженому здійснювати розпорядження майном боржника - Фонду майна АР Крим відчужувати в будь-якій формі, у тому числі шляхом приватизації по конкурсу, будь-яке майно боржника та його структурних підрозділів, застосованих ухвалою господарського суду АР Крим від 08.02.2006 року.
Не погодившись з ухвалою господарського суду АР Крим, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, як винесену з порушенням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Представники заявника, боржника, арбітражний керуючий у судове засідання не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином ухвалою від 25.03.2007 року. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути праву за відсутності зазначених осіб.
Від Фонду майна АР Крим надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією встановлено наступне.
У провадженні господарського суду АР Крим знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Кримконтракт», порушеної на підставі заяви Державної податкової інспекціі у місті Сімферополі в АР Крим, у порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з неможливістю боржника виконати зобов'язання перед бюджетом в сумі 63534,93 грн.
З метою захисту прав кредиторів та задоволення вимог за рахунок майна боржника, ухвалою господарського суду АР Крим від 08.02.2006 року було прийнято заходи в частині забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Державному підприємству «Кримконтракт» а також органу, уповноваженому здійснювати розпорядження майном боржника - Фонду майна АР Крим, відчужувати в будь-якій формі, у тому числі шляхом приватизації по конкурсу, будь-яке майно боржника та його структурних підрозділів.
08.02.2006 року до господарського суду АР Крим від Фонду майна АР Крим надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів.
Ухвалою від 20.02.2007 року господарський суд АР Крим скасував заходи забезпечення вимог кредиторів, прийнятих ухвалою від 08.02.2006 року. Висновки суду мотивовані тим, що, згідно даних самого боржника, заборгованість перед ініціюючим кредитором - Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в АР Крим є погашеною.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга арбітражного керуючого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
08.02.2007 року за клопотанням Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в АР Крим, господарським судом АР Крим прийнято заходи по забезпеченню вимог кредиторів.
Частиною 3 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.
Господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.
19.02.2007 року до господарського суду АР Крим надійшло клопотання Фонду майна АР Крим (залученого до участі у справі ухвалою від 08.02.2007 року) про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою від 08.02.2007 року. Власне клопотання Фонд майна АР Крим обгрунтував посиланням на відсутність у боржника заборгованості перед ініціюючим кредитором.
Судовою колегією встановлено, що згідно з довідкою від 16.02.2007 року № 10268/10/191, виданої Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в АР Крим, у боржника станом на 16.02.2007 року відсутня заборгованість зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) перед ініціюючим кредитором - Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в АР Крим. Зазначена довідка видавалась для надання у господарський суд АР Крим (том 2 а.с.17).
З урахуванням документально підтвердженої відсутності боргу у боржника перед ініціюючим кредитором, у суду першої інстанції були правові підстави для скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, застосованих ухвалою від 08.02.2007 року.
Арбітражний керуючий в апеляційній скарзі посилається на довідку Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя від 21.02.2007 року та на наявність у Севастопольської виробничої ділянки ДП «Кримконтакт» заборгованості з податку на землю в сумі 154370,31 грн., прямих податків в сумі 4068,69 грн. Судова колегія не може прийняти до уваги такі посилання, оскільки зазначені вище відомості були відсутніми у матеріалах справи при прийнятті оскаржуваної ухвали від 20.02.2007 року та не могли враховуватись судом при розгляді клопотання Фонду майна АР Крим.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Кримконтракт» у складі структурних підрозділів (ділянок), розташованих у м.Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Джанкой входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Враховуючи дозвіл Міністерства агропромислового комплексу АР Крим (лист від 12.10.2001 року № 16/2729-62), який був органом управління зазначеного майна, наказом від 29.03.2002 року № 262 Фонд майна АР Крим ухвалив рішення про передачу в оренду Колективному підприємству «Марина» цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Кримконтракт» у складі структурних підрозділів (ділянок), розташованих у м.Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Джанкой.
Відповідно до Акту оцінки вартості об'єкта оренди станом на 31.03.2002 року (додаток №1 до договору оренди), кредиторська заборгованість підприємства на момент передачі в оренду склала 842,5 тис. грн, до складу якої ввійшли поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом у сумі 146,0 тис. грн.
11.07.2002 року між Фондом майна АР Крим і колективним підприємством «Марина» було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДП «Кримконтракт» у складі структурних підрозділів (ділянок), розташованих у мм. Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Джанкой.
Відповідно до Акту прийому-передачі об'єкта від 11.07.2002 року, колективне підприємство «Марина» прийняло, а Фонд майна АР Крим передав цілісний майновий комплекс ДП «Кримконтракт» у складі структурних підрозділів (ділянок), розташованих у містах Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Джанкой, відповідно до умов договору оренди за матеріалами інвентаризації за станом на 31.03.2002 року.
З огляду на те, що згідно з вимогами статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар цілісного майнового комплексу стає правонаступником прав і обов'язків, пов'язаних з діяльністю цього підприємства, вартість майна, переданого колективному підприємству «Марина», включила в себе вартість цінних паперів, кошти, дебіторську та кредиторську заборгованість за балансом станом на 31.03.2002 року (поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом склали в сумі 146,0 тис. грн).
Правонаступництво також було передбачено пунктом 1.6 договору оренди, відповідно до якого орендар -колективне підприємство «Марина» - виступило правонаступником усіх прав і обов'язків ДП «Кримконтракт».
Таким чином, з урахуванням пункту 1.6 договору оренди, колективне підприємство «Марина» стало правонаступником прав і обов'язків ДП «Кримконтракт», у тому числі і заборгованості перед бюджетом Автономної Республіки Крим.
Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.07.2002 року «Про внесення змін до постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.07.1999 року № 266 «Про управління майном», Державне підприємство «Кримконтракт» передано до сфери управління Міністерства промисловості, транспорту та зв'язку Автономної Республіки Крим.
01.10.2002 року Міністерством промисловості, транспорту та зв'язку Автономної Республіки Крим було видано наказ № 5 «Про реорганізацію ДП «Кримконтракт», відповідно до якого, ДП «Кримконтракт» припиняло свою діяльність шляхом приєднання до орендаря - колективного підприємства «Марина», а останнє ставало правонаступником усіх прав і обов'язків ДП «Кримконтракт».
На виконання цього наказу, все майно ДП «Кримконтракт» було зараховано на баланс КП «Марина». Однак, Міністерство промисловості, транспорту та зв'язку АР Крим не повідомило про припинення ДП «Кримконтракт» ані податкові органи, ані органи статистики, у зв'язку з чим, не було внесено відповідних змін до Державного реєстру обтяження рухомого майна.
Таким чином, з моменту передачі в оренду та на даний час у якості окремих юридичних осіб і платників податків існують Державне підприємство «Кримконтракт» у складі структурних підрозділів (ділянок), розташованих у містах: Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Джанкой і Колективне підприємство «Марина», при тому, що податкова заборгованість нараховується окремо по кожному підприємству.
Постановою Верховної Ради АР Крим від 21.05.2003 року № 558-3/03, з урахуванням змін, внесених постановою Верховної Ради АР Крим від 19.11.2003 року № 728-3/03, цілісний майновий комплекс ДП «Кримконтракт», що перебував в оренді у колективного підприємства «Марина», включено до переліку об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, що підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом.
У зв'язку з цим, Фондом майна було прийнято рішення з приватизації зазначеного об'єкта з виділенням в окремі об'єкти приватизації структурних підрозділів (накази від 25.07.2003 року № 684, від 17.09.2004 року № 1077, від 28.10.2004 року № 1270 та від 23.05.2006 року № 376).
У зв'язку з несплатою КП «Марина» орендної плати, рішенням господарського суду АР Крим від 12.10.2005 року у справі № 2-20/12925-2005 договір оренди від 11.07.2002 року було розірвано, на КП «Марина» було покладено обов'язок повернути передане йому майно відповідно до переліку, згідно з Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року № 847 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.1997 року за№ 446/2250.
28.02.2002 року господарським судом АР Крим було видано наказ про примусове виконання рішення від 12.10.2005 року у справі № 2-20/12925-2005 щодо повернення колективним підприємством «Марина» майна державного підприємства «Кримконтракт».
Наказом Фонду майна АР Крим від 31.07.2006 року № 555 було затверджено Акт оцінки вартості об'єкта оренди станом на 31.05.2006 року при припиненні договору оренди, відповідно до якого кредиторська заборгованість перед бюджетом у сумі 542,407 тис. грн. визнана такою, що належить орендареві -комунальному підприємству «Марина».
Пунктом 26 зазначеного вище «Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди» встановлено, що орендар цілісного майнового комплексу державного підприємства несе повну відповідальність по зобов'язаннях, що виникли у зв'язку з орендою державного майна за період до припинення або розірвання договору оренди майном, що належить йому на праві власності.
Акт приймання-передачі орендованого майна не складався, майно перебуває на балансі та зберіганні колективного підприємства «Марина».
Відповідно до пункту 22 Порядку, до моменту підписання акту прийому-передачі майна, що перебувало в оренді, балансоутримувач відповідає за належне утримання і збереження такого майна.
Таким чином, цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Кримконтракт» у складі будівель і споруд, що належить Автономній Республіці Крим та знаходився в оренді Колективного підприємства «Марина» і перебуває в режимі приватизації, немає відношення до юридичної особи - Державного підприємства «Кримконтракт» Міністерства промисловості, транспорту та зв'язку Автономної Республіки Крим.
Заборгованість перед бюджетом виникла у колективного підприємства «Марина» як з правонаступника всіх прав і обов'язків ДП «Кримконтракт» відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року № 847.
На підставі викладеного, оскаржувана ухвала господарського суду АР Крим є законною та обгрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2007 року у справі № 2-6/2110-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
І.В. Антонова