Справа № 751/6557/16-п Головуючий у 1 інстанції Гордійко Ю. Г.
Провадження № 33/795/158/2016
Категорія - ст. 124 КУпАП
20 липня 2016 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого судді - Демченка О.В.,
з участю захисника - адвоката ОСОБА_1,
особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2016 року,
Вказаною постановою, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватний підприємець, мешканець АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк дев'ять місяців.
Судом ОСОБА_2 було визнано винним в тому, що він 01 червня 2016 року о 15 год. 00 хв. у м. Чернігові по вул. Козацька, 20-а. керував транспортним засобом «ВАЗ 21154», номерний знак НОМЕР_1, при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю «CITROEN BERLINGO», номерний знак НОМЕР_2, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, в наслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих немає, чим порушив п. 10.3 ПДР України та скоїв правопорушення. передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі, вказуючи про незаконність прийнятого рішення та такого, що не ґрунтується на доказах, просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення в його діях.
В обґрунтування апеляційної скарги стверджує про відсутність підстав для складання адміністративного протоколу, оскільки висновки інспектора поліції про порушення вимог п.10.3 ПДР України не відповідають дійсності. Оскільки вже з вихідних даних, схеми ДТП та пояснень водіїв слідує, що транспортні засоби рухались в одному напрямку по одній смузі, при цьому проїжджа частина дороги мала по одній смузі в кожному напрямку, а тому висновок патрульного поліції про допущення порушення правил дорожнього руху при перестроюванні з однієї смуги в іншу не відповідає дійсності. Враховуючи, що автомобіль «Сітроен» рухався позаду автомобіля «ВАЗ», то саме водій цього авто мав дотримуватися вимог п.13.1 ПДР України в частині дотримання безпечної дистанції. Крім того, зі схеми ДТП та наданих захисником фототаблиці місця ДТП слідує, що зіткнення відбулося на зустрічній для обох транспортних засобів смузі, а з розміщення пошкодження на автомобілях видно, що первинний контакт транспортних засобів відбувся між задніми лівими дверима автомобіля «ВАЗ» та передньою правою частиною переднього бампера автомобіля «Сітроен». Саме місце контакту розташоване за 2.4 метри від лівого краю проїжджої частини. Посилаючись на ці обставини, автор скарги вважає, що автомобіль «Сітроен» на час виконання маневру повороту водієм «ВАЗ» знаходився на зустрічній смузі, а тому саме виконання ним обгону знаходиться в прямо причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
В засіданні апеляційного суду захисник та особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності підтримали подану апеляційну скаргу і просили скасувати постанову суду з зазначених в скарзі підстав. Додатково захисник надав суду висновок експертного дослідження обставин і механізму ДТП та копію постанови, яка не набрала законної сили, про притягнення до адміністративної відповідальності водія автомобіля «Сітроен» ОСОБА_3
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника та особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2), 01 червня 2016 року о 15 год. 00 хв. у м. Чернігові по вул. Козацька, 20-а. керував транспортним засобом «ВАЗ 21154», номерний знак НОМЕР_1, при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю «CITROEN BERLINGO», номерний знак НОМЕР_2, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, в наслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих немає, чим порушив п. 10.3 ПДР України.
Відповідно до вимог, викладених у ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, у справі обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Цих вимог закону суддя, розглядаючи адміністративну справу, не дотримався.
Так, прийшовши до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення доведена, суд у постанові зазначив, що останній порушив вимоги п. 10.3 ПДР України. Однак залишив поза увагою, що диспозиція норми, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності є бланкетною так як відсилає до нормативного акту, яким в даному випадку є Правила дорожнього руху. Проте, незважаючи на це, суд приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП належним чином не встановив та у постанові не мотивував, які саме докази обґрунтовують порушення ПДР в діях водія автомобіля «ВАЗ 21154».
Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку що наявні фактичні обставини спростовують те, що діями ОСОБА_2 порушений п.10.3 ПДР України.
Так, рухаючись по дорозі, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку та при здійсненні повороту ліворуч для заїзду на дворову територію водій автомобіля «ВАЗ 21154» перестроївся до умовної середини дороги, при цьому сліди гальмування автомобіля "Сітроен" розташовані вздовж лівого борту автомобіля "ВАЗ" в його кінцевому положенні та приблизно посередині мають різке відхилення вліво, що вказує про знаходження транспортного засобу на момент зіткнення на зустрічній смузі, а в подальшому і на виконання маневру обгону, згідно траєкторії його руху. Отже, не можна стверджувати, що саме дії водія автомобіля «ВАЗ 21154» ОСОБА_2 є в прямому причинному зв'язку з наслідками у виді завданої шкоди внаслідок ДТП.
Відповідно до висновку судового експерта № 027-07(Д)/16 від 19.07.2016 року в даній дорожньо - транспортній ситуації в діях водія ОСОБА_2 невідповідності вимогам п.10.3 ПДР України з технічної точки зору не вбачається. Натомість у даній дорожній обстановці технічна можливість уникнення зіткнення з боку водія автомобіля «Сітроен» полягала у виконанні ним вимог п.11.4 та п.14.6 ПДР, на виконання яких у нього перешкод технічного характеру не було. Апеляційний суд погоджується з цим висновком. Цим висновком встановлено траєкторію руху кожного з транспортних засобів і видно, що водій автомобіля «Сітроен» почав обгін автомобіля «ВАЗ» в той момент, коли цей автомобіль вже перебував на середині проїзної частини перед своїм поворотом ліворуч, при цьому водій автомобіля «Сітроен» виконував маневр обгону на пішохідному переході, що заборонено Правилами дорожнього руху.
Відповідно до Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, зокрема:
- п.1.4. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до положень п.7 постанови пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, а також дослідивши матеріали адміністративної справи, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, письмових пояснень свідків та із врахуванням висновку судового експерта, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
А тому постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 та накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною і підлягає скасуванню, а подальше провадження по даній справі належить закрити.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2016 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4