Постанова від 17.04.2007 по справі 26/344

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2007 р.

№ 26/344

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Удовиченка О.С.

суддів :

Панової І.Ю. Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргу

ПП “Оцінка Плюс»

на рішення

господарського суду м. Києва від 31.08.2006р.

у справі

№ 26/344

господарського суду

м. Києва

за позовом

ПП “Оцінка Плюс»

до

Міністерства юстиції України

про

стягнення 42730,56 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

ПП “Оцінка Плюс»:

Панасюк В.В.

Міністерства юстиції України:

Власенкова О.О.

ВСТАНОВИВ:

ПП “Оцінка Плюс» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Міністерства юстиції України 42730,56 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.08.2006р. (суддя Пінчук В.І) в позові відмовлено.

ПП “Оцінка Плюс» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 31.08.2006р. скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, відмовляючи в позові, посилався на те, що позивач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надав суду належних доказів того, що відповідач є правонаступником відділу ДВС Старокостянтинівського РУЮ щодо прав та обов'язків останнього.

Відповідно до приписів ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом та докази, на підставі яких прийнято рішення.

Проте, як вбачається з рішення господарського суду м. Києва від 31.08.2006р., суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення не зазначив жодних обставин, на підставі яких дійшов висновку про відмову у позові.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, не дослідив всіх обставин справи в їх сукупності і не надав їм належної юридичної оцінки,

Таким чином, господарським судом першої інстанції, в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності прийнято рішення без достатнього дослідження обставин справи та встановлення фактів, покладених в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскаржуване рішення зазначеним вище вимогам закону не відповідає.

Судом першої інстанції допущено порушення вимог статті 4-7 ГПК України , якою визначено, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи, статті 4-3 ГПК України, положення якої передбачають, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та статті 38 ГПК України, яка зобов'язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій, незалежно від їх участі у справі, документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Вказані порушення норм процесуального права судом першої інстанції призвели до неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.

Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 31.08.2006р. підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП “Оцінка Плюс» задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 31.08.2006р. у справі № 26/344 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді І.Ю. Панова

М.І. Хандурін

Попередній документ
590615
Наступний документ
590617
Інформація про рішення:
№ рішення: 590616
№ справи: 26/344
Дата рішення: 17.04.2007
Дата публікації: 21.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір