Справа № 160/182/16-к Провадження №11-кп/773/432/16 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст. 286 ККУкраїниДоповідач: ОСОБА_2
20 липня 2016 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016030000000049 від 20 березня 2016 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Локачинського районного суду Волинської області від 20 травня 2016 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з повною вищою освітою, одружений, не працює, не судимий на підставі ст. 89 КК України, -
засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки: не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомлятиме її про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтиметься для реєстрації в дану інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_8 залишено попередній - домашній арешт.
Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що він 20 березня 2016 року біля 05 години, в порушення вимог п. 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, керуючи технічно справним автомобілем марки «Пежо Боксер», р.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись по автодорозі сполученням «Устилуг-Луцьк-Рівне» у напрямку м.Луцька, неподалік с. Губин Локачинського району Волинської області був неуважний, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, відповідно не зреагував на її зміну, в результаті чого виїхав на праве узбіччя, де допустив зіткнення із придорожнім деревом.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого.
В своїй апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення, внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити за ч.2 ст. 286 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Посилається на те, що при призначенні покарання ОСОБА_8 судом не враховано, що вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких, від якого настали тяжкі та незворотні наслідки - смерть особи. Також судом не враховано, що ОСОБА_8 скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, тому звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України не відповідає вимогам закону.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, який підтримував свою апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілу ОСОБА_7 , які просили залишити вирок суду першої інстанції без зміни, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а саме, порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_8 у цій частині дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про його особу та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується позитивно, є особою молодого віку, вчинив злочин з необережності, одружений, має на утриманні дружину, яка перебуває у стані вагітності, а також малолітню дитину.
Тому врахувавши всі обставини в кримінальному провадженні, у тому числі й ті, на які посилається прокурор у своїй апеляційній скарзі, суд призначив ОСОБА_8 основне та додаткове покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і не є надто м'яким.
З урахуванням тих же обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та даних про його особу, а також повного відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у зв'язку з чим потерпіла просила суд не позбавляти ОСОБА_8 волі, обґрунтовано суд дійшов висновку і про можливість звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі статей 75, 76 КК України та покладення на нього обов'язків в межах максимального трьохрічного іспитового строку, що дозволить здійснювати контроль за його поведінкою зі сторони кримінально-виконавчої інспекції.
А тому підстав для скасування вироку та ухвалення нового з призначенням обвинуваченому більш суворого покарання, про що ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Локачинського районного суду Волинської області від 20 травня 2016 року щодо ОСОБА_11 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2