Копія Справа №326/911/16-цр
Провадження № 2/326/370/2016
20 липня 2016 року Суддя Приморського районного суду Запорізької області Стріжакова Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовують тим, що 11.06.2002 року між ними (ОСОБА_1, ОСОБА_1В.) та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом, право власності на квартиру зареєстровано за ними Приморським КП технічної інвентаризації 19.06.2002 року. В результаті вони набули право власності на вказану квартиру, в ній вони постійно мешкають разом з неповнолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після оформлення договору купівлі-продажу відповідачка ОСОБА_3 разом зі своєю родиною звільнила квартиру та переїхала до с. Банівка Приморського району Запорізької області, але про точну адресу їм не відомо. За умовами п.8 договору купівлі-продажу продавець ОСОБА_3 зобов'язалася виписатися з вказаної квартири до 15.06.2002 року, але на сьогоднішній день з реєстраційного обліку у цій квартирі так і не знялася, а 07.09.2012 року без їх відома взагалі здійснила реєстрацію місця проживання своєї дочки ОСОБА_4, яка на час реєстрації була неповнолітньою.
З липня 2002 року вони неодноразово телефонували ОСОБА_3 та вимагали знятися з реєстраційного обліку у належній ним квартирі, проте остання вимоги ігнорувала, а на даний час взагалі змінила номер мобільного телефону, будь-які засоби зв'язку із відповідачами відсутні.
Факт того, що з середини червня 2002 року відповідачі фактично не проживають у зазначеній квартирі можуть підтвердити свідки та акт про не проживання відповідачів за місцем реєстрації, складеним 08.06.2016 року комісією з обстеження житлового приміщення.
На підставі ст.319,321,346 ЦК України, ст.150 ЖК УРСР просить визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування квартирою №47 в будинку 56 по вул. Морській в м. Приморську Запорізької області.
Позовна заява, яка надійшла, не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 150 ЖК УРСР передбачає, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.
У своїх позовних вимогах позивачі посилаються саме на ці положення діючого законодавства.
Статтею 119 ЦПК України передбачена форма і зміст позовної заяви. На порушення цієї статті у позові при викладенні обставин, якими обґрунтовуються вимоги, не вказано:
- яким саме нормативним актом передбачено право позивачів просити визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням;
- з якою метою позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням; її визначення необхідно для встановлення особи, на права та обов'язки якої, рішення по справі може вплинути, та для залучення її у якості третьої особи;
- чи маються перешкоди в користуванні та розпорядженні майном позивачів з боку відповідачів;
- чи надавалася позивачами згода на реєстрацію місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі чого вона була проведена.
Крім того, відповідно до ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання ні Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.
Позивачами не зазначено, чи зверталися вони до Відділу з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг Приморської районної державної адміністрації Запорізької області (до відділення Міграційної служби) з заявою про зняття з реєстрації місця проживання відповідачів, які в результаті продажу квартири втратили підстави на право користування спірним житловим приміщенням, яку вони отримали відповідь; чи мається відмова в знятті з реєстрації місця проживання відповідачів.
Відповідно до ч.1ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного даний позов ухвалою суду від 08.07.2016 року залишено без руху, позивачі вказану ухвалу від 08.07.2016 року отримали 14.07.2016 року, про що свідчить розписка про отримання копії ухвали суду (а.с.22). Тобто позивачам повідомлено та їм розтлумачено, що до 18.07.2016 року їм потрібно усунути зазначені недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачам.
Позивачі після отримання копії ухвали від 08.07.2016 року не направили повідомлення про усунення недоліків або заяву з усуненими недоліками, також не направили до теперішнього часу клопотання про продовження їм строку для усунення недоліків. Позивачі зовсім не відреагував на ухвалу суду від 08.07.2016 року.
Таким чином, до теперішнього часу вказані судом недоліки позивачами не усунуті.
Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119,120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки до теперішнього часу позивачами вимоги ухвали суду від 08.07.2016 року не виконані, недоліки заяви, зазначені в ухвалі суду, не усунуті, строк, наданий судом позивачам для їх усунення сплив, від позивачів не надійшло клопотання про його продовження, позивачі взагалі не відреагували на ухвалу суду, то позовну заяву необхідно визнати не поданою та повернути позивачам.
Керуючись ст.119, 121 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - вважати не поданою та повернути.
Повідомити ОСОБА_1, ОСОБА_2, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Запорізької області через Приморський районний суд. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис ОСОБА_6
Копія вірна: суддя Т.В. Стріжакова
20.07.2016