Справа № 737/241/15-к
Провадження № 1-в/737/31/16
20 липня 2016 року смт. Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , представника
кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за поданням Куликівського РС КВІ УДПтС України в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Зеленівка Дніпровського району Херсонської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, маючого одну неповнолітню дитину, не працюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженого вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2015 року за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком в 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України,
Куликівський РС КВІ УДПтС України в Чернігівській області вніс до суду подання, в якому ставить питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_5 для реального відбування покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, призначеного останньому вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2015 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, посилаючись на те, що засуджений систематично не виконує покладені на нього вироком суду обов'язки, а саме не з'являвся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції 08.09.2015, 12.01.2016, 21.06.2016, 29.06.2016 та притягувався до адміністративної відповідальності 08.10.2015.
Представник кримінально-виконавчої інспекції подання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в поданні.
В судовому засіданні прокурор підтримав подання, вказував на доцільність його задоволення.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначав, що розуміє суть подання, яке розглядається, вважає, що подання кримінально-виконавчої інспекції задовольняти не потрібно, оскільки він не зявлявся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції у зв'язку з перебуванням на тимчасових заробітках, повідомити про неможливість неприбуття на реєстрацію не міг в зв'язку з відсутністю мобільного телефону, обіцяв, що в майбутньому буде регулярно з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Заслухавши представника кримінально-виконавчої інспекції, прокурора, засудженого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали особової справи №20 за 2015 рік, суд прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , засуджений вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2015 року за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком в 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Вирок набрав законної сили 25 червня 2015 року.
З матеріалів особової справи №20/2015 встановлено, що ОСОБА_5 з 01 липня 2015 року перебуває на обліку у Куликівському районному секторі кримінально-виконавчої інспекції в Чернігівській області.
Працівниками Куликівського РС КВІ 07 липня 2015 року у ОСОБА_5 відібрані підписка, письмові пояснення, заповнені анкета, останнього попереджено про неприпустимість порушення порядку та умов відбуття покарань; останньому роз'яснені обов'язки покладені судом і наслідки їх невиконання, зокрема і про те, що в разі ухилення від виконання покладених на нього обов'язків звільнення від покарання може бути скасовано судом, а його направлено для реального відбування покарання.
Постановою Куликівського РС КВІ від 07 липня 2015 року засудженому ОСОБА_5 встановлено дні реєстрації у кримінально-виконавчій інспекції кожен 1, 2, 3, 4 вівторок кожного місяця, про що ОСОБА_5 був повідомлений 07.07.2015, поставивши свій особистий підпис у постанові.
З листка реєстрації засудженого ОСОБА_5 вбачається, що останній одинично не з'явився для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції 08.09.2015, в зв'язку з чим викликався кримінально-виконавчою інспекцією на 11.09.2015, прибув на виклик КВІ та дав письмові пояснення, про те, що не зявився на реєстрацію по причині перебування на заробітках.
12.01.2016 та 19.01.2016 засуджений ОСОБА_5 не з'явився для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, в зв'язку з чим викликався до кримінально-виконавчої інспекції на 18.01.2016 та 22.01.2016. Відповідно до довідки Куликівської ЦРЛ від 22.01.2016 з 18.01. по 22.01.2016 ОСОБА_5 перебував на амбулаторному лікуванні, тобто неявка на реєстрацію 19.01.2016 мала місце з поважних причин, щодо одиничної неявки для реєстрації 12.01.2016 ОСОБА_5 пояснив у письмових поясненнях від 26.01.2016 про те, що перебував на заробітках у людей і забув про необхідність реєстрації.
З матеріалів особової справи №20/2015 встановлено, що засуджений ОСОБА_5 не зявлявся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції 21.06.2016 та 29.06.2016, в зв'язку з чим викликався до кримінально-виконавчої інспекції на 22.06.2016 та 05.07.2016.
Судом встановлено, що 29.06.2016 ОСОБА_5 не повинен був зявлятися для реєстрації до КВІ, оскільки це був не вівторок місяця, а середа, а 28.06.2016 року - у вівторок, визначений день для реєстрації був святковий не робочий день.
05.07.2016 засуджений ОСОБА_5 зявився за викликом до кримінально-виконавчої інспекції та дав письмові пояснення про неможливість явки на реєстрацію по причині перебування 21.06.2016 на тимчасових заробітках та відсутністю мобільного телефону.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, ч. 2 ст. 166 КВК України, у випадку якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, настають несприятливі правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, а саме суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, невиконанням обовязків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обовязків, які було покладено на нього судом.
Частиною 5 зазначеної норми передбачено, що поважними причинами неявки засудженого є: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
Відповідно до п.п.5.3 п.5 розділу ІV «Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (статті 75-79, 83 Кримінального кодексу України, статті 163-166 Кримінально-виконавчого кодексу України» Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України за №270/1560 від 19.12.2003 р., якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обовязків після застереження у виді письмового попередження або три і більше рази вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її не бажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не зявляється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Як зазначено у п.п.5.4 цього ж пункту, невиконанням обовязків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обовязків, які було покладено на неї судом (наприклад, не зявляється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин).
Зважаючи на наведене, оскільки судом встановлено одиничні випадки неявки засудженого ОСОБА_5 на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції 08.09.2015, 12.01.2016, 21.06.2016 без поважних причин, те, що за період іспитового строку він, відповідно до листка реєстрації 44 рази зявлявся на реєстрацію у визначені дні, неявка на реєстрацію засудженого не є систематичною, випадки неявки навпаки є одиничними, зазначені обставини не свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, тому суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні подання Куликівського РС КВІ УДПтС України в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням щодо ОСОБА_5 ..
Керуючись ст. 76, ч. 2 ст. 78 КК України, ст. 537, 539, КПК України, ст. 166 КВК України, п.п.5.3, 5,4 п.5 розділу ІV «Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (статті 75-79, 83 Кримінального кодексу України, статті 163-166 Кримінально-виконавчого кодексу України» Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України за №270/1560 від 19.12.2003 р., суд
В задоволенні подання Куликівського РС КВІ УДПтС України в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання щодо ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1