Справа № 740/2125/16-а
Провадження № 2-а/740/64/16
Іменем України
18 липня 2016 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої - судді Діденко О.П.,
при секретарі Капленку І.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 сільської ради Ніжинського району про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 у позові, а його представник - адвокат ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги під час попереднього розгляду справи, просили визнати протиправними дії ОСОБА_4 сільської ради Ніжинського району, які виразилися у безпідставному знятті з 27.05.2016 року позивача з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов»язати ОСОБА_4 сільську раду скасувати зняття з реєстрації ОСОБА_1 за вказаною адресою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з ОСОБА_5 вони перебувають у фактичних шлюбних відносинах з 2000 року та що у 2003 році на спільні кошти купили житловий будинок № 3 по вул.8 Березня в с.Безуглівка Ніжинського району, власниками якого стали у рівних частках кожен та в якому проживали однією сім»єю. У грудні 2014 року він опинився в скрутному становищі, у зв»язку з чим за спільною згодою з ОСОБА_5 між ними було укладено фіктивний договір купівлі-продажу, відповідно до якого належна йому ? (одна друга) частина цього будинку перейшла у власність ОСОБА_5 У зв»язку з його хворобою стосунки між ним та ОСОБА_5 погіршились, ОСОБА_5 повідомила, що жити з ним не збирається і запропонувала продати будинок, а гроші поділити порівну, на що він не погодився, так як іншого житла не має та звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу ? (однієї другої) частини будинку, укладеного між ним та ОСОБА_5, а вона в свою чергу звернулась із зустрічним позовом про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням у спірному будинку. Справа розглядається в суді і на зазначену ? (одну другу) частину будинку ухвалою суду накладено арешт. Вважає, що зняття його з реєстрації за заявою ОСОБА_5 у відчуженій їй частині будинку до ухвалення рішення по даних справах є протиправним, а тому порушене право підлягає захисту.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали із зазначених у позові підстав, при цьому представник позивача дав пояснення, аналогічні обставинам, зазначеним у позові в обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та пояснила, що при знятті позивача з реєстрації за зазначеною в позові адресою за заявою нового власника житла ОСОБА_5 сільська рада керувалась вимогами п.26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, тому свої дії вважає законними, а крім того, не було відомо про наявність спору між позивачем та ОСОБА_5 з приводу відчуження їй позивачем частини будинку та арешту частини будинку.
Заслухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Житловий будинок № 3 по вул. 8 Березня в с.Безуглівка Ніжинського району позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 придбали у власність у рівних частках кожен за договором купівлі-продажу, укладеним 20.10.2003 року, а 05.12.2014 року згідно договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем ОСОБА_1, як продавцем, та ОСОБА_5, як покупцем, у власність останньої перейшла належна позивачу ОСОБА_1 ? (одна друга) частка цього житлового будинку. Зазначені договори купівлі-продажу нотаріально посвідчені (копії договорів на а.с. 10, 11-12). Таким чином, власником будинку в цілому стала ОСОБА_5
Зняття позивача з реєстрації у будинку № 3 по вул. 8 Березня в с.Безуглівка проведено відповідачем за заявою ОСОБА_5 від 27.05.2016 року з підстав відчуження житла попереднім власником - позивачем ОСОБА_1 (копія заяви на а.с.28), про що відповідачем направлено повідомлення позивачу (копія на а.с.30).
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз вище наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення дог суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Водночас відповідно до ст.7 Закону України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Виходячи з того, що Закон України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов»язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов»язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Як видно з ухвал Ніжинського міськрайонного суду від 29.04.2016 року та від 25.05.2016 року, у провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку № 3 по вул.8 Березня в с.Безуглівка та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про захист права власності - визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку № 3 по вул.8 Березня в с.Безуглівка, остаточне рішення по якій як на час зняття ОСОБА_1 з реєстрації у вказаному будинку, так і на час розгляду даної справи, не ухвалено (копії ухвал на а.с.44,45).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст.1 Конституції України - Україна є демократичною, соціальною правовою державою, визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права й свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідачем відповідно до частини другої ст.71 КАС України правомірність своїх дій по зняттю позивача з реєстрації місця проживання не доведена, а позивачем відповідно до ч.1 цієї ж статті доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тому порушене право позивача слід відновити шляхом задоволення його позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 8, 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії ОСОБА_4 сільської ради Ніжинського району по зняттю з 27.05.2016 року ОСОБА_1 з реєстрації з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов»язати ОСОБА_4 сільську раду скасувати зняття з реєстрації ОСОБА_1 за адресою: с. Безуглівка Ніжинського району, вул. 8 Березня, 3.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-и днів з дня її проголошення в порядку, встановленому ст. 186 КАС України.
Суддя Діденко О.П.
Повна постанова виготовлена
20 липня 2016 року.