05 квітня 2007 р.
№ 2-799/2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Гончарука П.А. Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "Регістр"
на ухвалу
Апеляційного суду Закарпатської області від 19.12.2006 року
у справі за позовом до про
ОСОБА_1, ОСОБА_2ТОВ "Регістр", ЗАТ "Рахівська торговельна організація робітничого постачання" визнання права представляти інтереси
у вересні 2006 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2звернулися до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом про визнання за ними права на представництво за договорами-дорученнями інтересів акціонерів при проведенні загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рахівська торговельна організація робітничого постачання", визнання неправомірною відмову ТОВ "Регістр" в реєстрації їх представниками акціонерів при проведенні загальних зборів 29.08.2006 року та зобов'язання ЗАТ "Рахівська торговельна організація робітничого постачання" провести загальні збори акціонерів і не чинити перешкод у їх проведенні.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 26.10.2006 року позов задоволено. За позивачами визнано право на представництво окремих акціонерів за договорами-дорученнями та зобов'язано відповідачів провести загальні збори акціонерів ЗАТ "Рахівська торговельна організація робітничого постачання" не пізніше 30 днів з часу проголошення рішення суду.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 19.12.2006 року апеляційну скаргу ТОВ "Регістр" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 29.01.2007 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ "Регістр" та ЗАТ "Рахівська торговельна організація робітничого постачання", а справу передано для розгляду до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Регістр", у якій воно посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо прав позивачів та неправомірності дій відповідачів і просить постановлені у справі рішення скасувати, постановивши нове рішення про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивачів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Постановляючи про задоволення позову, суд першої інстанції і судова палата у цивільних справах апеляційного суду виходили з того, що відмова позивачам у реєстрації їх представниками акціонерів, які уклали з ними договори доручення є неправомірною з огляду на конкретність повноважень, які надавались позивачам і безпідставності тверджень відповідачів про необхідність доручення на представництво акціонерів при проведенні зборів акціонерів.
Крім того, суд послався на обов'язок товариства провести загальні збори не пізніше місячного терміну з дня оголошення рішення суду.
Проте, погодитись з наведеними мотивами задоволення позову не можна, оскільки, висновки суду зроблені без належної правової оцінки дійсних обставин справи і їх не можна визнати такими, що відповідають нормам права, які регулюють спірні відносини.
Право учасника господарського товариства участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, передбачено ст.10 Закону України "Про господарські товариства" та ст.5 статуту ЗАТ "Рахівська торговельна організація робітничого постачання".
Згідно ст.41 Закону України "Про господарські товариства", право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів.
Передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства.
Наведена норма передбачає, що інша особа може виконувати повноваження акціонера, тобто вчиняти правочини від його імені будучи його представником, відповідно до ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
При цьому, згідно ст.244 ЦК України, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Видача довіреності повіреному на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення є обов'язковим для довірителя, що передбачено ст.1007 ЦК України, а тому, висновок суду першої інстанції та апеляційного суду щодо повноти повноважень позивачів за договорами -дорученнями без відповідної довіреності не можна визнати таким, що грунтується на правових нормах, які регулюють відносини довірителя та повіреного.
Зобов'язуючи відповідачів "провести" загальні збори акціонерів не пізніше 30 днів з часу проголошення рішення, суди не звернули уваги, що ст.45 Закону України "Про господарські товариства" встановлена періодичність скликання загальних зборів акціонерів та право акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимог частини першої статті 43 цього Закону, тобто з дотриманням порядку і строків, визначених цією нормою.
Обставини, які б свідчили про наявність підстав для проведення планових або позачергових зборів акціонерів, наявності повноважень у позивачів на їх скликання та порушення права, яке підлягало б захисту, у судових рішеннях не наведено, а тому, судові рішення у цій частині також не можна визнати законними й обґрунтованими.
При такому положенні, судові рішення не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дати належну правову оцінку правам та обов'язкам сторін і, в залежності від встановленого постановити законне й обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26.10.2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 19.12.2006 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А.Гончарук
В.М. Харченко