Справа № 686/3691/16-к
20 липня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільського Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого президентом ТОВ «Тококарс», жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 115, ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 13 КК України,
встановив:
ОСОБА_10 24 вересня 2015 року близько 21 год. 30 хв., зустрівшись із потерпілим ОСОБА_6 неподалік НК «Шторм», що по вул. П.Мирного в м. Хмельницькому, з метою з'ясування стосунків останнього зі своєю дружиною ОСОБА_11 під впливом ревнощів, на власному автомобілі «Jeep Grand Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , відвіз потерпілого до лісосмуги, що неподалік с. Стуфчинці Хмельницького району Хмельницької області, де в ході виниклого конфлікту під час з'ясування таких стосунків, вирішив вбити ОСОБА_6 .
З метою реалізації умислу на позбавлення життя ОСОБА_6 з мотивів ревнощів обвинувачений дістав пістолет Форт 12-РМ, серії НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А., рукояткою якого умисно наніс один удар в обличчя ОСОБА_6 та здійснив декілька пострілів, один з яких в область голови потерпілого, внаслідок чого спричинив останньому поранення лівої брови, а інший - в область серця, влучивши у ліву ключицю, від чого ОСОБА_6 впав на землю. Після цього ОСОБА_10 здійснив ще декілька пострілів в ОСОБА_6 , влучивши останньому в область лівого стегна та лівої гомілки. Проте, вчинити усі дії, які ОСОБА_10 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, він не з міг з причин, що не залежали від його волі, оскільки в обоймі закінчились набої та обвинувачений повернувся до автомобіля щоб перезарядити пістолет, а ОСОБА_12 , скориставшись цим, з місця пригоди втік.
В результаті вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_10 спричинив потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді: ран лівої надбрівної дуги, лівої підключичної ділянки, лівого стегна, лівої гомілки, лівої щічної ділянки, крововилив м'яких тканин лівої навколо очної ділянки, садна лівої щічної ділянки обличчя, садна нижньої губи зліва з переходом на підборіддя зліва, садна правої гомілки.
Крім того, ОСОБА_10 , будучи особою, яка раніше вчинила замах на умисне вбивство, в ніч з 25 на 26 жовтня 2015 року за місцем свого проживання - в будинку АДРЕСА_1 , з мотивів ревнощів умисно вбив свою дружину ОСОБА_11 . При цьому, діючи умисно, з метою заподіяння смерті потерпілій, наніс останній численні удари ножем в область шиї, грудей та інші частини тіла, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді: двох колото-різаних проникаючих ран надключичної ділянки шиї, що продовжуються в раневі канали з пошкодженням яремної вени, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку із настанням смерті; проникаючі колото-різані рани грудної клітини та епігастральної ділянки, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в опосередкованому зв'язку із настанням смерті; наскрізного колюче-різаного пошкодження м'яких тканин лівого передпліччя, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; різаної рани між першим та другим пальцями правої кисті, ран шиї в ділянці кута щелепи справа, бокової поверхні шиї справа, бокової поверхні шиї зліва без пошкодження крупних судин та органів шиї.
Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_11 через короткий проміжку часу померла на місці події.
Винність ОСОБА_10 в скоєнні злочинів підтверджується сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.
За епізодом замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6 .
Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_10 в суді про те, що ввечері 24 вересня 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що помилився номером, при цьому сказав, що його ( ОСОБА_10 ) дружина неодноразово кокетничала з іншими чоловіками, у зв'язку з чим він попросив про зустріч. Цього ж дня близько 21 год. 30 хв. він, зустрівшись із ОСОБА_6 неподалік НК «Шторм», що по вул. П.Мирного в м. Хмельницькому, з метою з'ясування стосунків останнього зі своєю дружиною ОСОБА_11 , на власному автомобілі «Jeep Grand Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , відвіз потерпілого до лісосмуги, що неподалік с. Стуфчинці Хмельницького району Хмельницької області, де в ході виниклого конфлікту під час з'ясування таких стосунків, він рукояткою пістолета Форт 12-РМ, серії НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А., наніс ОСОБА_6 один удар в обличчя та здійснив декілька пострілів.
Потерпілий ОСОБА_6 в суді підтвердив факт зустрічі з обвинуваченим ОСОБА_10 та його вивіз останнім до лісосмуги у вищезазначений час. При цьому показав, що, прибувши до вказаної лісосмуги, ОСОБА_10 під погрозою застосування вогнепальної зброї заставив його випити горілку, роздітись, а також застявляв написати розписку про інтимний зв'язок із його (обвинуваченого) дружиною ОСОБА_11 , а, почувши заперечення з цього приводу, рукояткою пістолета умисно наніс йому один удар та здійснив декілька пострілів в область голови та серця, від чого він впав на землю. Після цього ОСОБА_10 здійснив ще декілька пострілів в нього, влучивши в область стегна та гомілки, та в цей час в обоймі пістолета закінчились набої та обвинувачений направився до автомобіля, скориставшись чим, він втік з місця пригоди до найближчих житлових будинків, мешканці одного із яких викликали швидку медичну допомогу та працівників міліції. Крім того, потерпілий ствердив, що здійснені обвинуваченим постріли супроводжувались висловлюваннями наміру його вбити, а коли він втікав, то почув ще один постріл в його сторону.
Свідок ОСОБА_13 - лікар швидкої медичної допомоги, в суді показав, що в ніч з 24 на 25 вересня 2015 року він здійснював виїзд та поверхневий огляд потерпілого ОСОБА_6 , в якого були виявлені тілесні ушкодження зокрема в області грудної клітини та на животі, характерні для їх заподіяння шляхом здійснення пострілів зі зброї. При цьому потерпілий був дуже схвильований та наляканий, повідомив про здійснення в нього пострілів.
Потерпілий ОСОБА_8 в суді показав, що ОСОБА_6 розповідав йому про вищевказані обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 злочину.
Свідок ОСОБА_14 - співмешканка потерпілого, в суді показала, що в ніч з 24 на 25 вересня 2015 року до неї зателефонувала невідома жінка та повідомила, що в ОСОБА_6 стріляли та він перебуває у лікарні, одразу прибувши куди, вона бачила в потерпілого численні тілесні ушкодження та останній повідомив їй про вищевказані обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 злочину на грунті ревнощів.
Про такий мотив вчинення ОСОБА_10 цього злочину вказав в суді і свідок ОСОБА_15 - рідний брат обвинуваченого.
За даними протоколу огляду місця події - лісопосадки, що на території Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, працівниками міліції було виявлено та вилучено сліди протектора шин автомобіля, предмети, схожі на гільзи та кулі, а також вилучено пляшку з-під горілки (т. 1 а.с. 73-81).
Згідно з висновком судової балістичної експертизи предмет серії Ж № 1393, схожий на пістолет, що вилучений в обвинуваченого ОСОБА_10 , являється короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, є пістолетом моделі «ФОРТ 12 РМ» серії НОМЕР_2 калібру 9 мм P.A., виробництва ПВО «ФОРТ» м. Вінниця, Україна, призначеним для стрільби (відстрілу) набоїв, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії. Пістолет придатний для стрільби, провести з нього постріл без натиску на спусковий гачок неможливо. Вищевказані чотири гільзи відстріляні із цього пістолета. Чотири гільзи, що вилучені під час огляду місця події, являються складовими частинами - стріляними гільзами пістолетних набоїв несмертельної дії калібру 9 мм P.A., споряджених еластичною кулею виробництва ДНДІ хімічних продуктів м. Шостка, Полтавська область, Україна (т. 1 а.с. 170-182).
Відповідно до висновку експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу на марлевому тампоні - протяжці зі ствола вищевказаного пісолета є продукти пострілу (т. 1 а.с. 188-190).
За даними висновків судової біологічної та судово-імунологічної експертиз на поверхні одного з предметів, схожого на резинову кулю від патрона для відстрілу із пристрою несмертельної дії, який вилучений під час огляду місця події, виявлені сліди крові людини, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_6 , походження цих слідів від ОСОБА_10 виключається (т. 1 а.с. 143, 193-207).
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: рани м'яких тканин лівої надбрівної дуги, лівої підключичної ділянки, лівого стегна, лівої гомілки, крововилив м'яких тканин лівої навколоочної ділянки, що могли утворитися від тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею овальної форми, яким могли бути кулі чи подібні їм предмети; рана м'яких тканин лівої щічної ділянки обличчя, садна шкіри лівої щічної ділянки обличчя, нижньої губи зліва з переходом на підборіддя зліва, що могли утворитися від ударів тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею; садно шкіри правої гомілки, що могло утворитись як від удару тупим твердим предметом, так і від удару об такий. Рани лівої надбрівної дуги, лівої підключичної ділянки, лівого стегна, лівої гомілки, лівої щічної ділянки, крововилив м'яких тканин лівої навколоочної ділянки, садно лівої щічної ділянки обличчя за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я, а садна нижньої губи зліва з переходом на підборіддя зліва, правої гомілки - до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Ці тілесні ушкодження могли утворитись не менше ніж від 7-разової травмуючої дії за вищевказаних обставин вчинення обвинуваченим злочину. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 міг перебувати в горизонтальному, вертикальному чи близькому до такого положенні. Судячи по локалізації тілесних ушкоджень травмуюча дія могла бути направлена спереду-назад (т. 1 а.с. 140-141).
Винність ОСОБА_10 у вчиненні цього злочину підтверджується також даними: травмкарти потерпілого ОСОБА_6 щодо виявлених у нього 25.09.2015 р. о 03 год. тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 88); протоколу огляду «Дозволу на зброю», виданого на ім'я ОСОБА_10 на право зберігання та носіння спецзасобу - пістолета «Форт - 12 РМ» калібру 9 мм № НОМЕР_2 та протоколу огляду цього пістолета, добровільно виданого ОСОБА_10 , з якого останній здійснював постріли у потерпілого ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 90-98); протоколу огляду автомобіля «Jeep Grand Cherokee», номерний знак НОМЕР_1 , на якому обвинувачений відвозив потерпілого ОСОБА_6 на місце вчинення злочину (т. 1 а.с. 100-104); речовими доказами, зокрема знаряддям вчинення злочину - пістолетом Форт 12-РМ та вилученими на місці події кулями і гільзами, відстріляними з вказаної вогнепальної зброї (т. 2 а.с. 151-157).
За епізодом умисного вбивства потерпілої ОСОБА_11 .
Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_10 в суді про те, що дійсно у вищевказаних місці та час він умисно вбив свою дружину ОСОБА_11 .
Потерпілий ОСОБА_8 показав, що ще 25 жовтня 2015 року близько 22 год. він розмовляв з матір'ю ОСОБА_11 по телефону, а наступного дня йому повідомили про її вбивство обвинуваченим ОСОБА_10 . При цьому ствердив, що незадовго до події матір повідомляла про її розмову з ОСОБА_10 «з приводу ОСОБА_6 ».
Потерпіла ОСОБА_7 в суді показала, що 26 жовтня 2015 року племінниця повідомила їй про те, що ОСОБА_11 не відповідає на дзвінки, а пізніше стало відомо про її вбивство.
Свідок ОСОБА_16 в суді показав, що на прохання обвинуваченого ОСОБА_10 він разом із ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 здійснювали охорону домоволодіння, що по АДРЕСА_1 , та в ніч з 25 на 26 жовтня 2015 року близько 02 год. почув крик з будинку, де перебували лише обвинувачений та потерпіла, що також підвтердили свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .. Зайшовши в будинок, він побачив сліди крові на підлозі, які вели по сходах на другий поверх, у зв'язку з чим він разом із ОСОБА_17 поїхали за викликом швидкої медичної допомоги та працівників міліції, після чого, повернувшись до будинку та піднявшись на другий поверх, він побачив ОСОБА_11 , яка лежала на підлозі без ознак життя, залита кров'ю.
За даними протоколу огляду місця події - будинку, що по АДРЕСА_1 , працівниками міліції було виявлено: у коридорі, що на другому поверсі будинку, труп ОСОБА_11 з ознаками насильницької смерті та множинними тілесними ушкодженнями; сліди речовини бурого кольору на ключах в замку вхідних дверей будинку зсередини, в кухні (на столі), у коридорі на другому поверсі (на підлозі, дверях, стіні), у ванній кімнаті (на підлозі, умивальнику, коврику та рушнику), у спальній кімнаті (на матраці ліжка, ручці сушилки, ключі до автомобіля), у вітальні (на підлозі, каміні, столі, сходах на другий поверх); в спальній кімнаті ніж зі слідами речовини бурого кольору та в каміні лезо згорівшого ножа (т. 2 а.с. 4-52).
Відповідно до висновків судово-імунологічних експертиз: на ватних паличках зі змивами, вилученими під час огляду місця події зі сходів з вітальні на другий поверх, з поверхні каміну, зі столу та з полу вітальні, знайдена кров людини, яка може належати ОСОБА_10 ; на марлевому тампоні зі змивами, вилученими з правої та лівої стопи, правої кисті ОСОБА_10 , знайдена кров людини, яка може належати потерпілій ОСОБА_11 ; на двох ватних паличках зі змивами, вилученими з ручки сушки та вмивальника, знайдена кров людини, яка може належати обвинуваченому ОСОБА_10 та потерпілій ОСОБА_11 відповідно; на ватних паличках зі змивами, вилученими з підлоги коридору, матрацу ліжка та ключа від автомобіля, на кухонному ножі, вилученому зі спальної кімнати, на трусах ОСОБА_10 , на рушнику та килимі з ванної кімнати, на одному з вилучених мобільних телефонів, знайдена кров людини, яка може належати потерпілій ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 65, 111-112, 116-119, 122-127, 130-137, 176).
Згідно з висновками судово-медичної та судово-гістологічної експертиз причиною смерті ОСОБА_11 є колото-різані рани шиї з пошкодженням крупних судин шиї (внутіршньої яремної вени), що призвело до гострої крововтрати. Виявлено дві колото-різані протікаючі рани надключичної ділянки шиї, що продовжуються в раневі канали з пошкодженням яремної вени, які виникли від дії колюче ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв'зку з настанням смерті. Виявлені інші рани шиї, а саме в ділянці кута щелепи справа, бокової поверхні шиї справа, бокової поверхні шиї зліва, є поверхневими без пошкодження крупних судин, органів шиї. Рани в ділянці кута щелепи справа і сама нижня рана бокової поверхні шиї зліва та дві рани надключичної ділянки є різаними, які утворилися від гострої ріжучої частини клинка ножа. Інші рани шиї є колото-різаними, які утворилися від дії клинка ножа. Виявлені проникаючі колото-різані рани грудної клітини та епігастральної ділянки виникли від дії колюче ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в опосередкованому зв'язку з настанням смерті. Наскрізне колюче-ріжуче пошкодження м'яких тканин лівого передпліччя виникло від колюче ріжучої дії клинка ножа і могло виникнути при самообороні під час виставляння передпліччя до переду при захисті від удару ножем та має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я. Різана рана між першим та другим пальцями правої кисті могла виникнути при хватанні та стисканні клинка ножа пальцями кисті. Закрита черепно-мозкова травма: перелом потиличної кістки, крововилив м'яких тканин потиличної ділянки, з більшою вірогідністю могла виникнути при падінні з висоти власного зросту та ударі потиличною ділянкою голови об площину, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебуває. Садна лобної ділянки голови справа та біля зовнішнього краю лівої брови виникли від дії твердого тупого предмету, як при ударі так і при падінні та ударі до такого та мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. З урахуванням наявних на тілі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень їй було нанесено не менше 9 травмуючих дій колюче ріжучим предметом в область шиї, по одній травмуючій дії в область грудної клітини, живота, лівого передпліччя, правої кисті. Усі виявлені тілесні ушкодження були заподіяні в короткий проміжок часу незадовго до настання смерті і судово-медичних даних, які б дозволили встановити їх послідовність - не виявлено. ОСОБА_11 під час нанесення їй вищевказаних тілесних ушкоджень відчувала біль. Тіло потерпілої ОСОБА_11 в момент нанесення їй колото-різаних ушкоджень могло перебувати у вертикальному, горизонтальному чи близькому до них положеннях. Наскрізне колюче-ріжуче пошкодження м'яких тканин лівого передпліччя могло виникнути при самообороні при виставлянні передпліччя до переду при захисті від удару ножем. Різана рана між першим та другим пальцями правої кисті могла виникнути при хватанні та стискані клинка ножа пальцями кисті. Тілесних ушкоджень, а саме саден та царапин на тілі ОСОБА_11 , що могли свідчити про волочіння тіла, не виявлено. Виявлені на тілі ОСОБА_11 рани утворились скоріш за все від одного і того ж самого, якогось твердого плоского травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями, характерними, в тому числі, і для ножа із однобічно- гострим клинком, який має недеформоване гострокутне вістря, одне гостре лезо та тупий, «П» подібної форми на своєму поперечному перерізі «обушок» із добре вираженими боковими ребрами. Після заподіяння колото-різаних ушкоджень шиї з пошкодженням внутрішньої яремної вени врятувати життя ОСОБА_11 було неможливо. Після заподіяння колото-різаних ушкоджень грудної клітини, живота, шиї ОСОБА_11 могла здійснювати ціленаправлені дії протягом короткого проміжку часу не більше 10-30 хвилин. Відсутність будь-якої запальної клітинної реакції в м'яких тканинах з місць пошкодження на шиї та з потиличної ділянки голови свідчить, що ОСОБА_11 після нанесення тілесних ушкоджень, могла жити короткий проміжок часу в межах не більше 10-30 хвилин (т. 2 а.с. 59-63).
У відповідності до висновків судових медико-криміналістичних експертиз на зовнішній поверхні двох різних клаптів шкіри, вилучених відповідно із шиї та епігастральної ділянки тіла трупа ОСОБА_11 , так і однієї трикотажної сорочки від її нічної піжами - виявлено наступні ушкодження шкіри та пошкодження трикотажу: клапоть шкіри із шиї - чотири окремі ушкодження шкіри, з яких: два ушкодження є проникаюче-наскрізними колото-різаними ранами, одне - непроникаючою поверхневою різаною раною шкіри, одне - проникаюче-наскрізною різаною раною; клапоть шкіри із епігастральної ділянки - одиночна проникаюче-наскрізна колото-різана рана шкіри; трикотажна сорочка від нічної піжами - сім окремих проникаюче-наскрізних пошкоджень трикотажу, з яких лише одне пошкодження, розташоване в середній третині лівої половини переду цієї сорочки, скоріш за все має колото-різаний характер, оскільки воно знаходиться в проекції розміщення колото-різаної рани епігастральної ділянки тіла трупа потерпілої ОСОБА_11 , а от усі інші пошкодження розташовані у верхній третині правої половини переду та в середній третині передньої поверхні лівого рукава - можуть носити як колото-різаний, так і різаний характер.
При цьому виявлені на двох клаптях шкіри із шиї - три окремі проникаюче-наскрізні колото-різані рани - могли утворитись в невідомій послідовності одна від одної, від не менше ніж трьох окремих та різноспрямованих одноразових колюче-ріжучих дій на шию та епігастральну ділянку тіла ОСОБА_11 , скоріш за все одного і того ж самого, якогось твердого плоского травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями, характерними в тому числі і для ножа із однобічно-гострим клинком, який має недеформоване гострокутне вістря, одне гостре лезо та тупий, «П» подібної форми на своєму поперечному перерізі, «обушок» із добре вираженими боковими ребрами. А от виявлені на одному клапті шкіри із шиї - дві окремі, одна поверхнева і одна проникаюче-наскрізна різані рани - могли утворитись в невідомій послідовності одна від одної, від не менше ніж двох окремих та різноспрямованих ріжучих дій на шию ОСОБА_11 гострого краю, скоріш за все одного і того ж самого, якогось твердого плоского травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими ріжучими конструктивними особливостями, характерними, в тому числі, і для ріжучої кромки леза клинка вищевказаного ножа.
Одиночна проникаюче-наскрізна колото-різана рана шкіри, вилучена із епігастральної ділянки тіла трупа потерпілої ОСОБА_11 , по своїй кількості та локалізації співпадає із окремим проникаюче-наскрізним пошкодженням трикотажу, виявленим в середній третині лівої половини переду досліджуваної трикотажної сорочки від нічної піжами потерпілої, а тому як ця рана шкіри, так і дане пошкодження трикотажу могли утворитись одномоментно, від одноразової колюче-ріжучої дії клинка вищевказаного ножа. А от усі інші окремі проникаюче-наскрізні пошкодження трикотажу, виявлені у верхній третині правої половини переду та в середній третині передньої поверхні лівого рукава досліджуваної трикотажної сорочки від нічної піжами потерпілої ОСОБА_11 , незалежно від їхнього характеру - могли утворитись в невідомій послідовності одне від одного, від не менше ніж шести окремих та різноспрямованих як колюче-ріжучих, так і ріжучих дій на нитки петель трикотажу складових частин переду та лівого рукава цієї сорочки як клинка вищевказаного ножа, так і будь-якого іншого подібного до нього твердого плоского травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими або ріжучими конструктивними особливостями.
Як вищевказані проникаюче-наскрізні колото-різані рани шкіри, вилучені із шиї та епігастральної ділянки тіла трупа потерпілої, так і окреме проникаюче-наскрізне пошкодження трикотажу, виявлене в середній третині лівої половини переду досліджуваної сорочки від нічної піжами потерпілої, не могли утворитись від колюче-ріжучої травмуючої дії клинка кустарно- виготовленого господарського ножа, вилученого під час проведення огляду місця події, оскільки індивідуальні метрично-конструктивні параметри його клинка, які стосуються: товщини «обушка», гостроти ріжучої кромки леза та форми і гостроти вістря - не відповідають параметрам клинка травмуючого предмета чи знаряддя, яким могли бути нанесені зазначені колото-різані рани шкіри. А от метрично-конструктивні параметри складових частин обламаного клинка від ножа, який також був вилучений під час проведення огляду місця події (в каміні), співпадають із відповідними характеристиками клинка травмуючого предмету чи знаряддя, яким могли бути нанесені вищевказані колото-різані рани шкіри (т. 2 а.с. 67-74, 78-94).
Винність ОСОБА_10 у вчиненні цього злочину підтверджується також даними: довідки та лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_11 , згідно з якими причиною смерті є колото-різані рани шиї з ушкодженням крупних судин (т. 2 а.с. 53); протоколу про результати здійснення негласної слідчої дії та протоколу огляду аудіозаписів розмов ОСОБА_10 , згідно з якими останній вказав на обставини вчинення злочину, зокрема щодо способу умисного вбивства потерпілої ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 138-144); речовими доказами: знаряддям вчинення злочину - клинком від ножа, а також вилученими на місці події речами зі слідами крові (т. 2 а.с. 148-157).
Згідно з висновками комісійних судово-психіатричних експертиз ОСОБА_10 на момент вчинення інкримінованих йому злочинів хронічно протікаючим душевним захворюванням (психічним захворюванням) або недоумством не страждав, не страждає таким і на теперішній час, а тому міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_10 в період вчинення інкримінованих йому злочинів в стані тимчасового розладу душевної діяльності, іншого психічного розладу, фізіологічного афекту, фрустрації, психологічного стресу, патологічного сп'яніння, не знаходився, а тому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. У ОСОБА_10 не виявлено вікових та індивідуальних особливостей, що можуть вплинути на об'єктивність його показань. Таких психічних властивостей ОСОБА_10 , які мають яскраво виражений характер і можуть справляти істотний вплив на його поведінку, не виявлено (т. 1 а.с. 165-167, т. 2 а.с. 100-104).
Оцінюючи такі висновки експертів, суд визнає їх науково обґрунтованими і достатньо аргументованими, такими, що відповідають об'єктивній поведінці обвинуваченого під час судового розгляду, а тому, погоджуючись з цими висновками, суд визнає ОСОБА_10 осудним і відповідальним за фактично скоєне. Не спростовують таких висновків суду пригнічена поведінка обвинуваченого під час судового розгляду, його відмова пояснити обставини вчинення вбивства дружини з посиланням на те, що він не пам'ятає таких обставин, оскільки з врахуванням всіх відомостей про особу ОСОБА_10 , в тому числі його характеру та стану здоров'я, суд розцінює таку поведінку обвинуваченого як намір пом'якшити покарання.
Даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_10 згідно з пред'явленим обвинуваченням в замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6 та в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_11 , суд враховує правові позиції Пленуму Верховного Суду України, викладені у постанові «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» № 2 від 07.02.2003 р., з яких слідує, що визначальним для правової кваліфікації дій винного як умисне вбивство є суб'єктивне ставлення останнього до характеру та наслідків своїх протиправних дій.
Аналізуючи докази, що мають значення для встановлення змісту та спрямованості умислу обвинуваченого ОСОБА_20 при скоєнні злочинів, суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин вчинених діянь та враховує спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного та потерпілих, що передувала подіям, їхні стосунки, ставлення обвинуваченого до наслідків вчинених злочинів і приходить до переконання про наявність у ОСОБА_10 умислу на вбивство потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_11 з мотивів ревнощів, оскільки, здійснюючи постріли з вогнепальної зброї в область життєво-важливих органів ОСОБА_6 , як то голова та серце, а в іншому випадку, наносячи численні колото-різані удари ножем в область життєво-важливих органів ОСОБА_11 - шию, грудну клітину, живіт, обвинувачений не міг не розуміти особливо небезпечний характер таких дій і їх можливі наслідки у вигляді смерті потерпілих.
Такі висновки суду повністю підтверджуються вищевказаними, дослідженими судом доказами, зокрема:
- по епізоду замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6 : показаннями останнього щодо погроз вбивством з боку обвинуваченого в ході конфлікту та спричинення йому тілесних ушкоджень, а також здійснення обвинуваченим пострілу під час його (потерпілого) втечі; висновками судових експертів, зокрема щодо характеру та локалізації заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень; знаряддя вчинення злочину - вогнепальної зброї (пістолету); відомостями з протоколів слідчих дій в частині виявлення на місці пригоди гільз та куль від вказаної зброї; характером дій обвинуваченого, який для з'ясування стосунків у вечірній час вивіз потерпілого у безлюдне місце, маючи при собі вогнепальну зброю, а крім того показаннями самого обвинуваченого про виникнення у нього заздалегідь до вчинення злочину неприязного ставлення до потерпілого ОСОБА_6 , в тому числі через ревнощі;
- по епізоду умисного вбивства потерпілої ОСОБА_11 : даними протоколу огляду місця події про виявлення трупа потерпілої з ознаками насильницької смерті та множинними тілесними ушкодженнями; висновками судових експертів, зокрема щодо характеру, кількості та локалізації несумісних із життям заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень; знаряддя вчинення злочину - ножа, які в сукупності з показаннями обвинуваченого про повне визнання вини та його поведінку після вчинення злочину, як то не вжиття заходів для надання допомоги потерпілій, а відтак його байдуже ставлення до наслідків у вигляді смерті потерпілої; спроба знищити знаряддя вчинення злочину, на переконання суду беззаперечно свідчать про спрямованість умислу ОСОБА_10 саме на умисне вбивство потерпілої ОСОБА_11 .
Що ж стосується тверджень захисника про недоведеність вини ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованих йому злочинів, то такі його заяви, з огляду на досліджені судом докази та позицію і показання самого обвинуваченого, суд розцінює як необгрунтовані та безпідставні, а тому відхиляє їх.
Безпідставними з огляду на висновки судово-медичних експертів - психіатрів, а також очевидної зацікавленості в силу родинних стосунків, суд визнає показання і свідка ОСОБА_15 - рідного брата обвинуваченого, про вчинення останнім умисного вбивства потерпілої ОСОБА_11 в стані неосудності та з інших мотивів.
Таким чином, оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, доведена та його дії слід кваліфікувати: за епізодом потерпілого ОСОБА_6 - за ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на умисне вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; за епізодом потерпілої ОСОБА_11 - за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
При цьому суд виключає з обвинувачення ОСОБА_10 за епізодом потерпілої ОСОБА_11 кваліфікуючу ознаку злочину, передбачену п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, - вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю, оскільки такі обставини на переконання суду в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження. При цьому суд виходить із наступного.
Обгрунтовуючи вчинення злочину з особливою жорстокістю, орган досудового слідства в обвинувальному акті послався лише на спричинення обвинуваченим численних (щонайменше 8) ударів ножем в область шиї та грудей потерпілої ОСОБА_11 та усвідомлення ним, що такими діями він завдає їй особливих моральних страждань.
Проте, з огляду на висновки судово-медичного експерта щодо спричинення потерпілій тілесних ушкоджень в короткий проміжок часу, неможливості встановити послідовність заподіяння тілесних ушкоджень, в тому числі тяжких, що призвели до смерті потерпілої, та відсутності будь-яких інших доказів про те, що потерпіла зазнавала особливих моральних страждань, а обвинувачений усвідомлював це, вищевказане твердження сторони обвинувачення на переконання суду є недостатньо обгрунтованими та виглядають як припущення.
Такий висновок суду узгоджується з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України (постанова «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» від 07.02.2003 р. № 2), з яких слідує, що заподіяння потерпілому великої кількості тілесних ушкоджень саме по собі не є обставиною, яка свідчить про вчинення вбивства з особливою жорстокістю, за відсутності судово-медичних даних про це.
При призначенні покарання суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_10 вчинив два особливо тяжких насильницьких злочинів, які визначаються найвищим, винятковим ступенем небезпечності для суспільства. Більше того, останній злочин, який спричинив тяжкі наслідки у виді смерті потерпілої ОСОБА_11 , обвинувачений вчинив через невеликий проміжок часу після вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6 та будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за цей злочин, що на думку суду свідчить про зухвалий характер дій ОСОБА_10 , за що він підлягає покаранню у виді позбавлення волі на тривалий термін. Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_10 вчинив злочини вперше, до скоєння злочинів ні в чому протиправному помічений не був, працював, вів суспільно-корисний спосіб життя. Також суд приймає до уваги поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, пов'язану з вибаченням перед потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
При цьому суд не визнає в якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому, його щире каяття (про що зазначено в обвинувальному акті), оскільки в силу п. 1) ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття передбачає дійсне, а не уявне визнання особою своєї провини у вчиненому злочині, осуд своєї злочинної поведінки. Таких обставин в ході судового розгляду не встановлено, а заяви ОСОБА_10 про повне визнання своєї вини у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_11 , з огляду на його заперечення обставин вчинення цього злочину та небажання повідомити про такі, суд розцінює як не щирі і зроблені з єдиною метою - пом'якшити покарання.
Визначаючи вид покарання ОСОБА_10 , суд, окрім наведених вище обставин, також враховує характер і обсяг вчинених злочинних дій та їх наслідки, всі відомості про особу обвинуваченого, його поведінку до та після вчинення злочинів, позицію прокурора та потерпілих і приходить до висновку, що ОСОБА_10 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статтей, які йому інкримінуються, при цьому за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України у максимальному розмірі.
На переконання суду саме таке покарання у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами. Разом з тим, заяви потерпілого ОСОБА_8 , його представника та потерпілої ОСОБА_7 про необхідність призначення ОСОБА_10 довічного позбавлення волі, з врахування всіх обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого, суд розцінює як недостатньо обгрунтованими та в більшій мірі емоційними.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому слід залишити у виді тримання під вартою, адже ОСОБА_10 засуджується до позбавлення волі на тривалий строк. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу обвинуваченого, а також досліджені судом докази, зокрема дані протоколу про результати здійснення негласної слідчої дії та протоколу огляду аудіозаписів розмов ОСОБА_10 , згідно з якими останній висловлював наміри втечі з-під домашнього арешту після вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6 , а крім того з огляду на суворість покарання, суд приходить до переконання, що, перебуваючи на волі, обвинувачений ухилятиметься від суду та відбування покарання. Лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Разом з тим, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_10 в строк відбування покарання слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення (затримання та перебування під вартою) з 25.09.2015 р. по 27.09.2015 р. включно та з 26.10.2015 р. по 19.07.2016 р. включно (до дня постановлення вироку), із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування завданої моральної шкоди, суд вважає такі позовні вимоги обгрунтованими, а їх розмір доведеним повністю. При цьому суд враховує, що у зв'язку з протиправною поведінкою обвинуваченого потерпілим заподіяно моральну шкоду, оскільки вони перенесли сильні душевні страждання, що також значно змінило звичний спосіб їх життя та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. Втрата потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 близької людини ( ОСОБА_11 - матері та дочки відповідно) має безтерміновий та невідновлюваний характер, а факт смерті за вищевказаних обставин викликає особливі глибокі та болісні страждання, які природні для втрати дитиною своєї матері та матір'ю своєї дитини. На думку суду, з урахуванням ступеню вини обвинуваченого, наслідків, що настали, понесених потерпілими моральних страждань, суті та меж заявлених позовних вимог (враховуючи принцип диспозитивності), характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір цього відшкодування слід визначити у заявлених потерпілими сумах, а саме на користь ОСОБА_6 150000 грн., ОСОБА_8 та ОСОБА_7 по 2000000 грн. кожному. Суд вважає, що зазначені суми за своїм розміром є адекватними спричиненій шкоді і компенсують понесені моральні втрати. В силу ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 128, 129 КПК України, враховуючи положення ст.ст. 11, 174 ЦПК України, а також повне визнання обвинуваченим ОСОБА_10 цих позовних вимог, вказані розміри завданої моральної шкоди підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілих.
Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування завданої матеріальної шкоди є необгрунтованими, жодними доказами не підтверджені, а останнього до того ж не випливають із пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення, а тому задоволенню не підлягають. У цьому випадку визнання обвинуваченим ОСОБА_10 таких позовних вимог потерпілого ОСОБА_8 на переконання суду суперечить закону та засадам кримінального судочинства (ст.ст. 7, 128 КПК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 174 ЦПК України).
Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз (т. 1 а.с. 170-182, 188-190, 193-207) в силу ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Висновки судових експертиз (т. 1 а.с. 147-149, 152-160, 162-164, 184-186, 210-215, т. 2 а.с. 107-109) не мають доказового значення у справі, а тому витрати на їх проведення (т. 1 а.с. 146, 151, 161, 183, 209, т. 2 а.с. 106) слід віднести на рахунок держави. Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-370, 373-376 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 115, ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 років;
-за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України - у виді позбавлення волі строком на 15 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_10 за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначити його у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з 20 липня 2016 року, зарахувавши в цей строк час його попереднього ув'язнення з 25.09.2015 р. по 27.09.2015 р. включно та з 26.10.2015 р. по 19.07.2016 р. включно, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_10 , до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою.
Цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 задовольнити частково, ОСОБА_7 - повністю.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 - 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, ОСОБА_8 - 2 000 000 (два мільйони) гривень, ОСОБА_7 - 2 000 000 (два мільйони) гривень, в рахунок відшкодування завданої потерпілим моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - відмовити.
Речові докази:
-мобільний телефон «Іphone А1387», жорсткий диск «Samsung hm252hs 250 Gb», предмети одягу та білизни потерпілої ОСОБА_11 , які передані на зберігання до камери зберігання Хмельницького відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП у Хмельницькій області (т. 2 а.с. 146, 153-154), - повернути потерпілому ОСОБА_8 ;
-мисливську самозарядну гладкоствольну рушницю «Сайга 410 К», серії НОМЕР_3 , калібру 410, виробництва ВАТ «Ижмаш», Росія, яка передана на відповідальне зберігання до управління логістики і матеріально - технічного забезпечення ГУНП в Хмельницькій області (т. 2 а.с. 156-157); мобільні телефони «Nokia 6300» з картою пам'яті «Kingston Micro SD 2 Gb», «Nokia 6700c-1» з картою пам'яті «Micro SD 1 Gb» та без назви, які передані на зберігання до камери зберігання Хмельницького відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП у Хмельницькій області (т.2 а.с. 146, 153-154), - повернути власнику за належністю;
-пістолет Форт 12-РМ, серії НОМЕР_2 калібру 9 мм P.A., який переданий на відповідальне зберігання до управління логістики і матеріально - технічного забезпечення ГУНП в Хмельницькій області (т. 2 а.с. 156-157), - конфіскувати;
-ключ від автомобіля, який переданий на зберігання до камери зберігання Хмельницького відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП у Хмельницькій області (т. 2 а.с. 151-154), - зберігати там же, до зняття арешту з автомобіля «Jeep Grand Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого передати власнику цього автомобіля;
-решту (т. 2 а.с. 145-157) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 7750 грн. 08 коп., решту витрат віднести на рахунок держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий - суддя
судді: