11 квітня 2007 р.
№ 2-9/15610-2006А
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Полякова Б.М.
суддів:
Катеринчук Л.Й. (доповідач) Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
Одеського обласного відділу з питань банкрутства
на постанову
господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2006
у справі господарського суду
№2-9/15610-2006-А Автономної Республіки Крим
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
до
Державного департаменту з питань банкрутства
про
скасування наказу
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника касаційної скарги
Єсепьонок Г.Є. (дов. №216-50/1868 від 26.10.2006)
від позивача
ОСОБА_1
від боржника
не з'явились
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Одеський обласний відділ з питань банкрутства на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2006 у справі № 2-9/15610-2006-А господарського суду АР Крим.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2007 зазначену касаційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.04.2007 о 12 год. 20 хв.
Однак, в судовому засіданні колегією суддів встановлено, що предметом позову є вимоги про скасування наказу Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_1 про анулювання ліцензії ОСОБА_1на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих. Зазначене рішення належить до владних управлінських функцій органу Державного департаменту з питань банкрутства.
01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який суттєво змінив перелік категорій спорів, підвідомчих господарським судам.
У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з положень пункту 1 статті 3, пункту 1 частини 1 статті 17 вказаного Кодексу, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до пункту 6.6 Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 року N 22/35, державний департамент з питань банкрутства приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) арбітражному керуючому із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.
Відповідачем у даній справі є Державний департамент з питань банкрутства, який у спірних правовідносинах виступає не як суб'єкт господарської діяльності, а як суб'єкт владних повноважень, наділений компетенцією прийняття рішень про анулювання ліцензій арбітражних керуючих.
Таким чином, спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.
Оцінку правомірності звернення з позовом суб'єкта владних повноважень відповідно до приписів пункту 1 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України має давати відповідний адміністративний суд, а не суд господарської юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п.п. 7, 10 Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» від 06.10.2005р. № 2953-ІV, який набув чинності 01.11.2005 касаційні скарги у справах, що виникають з адміністративно - правових відносин, передаються для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
За вказаних обставин у Одеського обласного відділу з питань банкрутства не було правових підстав подавати касаційну скаргу на судові рішення, прийняті у цій справі, до Вищого господарського суду України, а відтак касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України оскільки касаційна скарга в цій справі має подаватися до Вищого адміністративного суду України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою Одеського обласного відділу з питань банкрутства на постанову господарського суду АР Крим від 30.10.2006 підлягає припиненню, як таке, що порушене помилково, оскільки чинним законодавством не передбачено касаційний перегляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України Вищим господарським судом України, а зазначена касаційна скарга разом з матеріалами справи направленню до Вищого адміністративного суду України .
Керуючись статтями 12, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 210, п.п. 7, 10 Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Одеського обласного відділу з питань банкрутства на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2006 у справі № 2-9/15610-2006-А припинити.
2. Касаційну скаргу Одеського обласного відділу з питань банкрутства на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2006 у справі № 2-9/15610-2006-А разом зі справою №2-9/15610-2006-А передати Вищому адміністративному суду України.
3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко