Номер провадження №22ц-791/1243/2016 р. Головуючий в І інстанції Шульга К.М.
Доповідач Полікарпова О.М.
2016 року квітня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючогоОСОБА_1
суддівОСОБА_2
ОСОБА_3
за участі секретаряОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на спадкове майно та стягнення моральної шкоди,-
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 03 березня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_6, заборонено ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії щодо відчуження житлового будинку, розташованого по вул. Степовій, 51 в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_5 подала на неї апеляційну скаргу. Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права. На її думку, судом першої інстанції не враховано те, що позовні вимоги ОСОБА_6 є необґрунтованими. Крім того, на даний час загроза реалізації зазначеного в ухвалі майна та невиконання судового рішення не встановлена.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка, вважаючи себе власником будівельних матеріалів, які використані у створенні нерухомого майна по вул. Степовій, 51 в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області, просить стягнути з відповідачки їх вартість.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову у вищевикладений спосіб, суд першої інстанції виходив із суті позовних вимог та вважав, що невжиття заходів забезпечення позову матиме негативні наслідки, оскільки може призвести до неможливості виконання майбутнього судового рішення.
Колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на те, що розмір позовних вимог на даний час позивачкою з поважних причин не визначено, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта про неспівмірність заходів забезпечення позову ціні позову.
Також суд апеляційної інстанції не вбачає порушення прав відповідачки через заборону відчуження майна, оскільки це не позбавляє її права володіти та користуватися своїм майном, а встановлення обмеження щодо відчуження майна переслідує додержання справедливого балансу інтересів обох сторін спору - позивача та відповідача.
Отже ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 03 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.М. Полікарпова
Судді І.П. Іванова
ОСОБА_3