Харківський апеляційний господарський суд
12 квітня 2007 року справа №14/578-04
Колегія суддів у складі: головуючого судді В.В.Афанасьєва,
судді А.І.Бухана,
судді О.В.Шевель
при секретарі Парасочці Н.В.,
за участю представників:
позивача - Кутового Я.О., Кутько Г.С.
відповідача - Куманецького О.М., Собина П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. НОМЕР_1) на рішення господарського суду Сумської області від 21 лютого 2007 року по справі № 14/578-06
за позовом приватного підприємства «Тристан», (місто Охтирка)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місто Охтирка)
про стягнення 81212,32 грн.
та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місто Охтирка)
до приватного підприємства «Тристан», (місто Охтирка)
про стягнення 102176,80 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 21 лютого 2007 року по справі №14/578-06 (суддя Миропольський С.О.) в задоволені позовних вимог позивача за первісним позовом відмовлено в повному обсязі. Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом задоволені в повному обсязі, стягнуто з відповідача 80 891,81 грн. боргу, 4842,06 грн. - 3% річних від простроченої суми, 16442,87 грн. інфляційних збитків, 1021,77 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач за первісним позовом - приватне підприємство «Тристан»- з рішенням господарського суду Сумської області не погодився і у своїй апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права та неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Відповідач за первісним позовом -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив що:
Між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом, 1 грудня 2004 року було укладено договір про надання консалтингових послуг зі строком дії до 30 березня 2005 року, на виконання вимог п. 2.3 розділу 2 якого по закінченню кожного місяця між позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом були складені та підписані акти приймання-передачі виконаних робіт: За грудень 2004 року, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) НОМЕР_2 від 31 грудня 2004 року, надано консалтингових послуг, на загальну суму 25927,87 грн. За січень 2005 року згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) НОМЕР_3 від 31 грудня 2005 року, надано консалтингових послуг на загальну суму 34715 грн. За лютий 2005 року, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) НОМЕР_4 від 28 лютого 2005 року, надано консалтингових послуг на загальну суму 15 375 грн. За березень 2005 року, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) НОМЕР_5 від 30 березня 2005 року, надано консалтингових послуг на загальну суму 4874 грн.
Відповідно до п.2.4 розділу 2 вищевказаного договору, після підписання акту здачі/прийняття послуг, Замовник в особі ПП «Тристан»в термін 2-х банківських днів зобов'язувався перерахувати (або видати суму по видатковому ордеру) вказану сторонами в акті. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Договору.
Позивач ( він же відповідач за зустрічним позовом) в порушення умов договору та чинного законодавства, свої зобов'язання щодо проведення розрахунку не виконав взагалі. Подані позивачем за первісним позовом видаткові касові ордери на загальну суму 81212,32 грн., як доказ проведення розрахунку з позивачем за зустрічним позовом, судом не були прийняті, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи та доказами наданими позивачем за зустрічним позовом. Так згідно висновку експерта № 2149 від 27 листопада 2006 року Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Сумській області встановлено: рукописні тексти та цифрові записи у графі «Одержав прописом», та підписи у графі «одержав - підпис»у видаткових касових ордерах ПП «Тристан»виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (особами). Даний експертний висновок свідчить про те, що позивач за зустрічним позовом не отримував грошових коштів у відповідача за зустрічним позовом згідно видаткових касових ордерів наданих у судове засідання та які маються в матеріалах справи. Надані суду позивачем по первісному позову, вищевказані видаткові касові ордери також не являються належними доказами по даній справі так як, у видаткових касових ордерах в графі - підстава, відсутні будь-які записи про належність даних видаткових касових ордерів до спірного договору, а тому віднести дані видаткові касові ордери до договору про надання консалтингових послуг від 01 грудня 2004 року не можливо. Також згідно довідки Охтирської ОДПІ Сумської області НОМЕР_6 від 30 листопада 2006 року про відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2006 року встановлено, що відповідач за зустрічним позовом не сплачував ПП ОСОБА_1 кошти по даному консалтинговому договору згідно наданих, як доказ, видаткових касових ордерів. Ще одним доказом безпідставності позовних вимог позивача за первісним позовом, та законності вимог позивача за зустрічним позовом являється нотаріально посвідчена заява, колишнього директора ПП «Тристан»ОСОБА_2, який працював на посаді з 30 жовтня 2004 по 24 липня 2006 року, останній пояснив наступне: 01 грудня 2004 року був укладений договір про надання консалтингових послуг між ПП «Тристан»та ПП ОСОБА_1 з терміном дії до 30 березня 2005року, а в частині розрахунків до повного виконання своїх зобов'язань. По даному договору ПП ОСОБА_1 надав консалтингові послуги ПП «Тристан», й за підсумками кожного з місяців підписувався акт здачі-приймання робіт, згідно яких ПП «Тристан»повинно було провести розрахунки. За весь час було підписано 4 акти виконаних робіт за кожен місяць окремо. Дані акти та консалтинговий договір підписані повноважними особами. По даному договору ніяких розрахунків з ПП ОСОБА_1 проведено не було, так як директор не підписував ніяких фінансових документів та не давав наказів щоб розрахувалися з останнім за надані консалтингові послуги. Передплату по даному консалтинговому договору ПП «Тристан»з ПП ОСОБА_1им також не проводило.
Висновок експерта № 2626 від 19 січня 2007 року на думку господарського суду області не може братися до уваги, так як він суперечить зібраним матеріалам справи та спростовується доказами позивача за зустрічним позовом.Заперечення відповідача за зустрічним позовом, про неналежність актів здачі-приймання робіт (надання послуг) до спірного договору не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи та спростовується нотаріально посвідченою заявою директора ПП «Тристан»Пухальського В.О. Також судом встановлено, що між сторонами був укладений лише один договір про надання послуг, що підтверджує належність даних актів саме до цього договору.
Відповідач за зустрічним позовом не подав до суду доказів сплати боргу, тому вимоги позивача за зустрічним позовом, що до стягнення з відповідача 80891,87 грн. боргу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача 16442,87 грн. - інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 4842,06 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства. Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом судом стягнено витрати по держмиту та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
Проте викладені вище висновки господарського суду області на думку колегії суддів не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана належна правова оцінка, через що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і часткового скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Сумської області не забезпечив повного додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно не дослідив усі фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Приймаючи оскаржуване по справі судове рішення та задовольняючи позовні вимоги відповідача ( він же позивач за зустрічним позовом), господарський суд Сумської області правомірно відмовив у стягненні заявлених ПП «Тристан» про розірвання договору та стягнення збитків, оскільки надані цим позивачем документальні докази та інші матеріали справи ( і в тому числі висновки експертних установ) не підтверджують обґрунтованість його вимог про повернення нібито сплачених грошових коштів. За свідченням колишнього керівника позивача останній не здійснював оплату одержаних від відповідача послуг, а позивач в особі нового керівника підприємства належним чином не підтвердив рух відповідних грошових коштів по підприємству. Разом з тим господарський суд Сумської області без достатніх на те підстав задовольнив зустрічні позовні вимоги відповідача про стягнення на його користь з позивача за первісним позовом 102 176,8 гривень вартості нібито наданих ним послуг. При цьому господарський суд не дослідив матеріали справи у їх сукупності, наведені відповідачем доводи у обґрунтування цих вимог та заперечення позивача проти них. Але останні свідчать про те, що відповідач, крім підписаних ним та колишнім керівником позивача актів, жодним належним та допустимим доказом не довів факту надання ним відповідних послуг. Крім того колегія суддів приймає до уваги те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2007 року по справі АС 2/651-06 за позовом Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до приватного підприємства «Тристан»та фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною встановлено, що послуги останнім не надавалися, грошові кошти за спірним договором він не одержував. Зазначений факт не спростовано жодною із зацікавлених сторін.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 21 лютого 2007 року по справі № 14/578-04 скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог.
В іншій частині залишити без змін.
Головуючий суддя В.В.Афанасьєв
суддя А.І.Бухан
суддя О.В.Шевель