Справа № 453/138/16-ц
№ провадження 2-з/453/15/16
13.07.2016 року Сколівський районний суд Львівської області у складі :
головуючого - судді Ясінського Ю.Є.
при секретарі - Трембач М.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій просить поділити порівну майно подружжя - житловий будинок, разом з господарськими будівлями і спорудами розташованими в м. Сколе, вул. Стефаника, 22а, Львівської області, визнавши за нею право власності на ? частину згаданого будинку, стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу.
12.07.2016 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, згідно якої просить накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в м. Сколе по вул. Стефаника, 22а, Львівської області. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач може відчужити нерухоме майно, оскільки вже відчужив придбаний під час шлюбу автомобіль КАМАЗ 43105, перереєстрував без її згоди та відома з себе на свою маму.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
З матеріалів позову вбачається, що позивач просить поділити порівну майно подружжя - житловий будинок, разом з господарськими будівлями і спорудами розташованими в м. Сколе, вул. Стефаника, 22а, Львівської області, визнавши за нею право власності на ? частину згаданого будинку, стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогую.
У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року№ 9«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З заяви про забезпечення позову не вбачається підстав, з яких позивач дійшов висновку про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду по даній справі та настання для нього незворотних негативних наслідків, а також не зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та необхідності відмови у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Сколівського районного
суду Львівської області ОСОБА_3